Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №280/4791/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4791/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Щербака А.А., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025 в адміністративній справі №280/4791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет-Груп" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сет-Груп"звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправною відмову відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку, як таку, що не відповідає чинному законодавства України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача;

- зобов`язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку, та провести бюджетне відшкодування позивачу за результатами останнього звітного (податкового) періоду у разі анулювання реєстрації платником податку – жовтень 2024 року протягом строків та в порядку, визначеному чинним податковим законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з електронного кабінету платника податків позивачем отримано інформацію про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість 11.10.2024, відповідно до пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що оскільки відповідач у встановленому порядку та строки не повідомив платника податків про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ «СЕТ-ГРУП» було позбавлена можливості вчасно подати податкову декларацію з податку на додану вартість за останній звітній період – жовтень 2024 року. Позивач зазначає, що ним востаннє було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2024 року по строку – 21.10.2024. Проте, згідно з квитанції №1 від 24.02.2025 документ не прийнято, виявлено помилки: порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме ІНП 340449526546 не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025), дата анулювання реєстрації платника ПДВ 11.10.2024. Позивач зазначає, що 25.02.2025 ним на підставі п.184.9 ст.184 ПК України надіслано засобами поштового зв`язку декларацію з ПДВ за жовтень 2024 року, проте відповідач знову відмовив у прийнятті декларації з посиланням на порушення порядку її подання. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та вказує на те, що декларація за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, як виняток, подається до контролюючого органу за місцем обліку платника податку також і особою, яка вже не зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V ПК України, і, відповідно, не має індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість, і, як наслідок, не може подати податкову звітність з податку на додану вартість в електронній формі. Позивач зазначає, що ймовірне порушення ТОВ «СЕТ-ГРУП» вимог п.49.18 ст.49 ПК України не впливає на його обов`язок щодо подання податкової декларації з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період – жовтень 2024 року у разі анулювання реєстрації платником податку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сет-Груп" було задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Запорізькій області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку, та провести бюджетне відшкодування позивачу за результатами останнього звітного (податкового) періоду у разі анулювання реєстрації платником податку – жовтень 2024 року протягом строків та в порядку, визначеному чинним податковим законодавством України.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що контролюючим органом правомірно реалізовано надані йому повноваження щодо перевірки поданої ТОВ «СЕТ-ГРУП» податкової декларації з ПДВ за жовтень 2024 року на відповідність саме вимогам статей 48 та 49 ПК України. Так, податкова декларація з ПДВ за жовтень 2024 року ТОВ «СЕТ-ГРУП» не відповідає одразу двом критеріям, дотримання яких є необхідними для прийняття декларації: п. 48.4 ст.48 ПК України: податкова декларація з ПДВ повинна містити реквізит: індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податків на додану вартість за звітний період; оскільки ТОВ «СЕТ-ГРУП» анульовано свідоцтво платника ПДВ – 11.10.2024, то на дату подання декларації ІПН '340449526546' не був платником ПДВ, тобто такий ІПН був недійсний. п. 49.18.1 ПК України: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких вказує на відсутність підтав для задоволення позовних вимогз огляду на те, що првомірність рішення про анулювання реєстрації позивча платником податку на додану вартість підтверджена в судовому порядку.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СЕТ-ГРУП» за період вересень 2023 року – серпень 2024 року, тобто 12 послідовних податкових місяців, надано податкові декларації з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, про що Вознесенівським відділом податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області складено відповідну довідку від 11.10.2024 №11675/1.

Комісією контролюючого органу, на підставі наявних матеріалів, зокрема довідки про подання/ неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 11.10.2024 №11675/1, прийнято Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.10.2024 №11675. Комісією встановлено: платник протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V із змінами та доповненнями), що підтверджено довідкою Вознесенівського відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.10.2024 №11675/1.

У зв`язку з анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, позивачем в електронній формі 24.02.2025 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану, проте документ не було прийнято.

Зокрема, після автоматичної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року сформована квитанція № 1 про її неприйняття з описом помилки: «Попередження - Порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН '340449526546' не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ:11.10.2024. Попередження - порушення вимог ст.49 п.49.18 ПКУ. Граничний термін подання звітності за звітний період - 20.11.2024.

Не погодившись з вказаними діями податкового органу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було безпідставно та протиправно відмовлено позивачу у прийнятті спірної декларації, оскільки та обставина, що позивач не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки у даному випадку подання декларації є виключним випадком пов`язаним з припиненням реєстрації позивача платником ПДВ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно п.184.5 ст.184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Відповідно до п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

За приписами п.п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з п.п.184.8 ст.184 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов`язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов`язаний погасити суму податкових зобов`язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Відповідно до п.п.184.9 ст.184 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Зі змісту зазначених правових норм видно, що якщо за результатами останнього податкового періоду платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування, то таке відшкодування надається, незалежно від анулювання реєстрації платника ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, протягом строків, визначених розділом 5 «Податок на додану вартість» ПК України.

Таке право платника податків реалізується відповідно до приписів п.200.7 ст.200 ПК України, тобто шляхом подання до податкового органу відповідної податкової декларації з додатками та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З матеріалів справи видно, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, була подана ТОВ «СЕТ-ГРУП» в електронній формі – 24.02.2025.

Згідно квитанції №1 від 24.02.2025 документ не прийнято.

Відповідно до вказаної квитанції, підставою для відмови у прийнятті спірної податкової декларації стало те, що: «Попередження - Порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 340449526546 не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 11.10.2024. Попередження - порушення вимог ст.49 п.49.18 ПКУ. Граничний термін подання звітності за звітний період - 20.11.2024».

Отже, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової декларації стало те, що позивач на момент подання не був платником ПДВ.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Отже, з огляду на вказані правові приписи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що та обставина, що позивач не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки у даному випадку подання декларації є виключним випадком пов`язаним з припиненням реєстрації позивача платником ПДВ.

Також, відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Як видно з матеріалів справи, в межах спірних правовідносин, відповідач не зазначає про те, що подана податкова декларація позивача мала якісь недоліки щодо заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.

Колегія суддів апеляційного суду вважає належними висновки суду першої інстацнії, що позбавлення статусу платника ПДВ не позбавляє позивача права на подачу останньої податкової декларації з ПДВ, оскільки таке право прямо передбачено положеннями ПК України.

В свою чергу, порушення строків подання звітності є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій (стаття 120 ПК України), а не підставою для відмови у прийнятті та врахування податкової декларації.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2025 в адміністративній справі №280/4791/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.А. Щербак

суддя А.В. Шлай