Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №280/8683/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8683/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в адміністративній справі №280/8683/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, щодо виключення позивача з військового обліку;

-зобов?язати відповідача внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.06.2014 позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак всупереч вимог чинного законодавства, інформація щодо виключення не була внесена відповідачем до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Так, 18.11.2011 на підставі ст.37 п.1 пп.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був зарахований у запас. 16.03.2012 на підставі ст.37 ч.5 п.1 пп.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Того ж дня позивач був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . 29.03.2012 позивач на підставі ст.37 ч.5 п.1 пп.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач був знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . 02.04.2012 позивач був взятий на військовий облік в Центральний об?єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя. 16.06.2014 позивач був виключений з військового обліку війьковозобов`язаних на підставі ст.37 п.6 пп.6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.02.2024, яке було видано замість довідки №4725 замість військового квитка під час особистого відвідування позивачем 06.02.2024 Центральний об?єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки АДРЕСА_1 . 08.08.2024 відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів були внесені виправлення в частині перебування на військовому обліку. 08.08.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 06.09.2024 засобами поштового зв`язку позивач отримав відповідь на заяву від 08.08.2024 в якій зазначено: «Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 та у зв`язку з невідповідністю доданого тимчасового посвідчення з відомостями Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних « ІНФОРМАЦІЯ_7 », просимо особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 , з паспортом громадянина України та військово-обліковим документом». У зв`язку з наведеним, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей щодо виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, протиправною, а рішення від 22.08.2024 незаконним.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_9 подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що п.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" має вичерпний перелік підстав виключення з військового обліку. Підстава, на яку посилається позивач не передбачена діючим законодавством.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач 16.06.2014 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 АДРЕСА_1 .

18.11.2011 на підставі ст.37 п.1 пп.2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач був зарахований у запас.

16.03.2012 на підставі ст.37 ч.5 п.1 пп.2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» позивач був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Того ж дня позивач був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .

29.03.2012 позивач на підставі ст.37 ч.5 п.1 пп.2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» позивач був знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 . 02.04.2012 позивач був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначене підтверджується копією довідки замість військового квитка № НОМЕР_2 , в якій проставлені відмітки про військовий облік.

16.06.2014 позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 на підставі ст.37 п.6 пп.6 Закону У країни «Про військовий обов?язок і військову службу», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.02.2024, яке було видано замість довідки №4725 замість військового квитка під час особистого відвідування позивачем ІНФОРМАЦІЯ_8 06.02.2024.

08.08.2024 першим ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 ) до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів були внесені виправлення в частині перебування на військовому обліку в першому ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 ).

08.08.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву про внесення інформації до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в якій просив: 1. виправити недостовірні відомості, які містяться в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього; 2. внести інформацію, щодо виключення його з військового обліку до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

06.09.2024 засобами поштового зв`язку позивач отримав відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяву від 08.08.2024 в якій зазначено: «... Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 Nє1487 та у зв?язку з невідповідністю доданого тимчасового посвідчення з відомостями Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг», просимо Вас особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 з паспортом громадянина України та військово-обліковим документом. ...».

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну поведінку, яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо виключення його з військового обліку, у зв?язку з чим звернуся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього Закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Колегія суддів звертає увагу, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Колегія суддів зауважує, що приписи законодавства не передбачають необхідність отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік.

Існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом на час виникнення спірних правовідносин матеріалами справи не підтверджено.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для внесення інформації до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також не враховано всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в адміністративній справі №280/8683/24 – задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в адміністративній справі №280/8683/24 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко