Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №473/1639/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №473/1639/26

Суддя: Дегтярьова С.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 473/1639/26

Суддя першої інстанції - Ротар М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2026 року у справі №473/1639/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Шаталов А.Ф. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просив скасувати постанову ГУ ДПС у Миколаївській області №172 від 26 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.165-1 КУпАП у вигляді штрафу та закрити справу у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу. На думку суду, повноваження адвоката Шаталова А.Ф. на представництво інтересів ОСОБА_1 належним чином не підтверджені.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2026 року, звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначила, що рішенням Ради адвокатів України №41 від 12 квітня 2019 року затверджене Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке на дату звернення до суду з цим позовом зазнало ряду змін, внесених відповідними рішеннями Ради адвокатів України.

Так, відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Так само передбачено підпунктами 12.10, 12.11 пункту 12 Положення №41, що ордер містить підпис адвоката (власноручний або електронний).

При цьому, пунктом 12.15 Положення №41 визначено, що ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/ адвокатського об`єднання), якщо у графі "Адвокат" міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.

Апелянт вказав, що вказані зміни суд не врахував та фактично керувався нормами Положення №41, які втратили чинність, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

За таких підстав, просить скасувати ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2026 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

22 квітня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

04 травня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

05 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначених положень Кодексу сформована, зокрема у постановах від 22 лютого 2019 року у справі №442/6779/16-а, від 20 серпня 2020 року у справі №824/965/19-а та від 20 грудня 2024 року у справі №200/4992/24.

Колегія суддів вивчила матеріали справи, перевірила доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.

Суд першої інстанції повернув позовну заяву, виходячи з того, що ордер адвоката не містить власноручного підпису, у зв`язку з чим повноваження представника визнано непідтвердженими. Проте такий висновок є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються, у тому числі, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з пунктами 9, 12.10-12.15 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги затверджений рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 20 вересня 2024 року №50, ордер вважається підписаним адвокатом також у разі його підписання кваліфікованим електронним підписом.

Колегією суддів встановлено, що позовну заяву та додані до неї документи, у тому числі, ордер, подано через підсистему «Електронний суд», скріплені кваліфікованим електронним підписом адвоката.

За таких обставин поданий ордер є підписаним у встановленому законом порядку та не потребує дублювання власноручного підпису, а тому підстави для повернення позовної заяви були відсутніми.

За правилами ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 312, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 квітня 2026 року - скасувати.

Справу №473/1639/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, направити для продовження розгляду до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua