Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №280/10075/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10075/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

секретар Перетятько К.С.

за участі позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку)

представника відповідача Афанасенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року (суддя Прасов О.О., повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року) у справі №280/10075/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора про:

визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому у період з 01 липня 2024 року по 23 жовтня 2024 року включно заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн;

зобов`язання провести нарахування та виплату недонарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2024 року по 23 жовтня 2024 року включно на підставі ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, - 3028,00 грн із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів;

визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати йому грошової компенсації за невикористані 130 днів відпустки, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн;

зобов`язання нарахувати та виплатити недонараховану та невиплачену грошову компенсацію за невикористані 130 днів відпустки, з яких 116 днів виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року, - 2684,00 грн, та 14 днів - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року, - 3028,00 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вказує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 81 Закону України «Про прокуратуру», які у часі прийняті раніше та мають пріоритет над положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення розміру посадового окладу прокурора, що порушує гарантії незалежності прокурорів, одна з яких передбачена пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про прокуратуру».

Судом першої інстанції не зазначено мотивів відхилення доводів позивача.

Висновок суду першої інстанції про виплату позивачу заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні відпустки відповідно до виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) та приписів бюджетного законодавства не ґрунтується на доказах, які б підтвердили, що наявного бюджетного фінансування не вистачало, щоб виплачувати позивачу заробітну плату та компенсацію за невикористані дні відпустки із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 01 січня 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді прокурора відділу в Офісі Генерального прокурора у період з 05.09.2022 по 23.10.2024.

Позивачу виплата заробітної плати, грошової компенсації за невикористані дні відпустки здійснювалась відповідно до виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) та приписів бюджетного законодавства.

Врахувавши, що Конституційним Судом України не визнано неконституційним положення ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” у частині установлення з 01.01.2023 прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для “працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень”, як й не визнано неконституційним положення ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” у частині установлення з 01.01.2024 прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для “працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень”, а також що матеріальний стан позивача у 2023 році, у 2024 році у порівнянні з минулими роками не погіршився, протилежного позивачем не доведено, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10 листопада 2008 року працював в органах прокуратури України, з 05 вересня 2022 року по 23 жовтня 2024 року прокурором відділу в Офісі Генерального прокурора.

У спірний період заробітна плата позивача обчислювалась, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, установленого законами про державний бюджет на відповідний рік, - 1600 грн.

Спірним в цій справі є питання застосування при визначенні розміру заробітної плати прокурора прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами про державний бюджет на 2023-2024 рік.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: прокурора обласної прокуратури - 1,2; прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX (далі - Закон №3460-ІХ) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у таких розмірах:

прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.

Відповідно до статей 89 та 90 Закону № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.

За положеннями частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом статей 89, 90 Закону №1697-VII та статей 23, 48 Бюджетного кодексу України передбачає визначення у державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-XIV (далі - Закон №966-XIV) передбачено, що розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.

Законом №3460-ІХ прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, установлено в розмірі 1600 гривень.

Положення Закону №1697-VII та Закону №3460-ІХ в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, які претендують на застосування до спірних правовідносин, прийняті в різний час.

Закон №1697-VII (про прокуратуру), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, прийнятий 14 жовтня 2014 року та набрав чинності 15 липня 2015 року, Закон №3460-ІХ (про державний бюджет на 2024 рік), положеннями якого прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600 гривень, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, набрав чинності 01 січня 2024 року.

Отже, Закон №3460-ІХ (про бюджет), якими і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора в розмірі 1600 гривень, набрав чинності у часі пізніше.

При цьому, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-рп(ІІ)/2020 передбачено, що до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» - «закон спеціальний має перевагу над загальним» - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» . Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Отже, до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури в розмірі 1600 гривень, а не 3028 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року), оскільки для обрахунку заробітної плати прокурора прожитковий мінімум визначений у меншому розмірі і є спеціальним, прийнятий пізніше у часі відносно Закону №1697-VII, саме яким і зроблено прив`язку до прожиткового мінімуму на відповідний рік при обрахунку посадового окладу прокурора.

Суд зауважує, що положення статті 81 Закону №1697-VII, якими визначається розмір посадового окладу прокурора не встановлює конкретного розміру посадового окладу, а містить бланкетну (відсильну) норму до відповідного прожиткового мінімуму, який встановлюється саме Законом України про державний бюджет на відповідний рік.

Відповідні норми законодавства є чинними, не визнавались неконституційними та підлягають застосування відповідачем при визначенні розміру посадового окладу позивача та інших виплат (щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), формуванні фонду оплати праці і визначення розміру бюджетних асигнувань.

При цьому, відсутність в Законі України «Про прожитковий мінімум» визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не скасовує положень статті 7 Закону №3460-ІХ (про державний бюджет на 2024 рік) та не спростовує необхідність застосування відповідного спеціального прожиткового мінімуму при визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн.

При цьому судом не встановлено обставин, які б дозволяли дійти висновку, що застосування прожиткового мінімуму для визначення розміру посадового окладу прокурорів на рівні 1600 грн становить порушення визначеного у статті 16 Закону №1697-VII принципу незалежності прокурора в частині забезпечення належного матеріального становища та соціального і пенсійного забезпечення.

Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування загального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028 грн під час визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, якщо відповідними спеціальними нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прямо визначену застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.

Оскільки грошова компенсація за невикористані дні відпустки розраховується, виходячи з прожиткового мінімуму для на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, відсутні підстави для здійснення перерахунку такої компенсації.

Відповідно, здійснюючи розрахунок заробітної плати, щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивача із застосуванням з прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн відповідач діяв правомірно.

Зважаючи на наведені обставини, суд визнає правильним висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача із застосування при визначенні розміру посадового окладу позивача прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.

Суд відхиляє посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у наведених ним постановах, адже правовідносини, що досліджувались Верховним Судом у вказаних справах, стосувались визначення посадового окладу судді місцевого суду, а тому дані правовідносини не є подібними.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі №280/10075/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі №280/10075/24 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 06 травня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко