Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №947/24/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 947/24/26

перша інстанція: суддя Гниличенко М.В.,

повний текст судового рішення

складено 02.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- поновити позивачу строк на подання заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №178 від 16.01.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову № 178 від 16 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн.;

- закрити справу про адміністративне правопорушення через відсутність складу правопорушення. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 178 від 16.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені об`єктивні та непереборні обставини, що обумовлюють поважність причин значного пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що у разі неотримання правопорушником постанови у день її прийняття, строк на її оскарження почне обчислюватися тільки після відмови від отримання постанови, яка була надіслана поштою або з дати безпосереднього отримання відповідної постанови поштою.

Так, на думку апелянта, оскільки ОСОБА_1 так фактично й не отримав постанову від 16 січня 2025 року, хоч вчиняв всі залежні від нього дії, щоб перед поданням позовної заяви ознайомитися із складом постанови, то строк не може важатись таким, що пропущений.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Суд першої інстанції встановив, що 17 січня 2025 року позивачем укладено Договір про надання правничої допомоги з адвокатом Таштановою О.Г. та у подальшому у період з 20 січня 2025 року по 24 жовтня 2025 року позивач та його представник звертаються з адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням надати інформацію чи була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, потім стороною позивача надсилаються численні скарги до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з приводу надання можливості ознайомитись з матеріалами адміністративної справи та отримати копію постанови.

19.12.2025 року ОСОБА_1 звертається з позовом до суду, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову № 178 від 16.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, при цьому просить визнати причину пропуску звернення до суду поважною, мотивуючи тим, що позивачем на протязі року направлялись адвокатські заяви, скарги задля того, щоб отримати копію постанови, яка підлягає оскарженню в судовому порядку.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом відмовлено та адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В обґрунтування зазначеної ухвали судом першої інстанції зазначено про те, що позивач звертаючись до суду з позовною заявою пропустив строк звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року винесена з порушення норм процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Відповідно до абзацом 1 частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За приписами частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частини 3 статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У пункті 7 частини 1 статті 240 КАС України закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

У пункті 8 частини 1 статті 240 КАС України закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Так, колегія суддів звертає увагу на передчасність висновків суду про залишення позову без розгляду, оскільки з підстав пропуску строку звернення до суду не було постановлено ухвали про залишення позову без руху. Не було надано строк на подачу заяви про поновлення строку звернення до суду.

За змістом частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 2, 3 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, для обрахунку відліку строку слід достеменно встановити коли з саме відбулось порушення прав позивача.

Правилами статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч.3 ст.123 КАС України).

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021р. у справі №140/2046/19, від 10.06.2020р. у справі №620/1715/19, від 23.09.2020р. у справі №640/5645/19, від 3.12.2020р. у справі №817/660/18, від 17.03.2021р. у справі №160/3092/20, від 18.03.2021р. у справі №640/23204/19, від 20.04.2021р. у справі №640/17351/19, від 14.07.2022р. у справі №380/10649/21, від 9.06.2022р. у справі №160/15960/20, від 5.05.2022р. у справі №420/6134/21, від 14.11.2023р. у справі №500/4169/22 та судова колегія не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог ст.123 КАС України під час розгляду цієї справи.

Колегія суддів звертає увагу, що позов не було залишено без руху.

Тобто, суд першої інстанції залишив позов без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що у клопотання про поновлення строку звернення до суду, суду першої інстанції слід було вирішити про його обгрунтованість, натомість у разі висновку про відхилення вже наданого клопотання, слід було запропонувати позивачу надати можливість подати заяву про поновлення строку звернення до суду із роз`ясненням наслідком неподання такої заяви, чи подання необгрунтованої заяви. Такого судом першої інстанції зроблено не було.

При цьому, не надавши позивачу можливості надати заяву про поновлення строку, строку для подачі заяви про поновлення строку звернення до суду, із розумінням наслідків пропуску строку звернення до суду, права позивача були порушені.

Не може оминути увагою колегія суддів і висновок ухвали суду про порушення строку звернення до суду, з огляду на те, що в ухвалі взагалі не визначена обставини/подія, з відліком, якого пов`язаний обрахунок 10 денного строку звернення до суду. Тобто, у разі висновку про пропуск строку звернення до суду, обов`язковою умовою є встановлення початку відліку такого строку, та відповідно його кінцеву дату,що безумовно має бути відображено у процесуальному рішенні суду.

Безумовним є те, що відлік строку розпочинається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про своє порушене право. У даному випадку - оскаржувані постанови, винесені в результаті правопорушення, які зафіксовані у автоматичному режимі особа. При цьому, доказів направлення постанов позивача ні через застосунок Дія, ні поштовим зв`язком, матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що у разі неотримання правопорушником постанови у день її прийняття, строк на її оскарження почне обчислюватися тільки після відмови від отримання постанови, яка була надіслана поштою або з дати безпосереднього отримання відповідної постанови поштою..

Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначається ст. 289 КУПАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином в спірних правовідносинах строк оскарження постанови складає десять днів та може бути поновлений з дня її вручення.

При цьому ні нормами КУПАП ні Інструкцією не передбачено можливості відліку початку на оскарження постанови тільки за умови її оголошення без подальшого вручення, в т.ч. і в разі відмовив особи від її підпису, більше того сам бланк постанови містить тільки графи для підпису особи про отримання копії постанови, або надіслання копії постанови рекомендованим листом.

Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази (поштові реєстри, повідомлення про вручення від АТ «Укрпошта», довідки про повернення), які б підтверджували направлення або отримання Позивачем оскаржуваних постанов.

Отже матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду з позовом в межах строку встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає передбачним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем подано клопотання про поновлення строку без надання належних доказів, які б підтверджували те, що процесуальний строк на звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки відповідні докази були подані позивачем разом з позовною заявою.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні нормативні передумови для залишення без розгляду позовної заяви, що відповідно має своїм наслідком скасування оскаржуваної у цій справі ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підстав для перерозподілу судових витрат не має.

Керуючись ст. 123, 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року скасувати.

Справу направити до Київського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню до Верховного Суду не підлягає згідно ст. 272, 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко