Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №420/15492/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №420/15492/25

Суддя: Дегтярьова С.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15492/25

Суддя першої інстанції - Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №420/15492/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі), від 14 березня 2025 року №951050845832, яким незаконно обмежено максимальний розмір пенсії 10 розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Центральне об`єднане управління ПФУ в м. Одесі) здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження її максимального розміру, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №3 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, тобто у розмірі - 49350 грн 25 коп., яка складається з 48720 грн - 60% від суми заробітної плати - 81200 грн, зазначеної в довідці Одеської обласної прокуратури, належних йому надбавок, як учаснику бойових дій - 590 грн 25 коп. (підвищення учасникам бойових дій (1 кат.)(25% від 2361 грн), - 40 грн (цільова допомога учасникам бойових дій Пост. №1603 п.1), як це зазначено у рішенні відповідача №951050845832 від 14 березня 2025 року), відповідно до довідки Одеської обласної прокуратури про розмір заробітної плати №409 від 07 березня 2025 року та виплатити одним платежем різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 березня 2025 року №951050845832 щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 10 розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження її максимального розміру, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану”, тобто у розмірі 49350,25 грн, з урахуванням довідки Одеської обласної прокуратури про розмір заробітної плати №409 від 07 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

Суд першої інстанції вказав, що в силу п.2 постанови КМУ від 03 січня 2025 року №1 позивач, у період воєнного стану у 2025 році, який бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, розмір пенсії якого перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, має право на її виплату у повному обсязі, в тому числі і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання виплатити одним платежем різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про їх передчасність та відсутність підстав для задоволення, оскільки у спірних правовідносинах перерахунок пенсії ще не проведений, тому задоволення позову у вказаній частині буде свідчити про вирішення спору на майбутнє, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №420/15492/25.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в апеляційній скарзі зазначило, що пенсійну виплату ОСОБА_1 встановлено в розмірі 23610,00 грн. Для виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром підстави відсутні. Оскільки розмір пенсійної виплати позивача становить 23610,00 грн постанова від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» не застосовується.

Просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16 березня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ОСОБА_1 зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року повністю відповідає вимогам КАС України. Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, у той час як апеляційна скарга представника скаржника є необґрунтованою, безпідставною, та такою, що повністю не підлягає задоволенню.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року у справі №420/15492/25.

16 березня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу.

27 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

04 травня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з 03 березня 2010 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII та з 03 березня 2022 року перебуває у лавах ЗСУ і приймає участь у бойових діях, зокрема у Донецькій області, захищаючи Україну від військової агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідною довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 11 квітня 2025 року №0666/118/2909.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 березня 2025 року №951050845832 здійснено перерахунок пенсії, розмір якої склав 49350, 25 грн та який обмежено максимальним розміром, а саме 23 610,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 10 квітня 2025 року про повідомлення причин неврахування Пенсійним фондом постанови КМУ від 03 січня 2025 року №1.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30 квітня 2025 року надано відповідь, що оскільки постанова №1 не скасовує обмеження передбачені статтею 86 Закону, для виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, немає підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Водночас, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі за текстом - Закон № 4059-IX) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 46 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі за текстом - Постанова №1), що застосовується з 01 січня 2025 року, якою встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 2 Постанови № 1 встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги про те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів вважає безпідставними. З аналізу пункту 2 зазначеної Постанови вбачається, що у період дії воєнного стану у 2025 році обмеження пенсії максимальним розміром не застосовується до осіб, які безпосередньо беруть участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації. При цьому, вказана мета не ставить можливість незастосування обмеження пенсії у залежність від виду призначеної пенсії чи дати її призначення, а визначальною обставиною є саме безпосередня участь особи у відповідних заходах під час дії воєнного стану.

Суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 2022 року проходив військову службу та брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, що відповідачем фактично не спростовано.

Посилання апелянта на статтю 86 Закону України «Про прокуратуру» та статтю 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не спростовує висновки суду першої інстанції, оскільки саме Постанова Кабінету Міністрів України №1 встановлює спеціальне правове регулювання на період дії воєнного стану у 2025 році щодо окремої категорії осіб.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на необхідність недопущення дефіциту коштів Пенсійного фонду України, оскільки питання фінансового забезпечення видатків бюджету не може бути підставою для обмеження прав особи, прямо гарантованих законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову у відповідній частині.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua