Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №132/698/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/698/26

Провадження № 2/132/822/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" травня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що він та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який був зареєстрований Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17.08.2024 року, актовий запис № 1373. Шлюбні відносини були припинені з листопада 2025 року, а 13.02.2026 рішенням Калинівського районного суду Вінницької області (справа № 132/4155/25) вказаний шлюб було розірвано.

В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 21.01.2025 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповідно до зазначеного свідоцтва про народження батьками дитини є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Після того, як сторони припинили спільне сумісне проживання, тобто з листопада 2025 року та розпочався процес розірвання шлюбу, позивач, виконуючи свій батьківський обов`язок приймав участь у житті малолітнього сина. Проте, з кожним разом було все важче отримати дозвіл відповідача на побачення з дитиною та проведення з ним часу. Ще під час спільного сумісного проживання відповідач під час суперечки зазначила, що позивач не є батьком малолітнього сина ОСОБА_5 . Після того, коли відповідач відмовлялась надавати будь-яку інформацію щодо сина, а також не бажала аби позивач проводив з ним час та бачився з дитиною, позивач запропонував відповідачу пройти тест ДНК, на що остання в категоричній формі заявила аби він відмовився від сина, адже вона бажає аби його батьком був записаний інший чоловік.

Внаслідок цього, 30.12.2025 позивач разом із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ТОВ «МАМА ПАПА» де було здійснено відбір букального епітелію. За результатами зазначеного тесту (для особистого користування) позивач, ОСОБА_1 , передбачуваний батько виключаюся як біологічний батько тестованої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність батьківства становить 0 %.

26.01.2026 позивач звернувся до медико-генетичного центру «Мama Раpа» щодо проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження на вирішення якого поставлено питання: Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 06.02.2026 № 52091, опломбованого пломбою-наклейкою АА-0002714, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0 %.

Крім того, 16.02.2026 позивач звернувся до ТОВ «Меділабс» де також отримав висновок про біологічне батьківство (лабораторний номер аналізу: HID26-003460; номер заключення HID26-003460/С1F1) за результатами якого біологічне батьківство донора зразка марковоного « ОСОБА_1 » щодо донора зразка Маркованого « ОСОБА_4 » повністю виключено. Ймовірність батьківства 0,0000000001 %.

За таких підстав позивач просить виключити запис про нього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 17, складеного 21.01.2025 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зареєстрованого в Реєстрі за № 00146215853.

В судове засідання позивач та його представник надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги позовної заяви підтримують в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про місце, час та дату судового засідання була повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Крім того, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Уповноважений представник Калинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника відділу.

За вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.08.2024 року, про що 17.08.2024 Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 1373, що підтверджується копією свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 21.01.2025 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповідно до зазначеного свідоцтва про народження батьками дитини є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00056723293, сформованого 24.02.2026 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 21.01.2025 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проведена реєстрація актового запису (номер актового запису 17) про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис (реєстраційний номер 00146215853). Державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 133 СК України.

Статтею 133 СК України регламентовано, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області (справа № 132/4155/25) від 13.02.2026 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Крім того, 14.01.2026 Калинівським районним судом Вінницької області у справі № 132/129/26 (провадження №2-н/132/6/26) було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно її віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13 січня 2026 року (з дня подачі заяви до суду), щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Після укладення шлюбу сторони фактично прожили до жовтня 2025 року, оскільки з листопада 2025 року припинили сумісне проживання, подружні стосунки та ведення спільного господарства. Відповідач разом із сином переїхала проживати до своїх батьків. Попри це позивач весь цей час надавав матеріальну допомогу на утримання сина, купуючи необхідні речі, предмети гігієни та продукти харчування. Зазначені обставини підтверджуються заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.

Після припинення спільного проживання, позивач, виконуючи свій батьківський обов`язок приймав участь у житті малолітнього сина. Проте, позивачу з кожним разом було все важче отримати дозвіл відповідача на побачення з дитиною та проведення з ним часу. Ще під час спільного проживання відповідач під час суперечки зазначила, що позивач не є батьком малолітнього сина ОСОБА_5 . Після того, коли відповідач відмовлялась надавати будь-яку інформацію щодо сина, а також не бажала аби позивач проводив з ним час та бачився з дитиною, позивач запропонував відповідачу пройти тест ДНК, на що остання в категоричній формі заявила аби він відмовився від сина, адже вона бажає аби його батьком був записаний інший чоловік.

Внаслідок цього, 30.12.2025 позивач разом із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ТОВ «МАМА ПАПА» де було здійснено відбір букального епітелію. За результатами зазначеного тесту (для особистого користування) позивач, ОСОБА_1 , передбачуваний батько виключаюся як біологічний батько тестованої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність батьківства становить 0 %.

26.01.2026 позивач звернувся до медико-генетичного центру «Мama Раpа» щодо проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження на вирішення якого поставлено питання: Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 06.02.2026 № 52091, опломбованого пломбою-наклейкою АА-0002714, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0 %.

Крім того, 16.02.2026 позивач звернувся до ТОВ «Меділабс» де також отримав висновок про біологічне батьківство (лабораторний номер аналізу: HID26-003460; номер заключення HID26-003460/С1F1) за результатами якого біологічне батьківство донора зразка марковоного « ОСОБА_1 » щодо донора зразка ОСОБА_7 « ОСОБА_4 » повністю виключено. Ймовірність батьківства 0,0000000001 %.

Відтак позивач скористався своїм правом самостійно довести суду відсутність кровного споріднення між ним та дитиною, шляхом надання суду відповідної експертизи ДНК, що регламентовано вимогами ст. 106 ЦПК України.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Так, ст. 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої ст. 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства відповідно до ст. 136 СК України є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК, шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини).

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Для встановлення чи оспорювання батьківства проводиться експертиза ДНК.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається з метою формування належної, допустимої та достатньої за стандартом доказування «поза розумним сумнівом»

доказової бази.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення

батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа №382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа №761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Крім того, частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «KALACHEVA v. RUSSIA», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку на підтвердження або спростування батьківства.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Верховний Суд у справі № 565/657/16-ц від 05.09.2018 вказав, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства, і його доказова цінність суттєво переважає будь який інший доказ, наданий сторонами.

Також, у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини третя, четверта статті 4 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 06.02.2026 № 52091, опломбований пломбою-наклейкою АА-0002714, за яким ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 0 %, є належним та допустимим доказом, який підтверджує відсутність кровного споріднення, є підставою для виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вважає необхідним вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що судові витрати по сплаті судового збору залишити за ним.

Керуючись ст.136 СК України, ст.ст. 12, 80, 81, 137, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Виключити запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 17, складеного 21.01.2025 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зареєстрованого в Реєстрі за № 00146215853.

Калинівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни в актовий запис про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 17, складений 21.01.2025 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зареєстрованого в Реєстрі за № 00146215853, виключивши відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як батька дитини.

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 284 ЦПК України.

СУДДЯ: