Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №420/2235/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №420/2235/26

Суддя: Казанчук Г.П.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2235/26

перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

повний текст судового рішення

складено 26.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 12.12.2025 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач з 2020 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач зазначає, що відповідно до приписів ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Проте, під час проведення перерахунку пенсії позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не проведено індексацію пенсії позивача належним чином, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні її пенсії на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115. З метою здійснення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача, однак отримав відмову. Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 12.12.2025 р. у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1064 грн. 96 коп.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, а не дії, як вказує позивач, оскільки ГУ ПФУ в Херсонській області не вчинено жодних дій та не прийнято рішень щодо відмови у перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано те, що розміри державних соціальних стандартів та державних соціальних пільг можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України (Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3- рп/2012).

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком з 05.02.2020 р. відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058 (далі - Закон № 1058).

12.12.2025 р. представник позивача звернувся відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнтами збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Листом від 09.01.2026 р. № 496-13080/К-02/8-2100/26 відповідач повідомив позивачу, що оскільки пенсія за віком призначена у 2020 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2017-2019 роки 7763,17 грн.), для врахування коефіцієнтів 1,11 з 01.03.2021 р., 1,14 з 01.03.2022 р., 1,197 з 01.03.2023 р., 1,0796 з 01.03.2024 р. та 1,115 з 01.03.2025 р. підстав немає.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.

Відповідно до положень статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії або щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною 2 ст.42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV, затверджено Постановою КМУ від 20.02.2019 року №124 (далі - Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку №124 визначено, що перерахунку підлягають, зокрема, пенсії , призначені відповідно до Закону №1058-IV.

З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, розмір якої визначається відповідно до вимог Закону №1058-IV, то пенсія позивача підлягає перерахунку, що не заперечується сторонами.

Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К = (ЗСЦ+ЗСЗ )х 50% /100% + 1%, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому, в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій, відповідно до Порядку №124, проводиться щороку з 1 березня.

Згідно п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до п.6 Порядку №124, під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону №1058-IV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку №124 враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

16.02.2022 року КМУ прийнято Постанову №118, пунктом 4 якої установлено, що з 1 березня 2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

24.02.2023 року КМУ прийнято Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

У 2023-2025 роках КМУ не було змінено підходу до визначення кола пенсіонерів, пенсії яких підлягають перерахунку у зв`язку з щорічною індексацією, залишивши за основу показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017.

У 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, який складав 3764,40 грн. Він підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17, визначений п.2 Постанови КМУ від 20 лютого 2019 р. №124. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2019 році застосовувався показник середньої заробітної плати 4404,35 грн (3764,40 х 1,17). У 2020 році коефіцієнт підвищення складав 1,11, що визначений п.2 Постанови КМ України від 1 квітня 2020 р. №251. З урахуванням цього, при перерахунку пенсій у 2020 році застосовувався показник середньої заробітної плати 4888,83 грн (4404,35 х 1,11). У 2021 році пунктом 1 Постанови №127 передбачений коефіцієнт 1,11. Відтак, розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 5426,60 грн (4888,83 х 1,11). У 2022 році п.1 Постанови №118 передбачав коефіцієнт 1,14. Тому, розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 6186,32 грн (5426,60 х 1,14). У 2023 році п.1 Постанови №168 передбачений коефіцієнт 1,197. Відтак, розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив 7405,03 грн (6186,32 х 1,197). У 2024 році п.1 Постанови №185 передбачений коефіцієнт 1,0796. Відтак, розрахований з метою індексації показник середньої заробітної плати становив 7994,47 грн (7405,03 х 1,0796). У 2025 році п.1 Постанови №209 передбачений коефіцієнт 1,115. Відтак, розрахований з метою індексації показник середньої заробітної плати становив 7994,47 грн (7994,47 х 1,115).

З урахуванням п.5 Порядку №124, відповідно до якого кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, розрахований з метою проведення індексації у 2020 році показник середньої заробітної плати становить 4888,83 грн., у 2021 році показник середньої заробітної плати становить 5426,60 грн, у 2022 році показник середньої заробітної плати становить 6186,32 грн, у 2023 році показник середньої заробітної плати становить 7405,03 грн, у 2024 році - 7994,47 грн., у 2025 році 8913,83 грн.

Разом з цим, частиною другою статті 42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Однак, положення ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 1 жовтня 2017 р.

Отже, відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок пенсії позивачки відповідно до Постанов №118, №168, №185, №209 та Порядку №124 застосовуючи коефіцієнти показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення її пенсії - на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14 1,197, 1, 0796, 1,115 відповідно.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про протиправність дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачки на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV, встановивши доплати до пенсії частково провівши індексацію, замість застосування коефіцієнтів збільшення у розмірах 1,0796, 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивачки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, у якій суд зазначив, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Отже, суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення індексації її пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua