Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №611/470/26 — Барвінківський районний суд Харківської області

Справа №611/470/26

Провадження №2-о/611/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря – Ведмідь І.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

16 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж, а саме: архівної довідки № 01/01-07, виданої 06 січня 2026 року Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що у вказаній довідці допущено помилки, які були виявлені лише при зверненні до Пенсійного фонду, яким в свою чергу йому було відмовлено в призначені пенсії за віком. Наявність розбіжностей в написанні імені та по батькові позбавляє його можливості оформити документи для отримання пенсії, а виправити такі неточності неможливо, оскільки дані установи ліквідовані.

Встановлення зазначеного факту заявнику необхідно для оформлення пенсії за віком.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

В судовому засіданні заявник підтвердив свої вимоги та просив заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви .

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допитаних в судовому засідання, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Відповідно до п. 26 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт належності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

З матеріалів справи убачається, що Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії №204050012460 від 16 січня 2026 року. В ході розгляду документів до страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі «зоря» з 08.04.1989 по 11.04.2000 оскільки за вище зазначений період зазначено зі скороченням ім`я та по-батькові « ОСОБА_4 ; Вас.Леонид.» , що є порушенням пункту 26 Постанови КМУ 637 від 12.08.1993 « Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній».

Отже, в результаті правової оцінки наданих документів виявлено невідповідність між архівними довідками, трудовою книжкою та паспортом, а саме у написанні скорочених імені та побатькові у архівній довідці.

Згідно пунктів 1, 3, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Також, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 2.13 Інструкції).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Бичосово Верхнєдвинського району Вітебської області, що вбачається із копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого 24 листопада 1998 року Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області.

Трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 видана на ім`я « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата заповнення 08 квітня 1989 року.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу ІІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 року №295/5, архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. До архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1).

З архівної довідки 01/01-07 від 06 січня 2026, виданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області, вбачається, що у документах архівного фонду колгоспу «Зоря», з березня 1993 року колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Зоря» в книгах обліку праці та розрахунків з членами колгоспу та КСП (адмінперсонал) значиться ОСОБА_1 ( так у документі на російській мові) , посаду не вказано з квітня 1989 року по грудень 1992 року, ОСОБА_1 (так у документу російською мовою) , посаду не вказано з січня 1993 року по грудень 1994 року , ОСОБА_1 ( так у документу російською мовою) , посаду не вказано з січня 1995 року по грудень 1997 року; ОСОБА_1 ( так у документу російською мовою) , посаду не вказано з січня 1998 року по квітень 2000 року.

Із вищенаведеної трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 08 квітня 1989 року прийнятий в члени колгоспу «Зоря» Барвінківського району Харківської області, 11 квітня 2000 року виключений з членів КСП «Зоря» в зв`язку з реорганізацією КСП та переведенням в іншу організацію.

З матеріалів цивільної справи убачається, що вищевказані недоліки в архівній довідці позбавляють заявника можливості надати її до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області для оформлення пенсії.

Судом встановлено, що розбіжності між документальними записами прізвища, ім`я та по батькові українською мовою виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм при його міжмовних (російсько-українських) перетвореннях через посередництво його російського запису. Наявність розбіжностей в написанні прізвищ в документах позбавляє можливості реалізувати право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звернення заявника до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, від якого залежить реалізація його права на пенсійне забезпечення, здійснено у спосіб, передбачений законом.

Крім того, судом приймається до уваги, що норми ст. ст. 15, 16 ЦК України не містять посилань на обмеження захисту в суді цивільного права чи інтересу у спосіб, що встановлений законом. В даному випадку у спосіб, встановлений п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц та Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №290/289/22-ц, вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Заявник вочевидь позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності зазначеного документа.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані факти встановлені в ході судового розгляду і підтверджується доданими до заяви доказами, показами допитаних в судовому заіданні свідків, а тому заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , архівної довідки №01/01-07 від 06 січня 2026 року, виданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 01 травня 2026 року.

Суддя Ю.А. Коптєв