Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №420/38809/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38809/25

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/12457/20 від 23.12.2020р., №420/8070/21 від 14.07.2021р., №420/8848/22 від 26.07.2022р. і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану суму пенсії її померлим чоловіком ОСОБА_2 , з урахуванням черговості виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/12457/20 від 23.12.2020р., №420/8070/21 від 14.07.2021р., №420/8848/22 від 26.07.2022р., з урахуванням висновків суду, викладених в них.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її чоловік – ОСОБА_2 , перебував на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за №2262.

Головним управлінням ПФУ в Одеській області на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/12457/20 від 23.12.2020р., №420/8070/21 від 14.07.2021р., №420/8848/22 від 26.07.2022р. проведено перерахунки пенсії ОСОБА_2 .. Однак, нараховані пенсійні виплати на виконання вказаних судових рішень залишились невиплаченими.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

14.06.2024р. дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу щодо отримання суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Однак, листом від 13.07.2024р. ГУ ПФУ в Одеській області було відмовлено позивачці.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/12457/20 від 23.12.2020р., №420/8070/21 від 14.07.2021р., №420/8848/22 від 26.07.2022р. і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану суму пенсії її померлим чоловіком ОСОБА_2 , з урахуванням черговості виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/12457/20 від 23.12.2020р., №420/8070/21 від 14.07.2021р., №420/8848/22 від 26.07.2022р..

Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,2грн..

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026р. витребувано від ГУ ПФУ в Одеській області додаткові докази у справі №420/38809/25, а саме:

- копію заяви ОСОБА_1 від 14.06.2024р. щодо виплати заборгованості пенсії разом із додатками;

- протоколи про перерахунок пенсії ОСОБА_2 , які здійснені на виконання рішень суду у справах №420/12457/20, №420/8070/21, №420/8848/22;

- розрахунок заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішень суду у справах №420/12457/20, №420/8070/21, №420/8848/22;

- довідку про суму заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_2 станом на 23.04.2026р..

1.05.2026р. до суду надійшло клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про долучення доказів на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 23.04.2026р..

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані докази, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, суд вказав, позивачка є дружиною ОСОБА_2 , що проживала разом з ним на день його смерті та звернулась до пенсійного органу у встановлений законодавством строк із заявою в порядку статті 61 Закону №2262-ХІІ, до якої додала документи передбачені п.4 Порядку №3-1 та п. 2.26. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тому числі і Свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії щодо відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії її померлого чоловіка є протиправними.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9.04.1992р..

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 19.10.1980р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб (а.с.9).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020р. по справі №420/12457/20 задоволено позов ОСОБА_2 ; зобов`язано Г УПФУ в Одеській області здійснити з 1 січня 2018р. перерахунок пенсії ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2021р. по справі №420/8070/21 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 ; зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести з 1.04.2019р. перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Адміністрації ДПС України №11/3622 від 4.01.2021р., виданої станом на 5.03.2019р., з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою КМУ від 23 липня 2014р. №280 в редакції Постанови КМУ від 16 грудня 2020р. №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» забезпечити фінансування виплати перерахованої з 1.04.2019р. пенсії ОСОБА_2 ..

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021р. по справі №420/8070/21 апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021р. змінено, викладено абзаци 3, 4 його резолютивної частини у наступній редакції: “Зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області провести з 1.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Адміністрації ДПС України №11/3622 від 4.01.2021р., виданої станом на 5.03.2019р., з урахуванням раніше проведених виплат”. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021р. залишено без змін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2022р. у справі №420/8848/22 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 ; зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 1.04.2019р. пенсії ОСОБА_2 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаних рішень Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020р. у справі №420/12457/20, від 14.07.2021р. у справі №420/8070/21, від 26.07.2022р. у справі №420/8848/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , однак виплата пенсії за вказаними рішеннями здійснена не була.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 4.06.2024р. серії НОМЕР_3 .

14.06.2024р. позивачка звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати неотриманої суми пенсії чоловіка – ОСОБА_2 за рішеннями суду.

Листом від 13.07.2024р. ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що Головним управлінням на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2020р. по справі №420/12457/20, від 14.07.2021р. по справі №420/8070/21 та від 26.07.2022р. по справі №420/8848/22 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії.

Відповідно до розрахунків на доплату пенсії ОСОБА_2 нараховані суми на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду по справам №№ 420/12457/20, 420/8070/21 та 420/8848/22.

Оскільки позивачка не є стягувачем по справам №№420/12457/20, 420/8070/21 та 420/8848/22, тому для виплати Вам недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні.

Не погодившись із такими діями ПФУ, позивачка звернулась до суду.

Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовано ст.52 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9.07.2003р. (далі - Закон №1058- IV), якою передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст положень ч.3 ст.52 Закону №1058-IV узгоджується зі змістом ст.1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

За приписами частини 3 вказаної статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020р. у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок: «у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Аналогічний підхід застосований у постановах Верховного Суду від 11.04.2024р. у справі №160/26335/23, від 4.12.2024р. у справі №120/8398/24, від 11.03.2025р. у справі №420/28399/23.

З вищенаведеного слідує, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, у разі звернення за ними не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ.

Приписами п.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1 (далі – Порядок №3-1), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Пунктом 9 Порядку №3-1 передбачено, що до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Пунктом 12 Порядку 3-1 вказано, що за документи про родинні відносини приймаються:

1) паспорт громадянина України;

2) свідоцтво про народження;

3) свідоцтво про шлюб;

4) рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2

14.06.2024р. позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо виплати нарахованої, але не виплаченої за життя пенсії її чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

До вказаної заяви позивачка додала: копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копію витягу з реєстру актів цивільного стану, реквізити банківського рахунку.

Як встановлено апеляційним судом, на виконання вимог ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026р., ГУ ПФУ в Одеській області зазначило, що заборгованість за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/12457/20 становить 45 427,2грн., по справі №420/8070/21 - 101 341,13грн. та по справі №420/8848/22 - 107 930,32грн..

Апеляційний суд звертає увагу, що позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_2 на виконання рішень суду у справах №420/12457/20, №420/8070/21, №420/8848/22, але неодержаної суми пенсії, в межах шести місяців після його смерті, як те передбачено ч.3 ст.61 Закону №2262-ХІІ, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачка має право на отримання сум пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, які мають відповідне право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії ОСОБА_2 ..

У доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.

У відповідності до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що підставою звернення позивачки до суду із позовом у даній справі стало те, що у відповідності до вимог ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 має право на отримання сум боргу пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку, ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними, у зв`язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апелянта, оскільки предметом спору у даній справі є право позивачки на виплату недоотриманої пенсії її чоловіка в порядку, визначеному ст.61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не питання щодо правонаступництва та прийняття спадщини.

Отже, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук