Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №420/38391/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38391/24

Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,

повний текст судового рішення

складено 31.12.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Тарновецького І.І.,

суддів – Бойка А.В., Шевчук О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Тарновецького І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерство освіти і науки України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 р. по справі № 420/38391/24, за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , третя особа Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства “Інфоресурс” , у якому, просив:

- визнати протиправним дії Міністерства освіти і науки України, пов`язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №489716 від 05.11.2024 року відображалися відомості про порушення ОСОБА_1 послідовності навчання.

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 у колонці «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображалося значення «Так, не порушує».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство освіти і науки подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт зазначив, що згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Таким чином присудженням певного ступеня вищої освіти завершується здобуття вищої освіти за цим ступенем.

Апелянт вважає, що з системного тлумачення Закону, факт присудження особі ступеня вищої освіти не в повній мірі відповідає вимогам пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в яких законодавець визначив здобуття освіти на рівні, що є вищим ніж раніше здобутий рівень (не ступінь) освіти. Разом з тим, згідно із пунктом 5 частини першої статті 1 Закону, вища освіта, це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Апелянт зазначив, що відповідно до частини першої статті 47 Закону, освітній процес, це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у закладі вищої освіти (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

З огляду на викладене апелянт вважає, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа, яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти на рівні вищому, ніж раніше здобутий, та збереження послідовності здобуття освіти, визначеною частиною другою статті 10 Закону України „Про освіту“, відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеню вищої освіти.

Апелянт наголосив, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (15.12.1996) у 2014 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського державного екологічного університету» за освітнім-кваліфікаційним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.05090101 «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв», завершено навчання 30.06.2018. У 2018 році був зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», завершено навчання 30.06.2021. У 2021 році був зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища», відраховано 24.11.2023. У 2024 році був зарахований до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова за освітнім ступенем магістр за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Відповідач вказує, що повторне зарахування на тому самому рівні національної рамки кваліфікації означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі – ЄДЕБО) у відповідному поле буде зазначено «Ні, порушує». З 30.08.2024 року позивач повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня магістра до Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова за тією ж самою спеціальністю 183 Технології захисту навколишнього середовища, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Таким чином, ОСОБА_1 повторно буде набувати ті ж самі компетентності на тій же освітній програмі за тією ж спеціальністю у Одеському національному університеті імені І.І. Мечнікова.

З огляду на зазначене апелянт вважає, що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_2 , з огляду на положення статті 74 Закону України «Про освіту» та Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2018 року № 620. Таким чином апелянт вважає, що функції щодо внесення згадуваних вище відомостей щодо здобувачів освіти покладено на суб`єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. Апелянт вказує на те, що на Міністерство освіти і науки України як на розпорядника ЄДЕБО покладено організаційні та контролюючі функції ведення цієї електронної бази, а на державне підприємство "Інфоресурс" як на технічного адміністратора ЄДЕБО - виключно технічні функції.

Зважаючи на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову – відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, наданої відповідачем, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2014 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського державного екологічного університету» за освітнім-кваліфікаційним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.05090101 «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв», дата завершення навчання 30.06.2018.

У 2018 році позивач був зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища».

30.06.2021 року позивач отримав Диплом серії НОМЕР_1 , про те, що у 2021 році він закінчив Одеський державний екологічний університет за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» та здобув кваліфікацію за освітнім ступенем бакалавр.

01.09.2021 року позивач наказом №129-с по Одеському державному екологічному університету від 12.08.2021 року на підставі рішення приймальної комісії від 02.08.2021 року протокол №21, був зарахований на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «магістр», спеціальність « 183 Технології захисту навколишнього середовища».

Згідно з Довідкою від 13.11.2024 року №07/24, яка виготовлена на факультеті гідрометеорології і екології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, який є правонаступником Одеського Державного екологічного університету, який реорганізований, ОСОБА_1 навчався в Одеському державному екологічному університеті на РВО магістр, денна форма навчання, бюджет, спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища, а саме: Зарахований наказом № 129-с від 12.08.2021 р на факультет магістерської підготовки, денну форму навчання, бюджет, спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища; Переведений на природоохоронний факультет з 01.10.2021 р. наказом № 201-с від 01.10.2021 р.; Надано академвідпустку за сімейними обставинами з 31.08.2022 по 15.08.2023 р., наказ № 115-с від 31.08.2022 р.; Повернений з академвідпустки з 20.01.2023 р. наказом № 3-с від 20.01.2023 р.; Відрахований із ОДЕКУ з 24.11.2023 р., як такий що закінчив теоретичний курс навчання та не атестований ДЕК, наказ № 249-с від 24.11.2023 р.

У подальшому, наказом ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова від 30.08.2024 року №22-04, ОСОБА_1 зарахований з 01.09.2024 року на 1 курс магістратури денної форми навчання, що підтверджується цим наказом та довідкою відділу кадрів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 24.12.2024 року №18-BK-567/c.

З метою збору документів для отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», позивач отримав Довідку від 05.11.2024 № 489716 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у якій зазначено про порушення ним послідовності здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».

При цьому у зазначеній довідці вказано, що позивач:

- 01.06.2012 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , видане Червонопрапорською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів Веселинівської районної ради Миколаївській області;

- 01.06.2014 отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Ставківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Веселинівської районної ради Миколаївській області;

- 30.06.2018 отримав Диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_4 , виданий Відокремленим структурним підрозділом Одеського коледжу комп`ютерних технологій Одеського державного екологічного університету;

- 30.06.2021 отримав Диплом бакалавра серії НОМЕР_1 , виданий Одеським державним екологічним університетом.

Не погоджуючись з висновком Довідки від 05.11.2024 № 489716 про здобувача освіти щодо порушення послідовності здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», представник позивача звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Листом Міністерства освіти і науки листом від 09.12.2024 року вих. 3/9985/24 звернення позивача не задоволено та повідомлено, що питання внесенні інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності.

Вважаючи дії МОН України щодо внесення змін до відомостей в ЄДЕБО неправомірними та такими, що порушують право позивача на отримання відстрочки під час дії воєнного стану на особливий період, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:

Згідно статті 3 Закону України «Про освіту», кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти особам із соціально вразливих верств населення.

Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про освіту», особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти. Держава визнає ці види освіти, створює умови для розвитку суб`єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх видів.

Формальна освіта - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року № 2145-VIIІ рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту" визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Таким чином згідно зазначених вище положень Закону України «Про освіту» послідовність здобуття рівнів освіти полягає у поетапному здобутті рівнів освіти, визначених у частині другій статті 10 Закону України "Про освіту" та передбачає, що кожен наступний рівень освіти повинен бути вищим за раніше здобутий рівень освіти. При цьому обов`язковою характеристикою є завершеність етапу освіти.

За положеннями статті 5 Закону України «Про фахову передвищу освіту», кожен має право на якісну та доступну фахову передвищу освіту. Право на фахову передвищу освіту включає право на здобуття фахової передвищої освіти упродовж всього життя, право на доступність фахової передвищої освіти, право на безоплатну фахову передвищу освіту у випадках і порядку, визначених законом.

Право на фахову передвищу освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття фахової передвищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту», передбачено, що фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Особа може здобувати фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, профільної середньої освіти (незалежно від здобутого профілю), професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти. Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, зобов`язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування.

Відповідно до ст. 10 цього Закону, документ про фахову передвищу освіту - диплом фахового молодшого бакалавра видається особі, яка успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму.

Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту дотримання послідовності здобуття освіти необхідно враховувати лише раніше здобуті рівні освіти, тобто завершене навчання, яке підтверджено документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2014 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Одеський фаховий коледж комп`ютерних технологій Одеського державного екологічного університету» за освітнім-кваліфікаційним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.05090101 «Конструювання, виробництво та технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв», дата завершення навчання 30.06.2018.

У 2018 році позивач був зарахований до Одеського державного екологічного університету за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища».

30.06.2021 року позивач отримав Диплом серії НОМЕР_1 , про те, що у 2021 році він закінчив Одеський державний екологічний університет за спеціальністю 183 «Технології захисту навколишнього середовища» та здобув кваліфікацію за освітнім ступенем бакалавр.

01.09.2021 року позивач наказом №129-с по Одеському державному екологічному університету від 12.08.2021 року на підставі рішення приймальної комісії від 02.08.2021 року протокол №21, був зарахований на денну форму навчання для здобуття освітнього рівня «магістр», спеціальність « 183 Технології захисту навколишнього середовища».

Згідно з Довідкою від 13.11.2024 року №07/24, яка виготовлена на факультеті гідрометеорології і екології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, який є правонаступником Одеського Державного екологічного університету, який реорганізований, ОСОБА_1 навчався в Одеському державному екологічному університеті на РВО магістр, денна форма навчання, бюджет, спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища, а саме: Зарахований наказом № 129-с від 12.08.2021 р на факультет магістерської підготовки, денну форму навчання, бюджет, спеціальність 183 Технології захисту навколишнього середовища; Переведений на природоохоронний факультет з 01.10.2021 р. наказом № 201-с від 01.10.2021 р.; Надано академвідпустку за сімейними обставинами з 31.08.2022 по 15.08.2023 р., наказ № 115-с від 31.08.2022 р.; Повернений з академвідпустки з 20.01.2023 р. наказом № 3-с від 20.01.2023 р.; Відрахований із ОДЕКУ з 24.11.2023 р., як такий що закінчив теоретичний курс навчання та не атестований ДЕК, наказ № 249-с від 24.11.2023 р.

У подальшому, наказом ректора Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова від 30.08.2024 року №22-04, ОСОБА_1 зарахований з 01.09.2024 року на 1 курс магістратури денної форми навчання, що підтверджується цим наказом та довідкою відділу кадрів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 24.12.2024 року №18-BK-567/c.

Колегія суддів вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти у зв`язку зі вступом на 1 курс магістратури денної форми навчання Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова, згідно з наказом ректора від 30.08.2024 року №22-04, відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває другий (магістерський) рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним перший (бакалаврський) рівень вищої освіти (Диплом бакалавра серії НОМЕР_1 , виданий Одеським державним екологічним університетом 30.06.2021).

Таким чином суд зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку, що позивач порушив послідовність здобуття рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» з тих підстав, що він уже здобував освіту за рівнем магістр, отримував необхідні освітні послуги, оскільки, як вже було зазначено, позивач був відрахований 24.11.2023 р. без проходження атестації. Натомість, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту», рівень освіти - це завершений етап освіти.

Відтак, основним критерієм послідовності здобуття освіти є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

За положеннями Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року № 1060-XII (чинного на час зарахування позивача до Херсонського морехідного училища рибної промисловості Керченського державного морського технологічного університету), випускникам вищих професійних училищ та центрів професійно-технічної освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня може присвоюватися кваліфікація "молодший спеціаліст" тільки з акредитованого напряму (спеціальності).

В свою чергу статтею 27 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року передбачалось, що випускнику державного або іншого акредитованого (атестованого) навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.

Зразки документів про освіту затверджувались Кабінетом Міністрів України.

Таким чином документом, який би підтверджував здобуття позивачем освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», мав би бути відповідний документ про освіту встановленого зразка.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 160/34591/24 від 25 листопада 2025 року.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.1 та ч.5 ст.74 Закону України «Про освіту», у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.74 Закону України «Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за 1132/32584, затверджене Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (надалі Положення про ЄДЕБО).

Згідно п.5 розділу І Положення про ЄДЕБО, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п.1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

За приписами ч.1 п.8 розділу ІV Положення № 620, суб`єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб`єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб`єктів освітньої діяльності, зокрема, щодо здобувачів освіти - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); дата народження; тип, серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу (для особи, якій не виповнилось 14 років - свідоцтво про народження; для особи, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують особу - довідка про звернення за захистом в Україні); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); громадянство; стать; серія, номер, ким і коли виданий документ про освіту (науковий ступінь) особи з інформацією про здобуті нею рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, професію, спеціальність та спеціалізацію (у деяких випадках зазначаються напрям підготовки, освітня програма, професійна кваліфікація); про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією; рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, що здобувається, освітня програма; джерело фінансування здобуття освіти; назва факультету (відділення), структурного підрозділу; форма навчання; курс навчання; навчальна група; серія, номер, ким і коли виданий студентський (учнівський) квиток державного зразка особи з інформацією про назву факультету (відділення), структурного підрозділу, номер групи, форму навчання, дату видачі та строк дії квитка, цифрова фотографія (за наявності).

З аналізу наведених приписів Положення вбачається, що навчальний заклад позивача, при формуванні довідки здобувача освіти, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.

Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб`єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

З урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, колегія суддів дійшла висновку, що саме МОН України, як розпорядник ЄДЕБО через технічного адміністратора ЄДЕБО - ДП «Інфоресурс» має повноваження на внесення інших змін до електронної бази, зокрема щодо внесення змін про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

З огляду на те, що матеріалами справи беззаперечно підтверджений факт послідовного здобуття позивачем освіти, та порушення відповідачем чинного законодавства України в частині неналежного функціонування системи ЄДЕБО та неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності відмови Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 та наявності підстав для зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести відповідні зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції, у ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Частиною 1 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/38391/24 від 31 грудня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.І. Тарновецький

Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук