Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №160/18893/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18893/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурспромсталь” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/18893/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурспромсталь” про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурспромсталь” про стягнення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурспромсталь” (ЄДРПОУ 41015212) до бюджету у розмірі 297661,44грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у ТОВ “Ресурспромсталь” перед бюджетом виникла заборгованість на суму 297661,44грн, яка не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 ПК України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 у позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не встановив об`єктивну істину по справі, не з`ясував специфіку діяльності відповідача, а також умови зовнішньоекономічного контракту та сукупність чинників, які унеможливили його своєчасне та якісне виконання, наслідком чого і були застосовані штрафні та фінансові санкції у вигляді податкового повідомлення-рішення №0255410709 від 11.09.2023 за яким з відповідача було стягнуто 297661,44 грн. Також доводами апеляційної скарги є безпідставність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0255410709 від 11.09.2023.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що вказане скаржником податкове повідомлення-рішення є узгодженим у розумінні ст. 56 ПК України. Оскільки сума боргу товариством не сплачена, податковий орган звернувся до суду із цим позовом.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно інформації інтегрованих карток платника податків ТОВ “Ресурспромсталь”, за останнім обліковується податковий борг на загальну суму 297661,44грн, а саме: пеня за порушення термінів розрахунку сфері ЗЕД, за порушення вимог валютного законодавства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 297661,44грн згідно податкового повідомлення-рішення №0255410709 від 11.09.2023 на суму 297 661,44 грн (штрафні санкції).

Також судом встановлено, що ТОВ “РЕСУРСПРОМСТАЛЬ” зверталось до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення №0255410709 від 11.09.2023 на суму 297661,44грн (штрафні санкції).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі №160/24240/23 у задоволені адміністративного позову відмовлено.

ТОВ “РЕСУРСПРОМСТАЛЬ” подало апеляційну скаргу на рішення ДОАС від 25.01.2024 по справі №160/24240/23 в яких просив скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ТОВ “РЕСУРСПРОМСТАЛЬ” залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі №160/24240/23 - залишено без змін.

Оскільки податкове повідомлення-рішення не було скасовано, нараховані суми грошових зобов`язань набули статусу узгоджених.

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв?язку з несплатою ТОВ “РЕСУРСПРОМСТАЛЬ” у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов?язання набули статусу податкового боргу.

Податкову вимогу від 11.04.2023 №0001256-1305-0436 на суму 505638,62грн надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження відповідача та вручено представнику ТОВ “Ресурспромсталь” 08.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№4910601054010).

Оскільки суми податкового боргу не були сплачені, податковий орган звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та доведеність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із наступного.

Так при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (п. 95.3. ст. 95 ПК України)

Згідно з п. 95.4. ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, положеннями ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів п. 59.5. ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Суд зауважує, що у справах про стягнення боргу предметом доказування підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, факту сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання в добровільному порядку, факту направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Як свідчать встановлені обставини справи, згідно інтегрованої картки платника податків, за ТОВ “Ресурспромсталь” обліковується податковий борг на загальну суму 297 661,44 грн, що складає з несплаченої пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД (податкове повідомлення-рішення №0255410709 від 11.09.2023 на суму 297661,44грн (штрафні санкції)).

Сума боргу є узгодженою.

Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (п. 59.5. ст. 59 ПК України.

Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Проте у разі зміни суми податкового боргу, зокрема його збільшення, нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу. Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 12 червня 2018 року (справа № 810/2533/16), від 19 лютого 2019 року (справа № 818/1117/16), від 04 березня 2019 року (справа №2а-6053/11/1070), від 25 лютого 2020 року (справа №1340/5767/18).

Згідно матеріалам справи податкову вимогу від 11.04.2023 №0001256-1305-0436 на суму 505638,62грн надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження відповідача та вручено представнику ТОВ “Ресурспромсталь” 08.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№4910601054010).

Доказів того, що податковий борг з цього часу у відповідача переривався, суду подано не було.

Відповідач не спростовує цю обставину та не зазначає доводів на спростування наявності несплаченої суми податкового боргу.

Щодо зауважень скаржника/відповідача стосовно правомврності складеного позивачем податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі 3160/13436/22, від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20.

При цьому, в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування грошових зобов`язань. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування грошових зобов`язань, пені.

Як свідчать матеріали справи судом надавалась оцінка правомірності податковому повідомленню-рішенню №0255410709 від 11.09.2023 на суму 297661,44грн (штрафні санкції).

З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурспромсталь” – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року в адміністративній справі №160/18893/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 06 травня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак