Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №620/7645/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7645/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій Клопот

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Осіпової О.О.

суддів: Златіна С.В., Воловика С.В.

Розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною відмовою ГУ ПФУ в Чернігівській області в проведенні ОСОБА_1 перерахунку розміру раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2021р. №ФЧ59783.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2021р. №ФЧ59783, з урахуванням раніше виплачених сум.

12.02.2026р. до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, обґрунтована тим, що на виконання рішення суду відповідач нарахував ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі, що становить 159215грн.02коп. Проте ця сума коштів залишається невиплаченою внаслідок відсутності у ГУ ПФУ в Чернігівській області необхідних грошових коштів, а примусове виконання державним виконавцем судового рішення в цій частині не дало результатів. Тому, на переконання позивача, наявні достатні підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду із зобов`язання провести йому перерахунок та виплату пенсії на стягнення з відповідача доплати до пенсії у розмірі 159215грн.02коп.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду 06 березня 2026 року у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовлено з посиланням на те, що судом під час ухвалення рішення не було здійснено розрахунок суми належної до сплати позивачу, як і не визначався розмір належних до виплати позивачу сум, а розмір недоотриманих коштів, який позивач просить стягнути, було обраховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області вже після розгляду справи по суті.

З огляду на наведене, суд вважав за необхідне зазначити, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 перераховану з 01.04.2019 по 30.11.2021 пенсію в розмірі 159 215,02 грн. не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та матиме наслідком фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ним ухвалу та прийняти нову постанову, яким його заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити, враховуючи зміни, внесені до КАС України Законом №4094-ІХ з 19.12.2024р., які унормовують питання невиконання суб`єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання цього судового рішення шляхом стягнення із суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Зазначає, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 159215 грн. 02коп. є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026р. за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзиву учасниками справи.

Від відповідача у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Апеляційна скарга розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803), він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.Під час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.05.2021р. №ФЧ59783, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу була нарахована різниця у пенсії 159215грн.02коп. та йому частково виплачена заборгованість у жовтні 2025 року в розмірі 187,35грн., у листопаді 2025 року - 187,35грн. та у грудні 2025 року - 187,35грн. у межах встановлених бюджетних асигнувань, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.

Отже, у цій ситуації наявний факт частково невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили ще 07.09.2021р., не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої, але невиплаченої суми, яка становить наразі 158 549грн.97коп., з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахованої, але частково невиплаченої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.

Підхід відповідача щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів є таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно із Законом №4094-IX.

Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 159215грн.02коп. є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Апеляційний суд наголошує, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, суд першої інстанції повинен був враховувати період невиконання судового рішення, починаючи з дня набрання ним законної сили, та врахувати, що бездіяльність відповідача щодо невиплати належних коштів тривала довше ніж два місяці.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення, а тому, оскаржувана ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду 06 березня 2026 року підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви позивача частково, оскільки відповідач виплатив частково належну йому суму у розмірі 665,05грн., отже, залишок складає 158549грн.97коп., який має бути стягнений на користь позивача.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року скасувати в частині відмови у зміні способу та порядку виконання на стягнення на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 158549грн.97коп.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задовольнити частково.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2021р. у справі №620/7645/21.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, місто Чернігів, вул. Пятницька, буд.83-А, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 158549 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот сорок дев`ять) грн. 97 (дев`яносто сім) коп.

В іншій частині ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду 06 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик