Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №160/1871/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1871/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО СОЛ-ІНВЕСТ» про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО СОЛ-ІНВЕСТ», в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО СОЛ-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 43764497), що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю документа про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляцій скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржником зазначено, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року № 2719-IX, який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: « 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків. Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено заходи, які контролюючий орган здійснює з метою погашення податкового боргу платника податків, одним із яких є звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків. (відповідний правовий висновок викладено у Постанові КАС ВС від 08.05.2025 по справі №320/3566/24 та інш.).

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Право на звернення до суду реалізується, серед іншого, у спосіб подання в установленому порядку позовної заяви, форма та зміст якої визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду, згідно з положеннями статті 171 КАС України, є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статтях 160, 161 КАС України.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною восьмою статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Приписами частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовною заявою, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не надало документа про сплату судового збору, оскільки вважало, що звільнене від його сплати на підставі положень пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте, суд першої інстанції зазначив про необхідність сплати судового збору, оскільки норма, на яку посилається позивач, не розповсюджується на предмет поданої позовної заяви.

Частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року № 2719-IX, який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: "27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Статтею 95 ПК України передбачено заходи, які контролюючий орган здійснює з метою погашення податкового боргу платника податків, одним із яких є звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Колегія суддів визнає помилковим висновок суду першої інстанції, що в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах.

Позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу. Позивач під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду оскаржуваного судового рішення (ухвала, постанова, рішення).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2026 року у справі №160/ 36557/25 та від 08 травня 2025 року у справі №320/3566/24.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та безпідставно поклав на податковий орган обов`язок зі сплати судового збору та передчасно дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко