Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №420/27978/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27978/25

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 11.12.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючої судді Казанчук Г.П.

суддів: Єщенка О.В., Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Осипенко Оксану Анатоліївну, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (підвідомчого йому ІНФОРМАЦІЯ_5 ) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.06.2025, заяви представника адвоката Осипенко О.А. від 26.06.2025, про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 та Міністерства Оборони України щодо розгляду адвокатських запитів №34 від 24.07.2025, №42 від 05.08.2025 відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (підвідомчий йому ІНФОРМАЦІЯ_8 ) розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025, заяву представника адвоката Осипенко О.А. від 26.06.2025 про надання відстрочки ОСОБА_1 від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відповідні відомості про відстрочку в Реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн та судовий збір в розмірі 1211 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказувала, що відповідачі протиправно не розглянули її адвокатські запити №34 від 24.07.2025, №42 від 05.08.2025 відносно ОСОБА_1 . Поряд з цим, представник позивача вказав, що ОСОБА_1 , на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з чим він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із власноручно написаною заявою від 24.06.2025 про оформлення довідки на отримання відстрочки від призову під час мобілізації, за п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановленого зразка відповідно Додатку 4 до Порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, із змінами в редакції Постанови КМУ від 16.08.2024 р. №930. 24.07.2025 за вих. №34 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 подано адвокатський запит щодо вжиття заходів стосовно бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 та надання Позивачу довідки про відстрочку від призову під час мобілізації, але відповіді не поступило та заява позивача про отримання відстрочки не розглянута. Також, як вказав представник, 05.08.2025 за вих. №42 на електронну адресу Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ подано адвокатський запит щодо вжиття заходів стосовно бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язання розглянути заяву позивача від 24.06.2025, яка надійшла 11.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відповідні відомості в Реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, але станом на 15.08.2025 заява позивача не розглянута та відповідні відомості не внесені в реєстр.

Відзиви на позов не подані.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 та Міністерства Оборони України щодо розгляду адвокатських запитів №34 від 24.07.2025, №42 від 05.08.2025 відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути адвокатський запит №34 від 24.07.2025 щодо розгляду заяви від 24.06.2025 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути адвокатський запит №42 від 05.08.2025 щодо розгляду заяви від 24.06.2025 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .

Стягнуто з Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог спрямованих до Міністерства оборони України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскільки адвокатський запит стосувався питання мобілізації, тому він 06.08.2025 року був скерований за належність - до Генерального штабу Збройних Сил України.

Крім того, зазначає, що в прохальній частині адвокатського запиту адвокат просив Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗСУ вжити заходи щодо бездіяльності та зобов`язати працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2025, яка надійшла 11.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 та внести відповідні відомості в Реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Натомість, оскаржуваним рішенням суду, зобов`язано Міністерство оборони України розглянути адвокатський запит щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 24.06.2025 року.

24.02.2026 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника позивача у якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною і не підлягає задоволенню, оскільки бездіяльність щодо розгляду адвокатського запиту №34 від 24.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 та адвокатського запиту №42 від 05.08.2025 року до Міністерства оборони України полягала саме у вжитті заходів щодо протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно нерозгляду зави про надання відстрочки.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скарго Міністерства оборони України, витребувана адміністративна справа та призначено розгляд справи за правилами письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 , на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 24.06.2025 про оформлення довідки на отримання відстрочки від призову під час мобілізації за п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановленого зразка відповідно Додатку 4 до Порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, із змінами в редакції Постанови КМУ від 16.08.2024 р. №930.

24.07.2025 за вих. №34 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 подано адвокатський запит щодо вжиття заходів стосовно бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 та надання позивачу довідки про відстрочку від призову під час мобілізації.

Відповідь на запит представника позивача №34 від 24.07.2025 надано не було.

05.08.2025 за вих. №42 на електронну адресу Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ подано адвокатський запит щодо вжиття заходів стосовно бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_5 та зобов`язання розглянути заяву позивача від 24.06.2025.

Відповідь на запит представника позивача №42 від 05.08.2025 надано не було.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.08.2025 №2/3545 повідомлено представника позивача, що ОСОБА_1 повний комплект документів для одержання відстрочки особисто не надавав.

Отже, наявність чи відсутність протиправної бездіяльності відповідачів та зобов`язання вчинити певні дії, є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зауважує, що апеляційний розгляд проводиться виключно у межах апеляційної скарги Міністерства оборони України, у частині задоволених позовних вимог, які були спрямовані саме Міністерства оборони України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , є військовозобов`язаним, в графі «дата уточнення даних» вказано 04.07.2025, що підтверджується інформацією станом на 15.08.2025 з реєстру Резерв + (а.с.21).

У відповідності до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Принагідно колегія суддів зауважує, що Міністерство оборони України не є органом ведення Реєстру військовозобов`язаних, тобто не має правових важелів на внесення до Реєстру інформації щодо обставин військового обліку позивача.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

Адвокат Осипенко О.А. звернулась із Адвокатським запитом вих. №42 від 05.08.2025 до Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, який був направлений електронною поштою, у якому просила вжити заходів щодо бездіяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 , яка надійшла 11.07.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову та внести відповідні відомості в Реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (а.с.23).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Статтею 1 Закону №5076-VI надані наступні визначення:

- адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;

- клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність;

- договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

- інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.;

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 7 частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема:

- звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

- представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

- ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

- складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

- збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.

Гарантії адвокатської діяльності визначені статтею 23 Закону №5076-VI і до таких гарантій пунктом 1 частини першої цієї статті віднесена заборона будь-яких втручань і перешкод здійсненню адвокатської діяльності.

Статтею 24 Закону №5076-VI визначено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що доказів надання відповіді станом на день звернення позивача до суду (15.08.2025) матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів повторюється, що Міністерство оборони України не є органом, який уповноважено на розгляд заяв щодо надання відстрочки від мобілізації. Отже, заяви щодо відстрочки від мобілізації слід подавати до територіального органу у якому він перебуває на військовому обліку.

За обставинами даної справи, представником позивач подано до Міністерства оборони України адвокатський запит від 05.08.2025, в якому просив вчинити конкретні дії щодо вжиття заходів щодо бездіяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_11 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову.

В свою чергу, колегія суддів відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Натомість, в адвокатському запиті від 05.08.2025 року не міститься вимоги щодо отримання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

При цьому, поданий представником позивача адвокатський запит за своїм змістом, є заявою до органів введення реєстру, яка подається для вчинення суб`єктом будь яких дій, зокрема і щодо отримання відстрочки від мобілізації.

Колегія судді зазначає, що слід розмежовувати адвокатський запит та наслідки його не виконання та зміст іншої заяви щодо ведення Реєстру військовозобов`язаних.

Адресат адвокатського запиту зобов`язаний надати відповідь на адвокатський запит не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання, що визначено у статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Коли ж запит стосується надання великого обсягу інформації або вимагає пошуку серед значної кількості даних, терміни розгляду можуть бути продовжені до 20 робочих днів, про що зобов`язанні повідомити адвоката.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу, що за ненадання відповіді на адвокатський запит настає адміністративна відповідальність, яка передбачена ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що на будь яке звернення, особа правомірно очікує отримати відповідь, а строки розгляду заяви про внесення змін (актуалізацію даних) до Реєстру військовозобов`язаних («Оберіг») залежать від способу подання та типу запиту.

Так, загальний строк розгляду заяви про отримання відстрочки 7 робочих днів, водночас, як вже було зазначено колегією суддів, вказаний запит адресований до Міністерства оборона України, а не до ТЦК та СП, отже 7 денний строк на Міноборони не розповсюджується, оскільки цей орган не уповноважений на вчинення таких дій.

При цьому, слід зазначити про загальний строк розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян», який становить 30 днів з моменту отримання заяви.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з метою організації роботи зі зверненнями громадян, їх прийому в системі Міністерства оборони України Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735 затверджено Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (далі Інструкція № 735).

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІІ. Розгляд звернень громадян Інструкції №735 термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін розв`язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов`язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

З урахуванням того, що адвокатський запит надісланий ОСОБА_3 за №42 від 05.08.2025 стосувався питань вжиття заходів щодо розгляду заяви про отримання відстрочки від мобілізації, а тому, як стверджує Міноборони, він був направлений 06.08.2025 року для опрацювання за належністю для подальшого розгляду та надання відповіді до Генерального штабу Збройних Сил України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що питання постановлене у адвокатському запиті від 05.08.2025 року стосується вжиття заходів щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , а на це питання мав би надати відповідь саме Міністерство оборони України стосовно наявності чи відсутності важелів впливу на працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду заяви про відстрочку від мобілізації.

Отже, як на думку колегії суддів, «адвокатський запит» який за своїм змістом є звернення громадян мав бути розглянутим керівництвом Міністерства оборони України протягом 30 днів з моменту його реєстрації. Розглянутим вважається звернення, по якому прийнято рішення та це рішення чи відповідь доведена до особі, яка звернулась належним чином.

При цьому, відлік 30-денного строку розпочинається, з наступного за днем отримання Міністерством оборони України такого звернення.

Адвокатський запит направлений на електронну пошту Міністерства оборони України 05.08.2025 року», отже відлік 30 днів для надання відповіді розпочався з 06.08.2025, останній день цього строку – 04.09.2025 року.

Позовна заява сформована в системі ''Електронний суд'' 15.08.2025 року. Отже, на час звернення позивача до суду 30 денний строк не сплинув, отже відповідач – Міністерство оборони України, станом не день звернення позивача до суду, не допустило бездіяльність щодо нерозгляду адвокатського запиту позивача від 05.08.2025 року. Тобто, до 04.09.2025 року (кінцевий строк розгляду) відсутній законодавчий обов`язок вирішити питання щодо рапорту позивача.

Вказане свідчить, що на дату звернення до суду відсутній правовий спір між сторонами щодо наявності протиправної бездіяльності нерозгляду адвокатського запиту від 05.08.2025 року, тобто відсутнє порушене право, яке підлягає судовому захисту.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об`єднань і посадових осіб.

Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму ''Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя'' від 1 листопада 1996 року №9.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість становлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).

Відсутність спору на день звернення позивача до суду, у свою чергу, взагалі виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів констатує про відсутність порушеного права позивача щодо не розгляду адвокатського запиту від 05.082025 року станом на день звернення позивача до суду. Вказане є беззаперечною підставою для відмови в позові в цій частині, з огляду на передчасне звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно з вимогами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховані приписи п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи в частині позовних вимог спрямованих до Міністерства оборони України, а наведені в апеляційній скарзі доводи частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині позовних вимог спрямованих до Міністерства оборони України, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Рішенням суду першої інстанції присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 605,60 грн, а з огляду на зміст даної постанови щодо відмови у задоволенні позову до Міністерства оборони України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі №420/27978/25 скасувати в частині позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності Міністерства Оборони України щодо розгляду адвокатського запиту від 05.08.2025 року, про зобов`язання Міністерство оборони України розглянути адвокатський запит №42 від 05.08.2025 щодо розгляду заяви від 24.06.2025 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та стягнення з Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності Міністерства оборони України щодо розгляду адвокатського запиту №42 від 05.08.2025 року та про зобов`язання Міністерство оборони України розглянути адвокатський запит №42 від 05.08.2025 щодо розгляду заяви від 24.06.2025 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В.Єщенко