Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №135/743/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №135/743/26

Суддя: Волошина Т. В.

Справа № 135/743/26

Провадження № 3/135/255/26

ПОСТАНОВА

іменем України

06.05.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання своїх дітей – доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є учнями 1-А класу ліцею № 2 м. Ладижин та у період з 05 березня по 27 квітня 2026 року були відсутні без поважних причин у вказаному навчальному закладі.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату й час розгляду справи була повідомлена шляхом надсилання судової повістки у додатку «Viber».

За вказаних обставин, суд вжив усіх належних заходів для повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про розгляд справи та надання їй можливості реалізувати своє право на захист. Водночас суд звертає на вказану вище процесуальну поведінку ОСОБА_1 , яка свідчить про небажання брати участь у судовому розгляді.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах Бондаренко та інші проти України» (заява № 42664/21), справа «Волохи проти України» (заява № 23543/02), згідно з якою особа, яка бере участь у судовому провадженні, зобов`язана сумлінно реалізовувати свої процесуальні права, виявляти належну зацікавленість у перебігу справи та виконувати свої процесуальні обов`язки.

Отже з метою забезпечення реалізації принципу розумного строку розгляду справи відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з урахуванням того, що участь особи при розгляді справ за статтею 184 не є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (частина 3 ст. 150 Сімейного кодексу України).

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина 4 ст. 155 Сімейного кодексу України).

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

У матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які в сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Зокрема, суд ураховує:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 148581 від 29 квітня 2026 року, складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, оформлений належним чином, підписаний службовою особою та ОСОБА_1 , яка у графі «пояснення» зазначила: «свою вину визнаю, зобов`язуюсь забезпечити відвідування дітьми школи», зауважень до змісту протоколів з її боку не зафіксовано;

- клопотання Ліцею № 2 Ладижинської міської ради, адресоване органу поліції 27.04.2026 за № 01-26/255, в якому навчальний заклад повідомляє про відсутність без поважних причин учнів 1-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вказаному навчальному закладі в період з 05 березня по 27 квітня 2026 року;

- характеристики, які надані Ліцеєм № 2 Ладижинської міської ради відносно учнів 1-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в яких зафіксовано відсутність впливу матері на відвідування навчального закладу дітьми, які нерегулярно відвідують навчальні зайняття, часто відсутні на уроках;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , що є послідовними та відповідають фактичним обставинам, зафіксованим у протоколі;

- копії паспорта ОСОБА_1 та свідоцтв про народження дітей, з яких убачається, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд оцінює наведені докази як взаємоузгоджені, внутрішньо несуперечливі та такими, що походять із достовірних джерел. Будь-яких даних, які б спростовували наведені обставини, суперечили зазначеним доказам чи свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , у матеріалах справи не міститься.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей охоплює, зокрема, форми бездіяльності, пов`язані з залишенням дитини без належного нагляду, незабезпеченням безпечних умов перебування за місцем проживання, невжиттям заходів щодо захисту її життя та здоров`я тощо.

Сукупність зазначених доказів дає підстави вважати доведеним факт неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків, що проявилося у відсутності належного контролю за відвідуванням дітьми навчального закладу, що ставить під загрозу здобуття дітьми повної загальної середньої освіти. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд керується вимогами статті 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Суд ураховує, що зафіксований епізод є першим випадком притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, а також дані про особу правопорушника, її матеріальний стан, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, обставини вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому вважає, що адміністративне стягнення у виді попередження буде достатнім для виховання її в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 665 грн 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 283, 284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua