Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №420/28865/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №420/28865/24

Суддя: Казанчук Г.П.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28865/24

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 20.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Казанчук Г.П.

суддів: Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про:

визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати Позивачу, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2020 року по 26.07.2024 року;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити Позивачу, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 2020 року по 26.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент звільнення позивачу не призначили виплату індексації грошового забезпечення за період з 2020 року по 26.07.2024 року, що є порушенням Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі відповідач) подав відзив на адміністративний позов, згідно з позовними вимогами не погоджується та вказує щодо питання виплати індексації грошового забезпечення в період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року повідомляємо що індексація грошового забезпечення провадиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації – 103 %. Щодо періоду з 01.01.2023 року по 26.07.2024 року слід відзначити, що Законом України від 22.10.2023 року «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (набрання чинності 01.01.2023 року) розділом Прикінцеві положення було зупинена дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами). У зв`язку із зупиненням дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у 2023 році не застосовувалися правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та нарахування сум індексації грошових доходів населення, які визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (зі змінами). Законом України від 09.11.2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (набрання чинності 01.01.2024 року) ст.39 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024 року. Станом на 01.07.2024 року відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з січня 2024 року по серпень 2024 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення за період з січня 2024 року по липень 2024 року – відсутні. За таких умов підстав для нарахування Позивачу індексації (в повному обсязі) за період з 24.09.2020 року по 26.07.2024 року немає.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення, але за період з 24.09.2020 по 31.12.2022.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року відкрито апеляційне провадження та витребувана адміністративна справа.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 року витребувані додаткові докази.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 в період з 24.09.2020 року по 26.07.2024 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.07.2024 № 21 штаб-сержанта ОСОБА_1 , звільненого у запас, з 26 липня 2024 року виключено із списків особового складу відділу всіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо перерахунку індексації грошового забезпечення. Проте, відповіді отримано не було.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав і інтересів з даним позовом до суду.

Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року (чинній з 11.10.2017 року) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, колегія суддів зазначає, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

За таких підстав, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Колегія суддів звертає увагу, що перегляд судового рішення за апеляційною скаргою проводиться лише в частині задоволених позовних вимог, натомість рішення суду в частині відмовлених позовних вимог – не переглядається.

Згідно Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 протягом жовтня 2020 по грудень 2022 виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до підприємства, установи, організації.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Вказаний правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 825/874/17.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що за період з 24.09.2020 по 31.12.2022 має право на індексацію грошового забезпечення.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, з огляду на таке.

Верховний Суд у своїх постановах виснував, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Підстави позову — це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову — це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У позовній заяві не визначено який же вид індексації грошового забезпечення йому, в силу приписів закону, не було виплачений. Не надано позивачем і відзиву на апеляційну скаргу. Справа судом першої інстанції була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний перегляд здійснюється у порядку письмового провадження.

Водночас, колегія суддів зауважує, що принцип «jura novit curia» застосовується у випадку, коли позивач обґрунтовує свій позов саме такими обставинами, проте помилково посилається на певні норми права. Але застосування судом цього принципу не є безмежним. При цьому позивач у позові не послався: ні на те, що він має право на індексацію поточну із визначенням базового місяця, ні на те, що він має право на індексацію-різницію.

Позовну заяві в інтересах позивача подана адвокатом, у якій зазначено про те, що позивач не отримував виплату індексації грошового забезпечення за період з 2020 року (без конкретизації місяця) по 26.07.2024 року, натомість вказане твердження не доведено належним та допустимим доказом.

Отже, принцип «jura novit curia», з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України» (скарга № 25531/12)).

Постанова Верховного Суду від 2 листопада 2022 року у справі № 685/1008/20 (провадження № 61-7861св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107140664.

Дотримуючись принципу, суд знає закон, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Стосовно індексації-різниці, то вона обраховується як різниця грошового забезпечення між місяцем, який передував збільшенню грошового забезпечення та місяцем підвищення грошового забезпечення.

За змістом позову неможливо визначити, на який вид індексації грошового забезпечення претендує позивач.

Отже, слід визначити, що предметом спору у цій справі є наявність права на нарахування індексації у зв`язку з підвищенням 103% індексу споживчих цін, оскільки інших доводів не наведено позивачем.

Згідно норм законодавства, поточна індексація має нараховуватись з місяця наступного за місяцем перевищення 103% індексу споживчих цін і виплачуватись наростаючим обрахунком до місяця збільшення грошового забезпечення.

Колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_1 ініціював звернення до суду з позовом про перерахунок грошового забезпечення, у зв`язку з тим, що йому виплачене грошове забезпечення без врахування прожиткового мінімуму працездатних осіб, тобто він стверджував, що розмір його грошового забезпечення збільшувався з кожним календарним роком.

Так, у справі №420/29110/24 рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо обчислення та виплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24 вересня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року.

Зобов`язано ВСП здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 24 вересня 2020 року по 19 травня 2023 року, на користь ОСОБА_1 на підставі Постанови №704, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України Про Державний бюджет України" на 01.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року, станом на 01.01.2022 року, та станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками Постанови №704, з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року.

Зазначеним рішенням суду визначено, що з 29 січня 2020 року, з 01 січня 2021 року та з 01 січня 2022 року посадовий оклад позивача збільшився через зростання прожиткового мінімуму доходів працездатних осіб.

Судова колегія наголошує, що підставою для встановлення базового місяця для обчислення індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу військовослужбовця.

Як вже зазначалось вище, відповідно до абзацу 1 пункту 5 Постанови №1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Постанови №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Верховний Суд постанові від 23.03.2023 по справі №400/3826/21, зокрема, дійшов наступних висновків: «Як установлено апеляційним судом, з урахування змісту рішення суду у справі 420/29110/24 розмір грошового забезпечення з 24 вересня 2020 року, з 01 січня 2021 року та з 01 січня 2022 року збільшився, і протягом вказано періоду позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, що підтверджується наданими на вимогу суду відомостями про нараховане грошове забезпечення.»

Отже, оскільки розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням змісту рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29110/24 збільшився через зростання розміру посадового окладу, а перебільшення 103% індексу споживчих цін за спірний період було у квітні 2022 та у червні 2022, і за вказаний період позивачу нарахована індексація, тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Принагідно колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що за період проходження позивачем військової служби йому не була нарахована індексації, спростовані довідкою відповідача, наданою на вимогу апеляційного суду.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За правилами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесульного права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перезгляду. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року.

У цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року та зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24.09.2020 року по 31.12.2022 року.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча-суддя: Г.П. Казанчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: О.В. Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua