Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №160/25962/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25962/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 в адміністративній справі №160/25962/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

11.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.09.2025 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5 в особі представника Омельченко Ганни Георгіївни до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р за №0474940705 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємства у розмірі 91 687,50 грн, які складаються із 73 350 грн - податкового зобов`язання та штрафні санкції у розмірі 18 337,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р за №0474930705 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем - податок податок на додану вартість у розмірі 101 875,00 грн, які складаються із 81500 грн. податкового зобов`язання та штрафні санкції у розмірі 20 375 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись. Господарські операції з ТОВ «ЗАХІД МІТ» були відображені позивачем у бухгалтерському обліку, що підтверджується відомостями оборотно-сальдової відомості по рахунку 631. При цьому відповідач в акті перевірки фактично не заперечує, що до руху активів або зміни структури активів та зобов`язань, також призвело перерахування грошових коштів на користь контрагента позивача, у якості оплати за поставлений товар. Так, рух активів при здійсненні вищевказаних операцій підтверджується первинними документами, а саме: укладеним договором постачання; видатковою накладною; товарно-транспортною накладною; податковою накладною, зареєстрованою податковим органом в ЄРПН; платіжними інструкціями про оплату. Означені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договір, видаткова накладна, податкова накладна), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні. На момент укладення договору постачання та здійснення операцій з поставки товару ТОВ «ЗАХІД МІТ» мало податкову та господарську правосуб`єктність. Між Товариствами позивача господарські операції проводились з 06 липня 2023 року, а податковий орган зазначає у акті (с.21), що згідно рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості було прийнято лише 03.12.2024 за №181188 згідно якого ТОВ «ЗАХІД МІТ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. При проведенні перевірки позивачем було надано податковому органу всі документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій та існування зв`язку між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товару. Господарські операції з ТОВ «ЗАХІД МІТ», за результатами яких Товариством позивача було задекларовано витрати та податковий кредит, були реальними, призвели до фактичної зміни майнового стану Товариства, підтверджені належними обліковими та іншими документами, складання яких передбачено правовими нормами для такого роду операцій, та правильно відображені у бухгалтерському обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції щодо безтоварності господарських операцій між позхивачем та ТОВ Захід Міт не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються первинними документами про проведення господарських операцій.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» є юридичною особою, ідентифікаційний код 35601826, дата державної реєстрації: 19.06.2008, дата запису: 30.05.2014, номер запису: 12291450000003334, основним видом господарської діяльності якої є КВЕД 56.29 постачання інших готових страв (основний); 46.31 оптова торгівля фруктами й овочами; 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 10.85 виробництво готової їжі та страв; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; 46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду).

03.07.2023 року між позивачем та ТОВ «ЗАХІД МІТ» було укладено договір постачання №03/07-23, згідно якого Постачальник (ТОВ «ЗАХІД МІТ») зобов`язується передати на умовах та в термін, встановлених цим договором продукцію у власність Покупця у відповідності до наданого Покупцем замовлення, а Покупець (ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5») зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Постачальник зобов`язується завантажити та розвантажити товар з транспортного засобу у місці поставки самостійно та за свій рахунок. Доставка товару здійснюється за адресами, які вказано в заявці Покупця або на прохання Покупця на склади Покупця за наступними адресами: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1; м. Дніпро, вул. Юдіна, 6; м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8; м. Павлоград, вул. Горького, 179 (п.2.2. Договору).

Покупець здійснює розрахунки з Постачальником на умовах відстрочки платежу терміном 14 календарних днів, з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника (п.5.5. Договору).

06.07.2023 року позивачем було проведено господарську операцію з купівлі товару у ТОВ «ЗАХІД МІТ» на загальну суму 489 000 грн., в тому числі 81 500 грн. ПДВ.

Так, згідно видаткової накладної №353 від 06.07.2023 ТОВ «ЗАХІД МІТ» було поставлено товар блоки заморожені із м`яса свинини нежирні у кількості 4075 кг на загальну суму 48 9000 грн., в тому числі 81 500 грн. ПДВ. Товар було доставлено згідно ТТН №353 від 06.07.2023р. автотранспортом Постачальника за маршрутом м. Харків, вул. Мало-Панасівська, 2 до м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151Д.

Разом з товаром постачальником було надано декларацію виробника, згідно якої виробником товару - блоки заморожені із м`яса свинини нежирні є ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» і товар 17.05.2023 було відвантажено на склад за адресою м.Харків, вул. Мало-Панасівська, 2, звідки у подальшому було відвантажено Товариству позивача.

Оплата за товар була здійснена згідно платіжної інструкції №263 від 19.07.2023 на суму 289 000 грн. та платіжної інструкції №2420 від 16.10.2023 на суму 200 000 грн.

За першою подією постачанням товару 06.07.2023р. було зареєстровано податкову накладну №7 на загальну суму 489 000 грн., в т.ч ПДВ 81500 грн, яка була зареєстрована в ЄРПН податковим органом. Податковий кредит було обліковано у податковому обліку Товариства на рахунку 6442.

Проведена господарська операція була відображена на рахунку 631, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023р.

Також при проведенні перевірки податковому органу було надано штатний розклад позивача за липень 2023 року, згідно якого вбачається наявність трудових ресурсів у ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» на час здійснення господарської операції з ТОВ «ЗАХІД МІТ».

Позивач здійснював приймання та зберігання отриманої від ТОВ «ЗАХІД МІТ» продукції на складі, розташованому за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151Д. Зазначене складське приміщення було орендоване ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» у Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях згідно укладеного 12.03.2021р. договору оренди №12/7169-383, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування нежитлові вбудовані приміщення будівля складу площею 2083,10 кв.м, які розташовані за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151Д, що перебуває на балансі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля».

Отриманий від ТОВ «ЗАХІД МІТ» товар було оприходуваний на зазначеному складі, що підтверджується відомостями рахунку 281, та у подальшому реалізований на військові частини згідно укладених договорів з Міністерством оборони України №286/2/23/19 від 22.06.2023 та №286/2/23/11 від 20.06.2023, що підверджено видатковими накладними ВН №РДк00446479 від 14.07.2023, ВН №РДк00446476 від 14.07.2023, ВН №РДк0046284 від 17.07.2023, ВН №РДк0046830 від 18.07.2023, ВН №РДк0049085 від 19.07.2023, ВН №РДк0049478 від 21.07.2023, ВН №РДк0049034 від 21.07.2023, ВН №РДк0053280 від 24.07.2023, ВН №РДк0053538 від 26.07.2023, ВН №РДк0055457 від 26.07.2023, ВН №РДк0054509 від 28.07.2023, що беззаперечно свідчить про рух цього товару, реальність господарської операції та належне її відображення у бухгалтерському та податковому обліку Товариства.

Однак, згідно наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №4531-п від 11.07.2025р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (Відповідач) протягом 14 липня 18 липня 2025 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» щодо дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗАХІД МІТ» (код ЄДРПОУ 43098594) за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023.

25.07.2025 відповідачем в особі заступника начальника відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олега Дегтяра було складено акт №3290/04-36-07-05/35601826 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗАХІД МІТ» (код ЄДРПОУ 43098594) за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.23 (надалі за текстом акт).

Під час перевірки податковий орган на арк. 22 акту дійшов висновку, що оскільки вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.05.2024 року у справі №932/2117/24 ТОВ «ЗАХІД MIT» визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкових зобов`язань, податкового кредиту та до складу валових витрат за 2023 рік.

Господарські операції в такому випадку, навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, не є достатніми доказами фактичного виконання операцій. Господарські операції, не можуть вважатися належно оформленими (підписані особою, яка умисно подала для проведення державної реєстрації юридичної особи документів, які містять завідомо неправдиві відомості), свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Наведена у вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.05.2024 року у справі №932/2117/24 інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту реального вчинення господарської операції, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та сум придбання до складу витрат є безпідставними.

Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ «ЗАХІД MIT» по взаємовідносинам з ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Перевіркою встановлено порушення платником податків п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 81 500 грн, в т.ч за вересень 2023 року 81 500 грн.; пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ занижено податок на прибуток на загальну суму 73 350 грн., в тому числі за 2023 рік на суму 73 350 грн.

01.08.2025 року відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України Товариством позивача було подано до податкового органу заперечення на акт перевірки вих.№1 (вхідний відповідача - №93511/6 від 01.08.2025).

15.08.2025 року за вих.№72203/6/04-36-07-01-05 за результатом розгляду заперечень на акт перевірки податковим органом було зазначено, що за результатами розгляду заперечення Комісія вирішила висновки акту перевірки вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» залишити без задоволення.

19.08.2025 року податковим органом на підставі акту перевірки було винесено податкові повідомлення рішення:

- форми «Р» за №0474940705 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємства у розмірі 91 687,50 грн, які складаються із 73 350 грн податкового зобов`язання та штрафні санкції у розмірі 18 337,50 грн.

Обґрунтовані підстави для нарахування зазначено податковим органом відсутність документального підтвердження факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» з ТОВ «ЗАХІД МІТ», у зв`язку з чим безпідставно занижено податок на прибуток за 2023 рік на суму 73 350 грн.

- форми «Р» за №0474930705 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 101 875,00 грн, які складаються із 81 500 грн. податкового зобов`язання та штрафні санкції у розмірі 20 375 грн.

Обґрунтовані підстави для нарахування зазначено податковим органом як завищення податкового кредиту у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту реального вчинення господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» з ТОВ «ЗАХІД МІТ», що призвело до заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 81500 грн, в т. числі за вересень 2023 81 500 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Як визначено пп.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

За п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу(п.135.1 ст. 135 ПК України).

Положеннями п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкову накладною.

За п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих норм вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит та віднесення сум до складу витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, вони повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки це є її визначальною ознакою.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно п. 2 ст. 3Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За визначенням уст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

За змістом вищенаведених норм, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем зроблено висновок про непідтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ЗАХІД МІТ» за період діяльності з 01.01.2023 по 31.12.2023.

На підтвердження реальності надання послуг/виконання робіт за договірними зобов`язаннями з контрагентами позивачем були надані договори, акти наданих послуг/виконаних робіт, податкові накладні, листи, банківські платіжні документи, (платіжні доручення), видаткові накладні.

Відносно господарських відносин TOB «ЗАХІД МІТ».

03.07.2023 року між позивачем та ТОВ «ЗАХІД МІТ» було укладено договір постачання №03/07-23, згідно якого Постачальник (ТОВ «ЗАХІД МІТ») зобов`язується передати на умовах та в термін, встановлених цим договором продукцію у власність Покупця у відповідності до наданого Покупцем замовлення, а Покупець (ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5») зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Постачальник зобов`язується завантажити та розвантажити товар з транспортного засобу у місці поставки самостійно та за свій рахунок. Доставка товару здійснюється за адресами, які вказано в заявці Покупця або на прохання Покупця на склади Покупця за наступними адресами: м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1; м. Дніпро, вул. Юдіна, 6; м. Новомосковськ, пл. Перемоги, 8; м. Павлоград, вул. Горького, 179 (п.2.2. Договору).

Покупець здійснює розрахунки з Постачальником на умовах відстрочки платежу терміном 14 календарних днів, з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника (п.5.5. Договору).

06.07.2023 року позивачем було проведено господарську операцію з купівлі товару у ТОВ «ЗАХІД МІТ» на загальну суму 489 000 грн., в тому числі 81 500 грн. ПДВ.

Так, згідно видаткової накладної №353 від 06.07.2023 ТОВ «ЗАХІД МІТ» було поставлено товар блоки заморожені із м`яса свинини нежирні у кількості 4075 кг на загальну суму 48 9000 грн., в тому числі 81 500 грн. ПДВ. Товар було доставлено згідно ТТН №353 від 06.07.2023р. автотранспортом Постачальника за маршрутом м. Харків, вул. Мало-Панасівська, 2 до м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151Д.

Разом з товаром постачальником було надано декларацію виробника, згідно якої виробником товару - блоки заморожені із м`яса свинини нежирні є ТОВ «Антонівський м`ясокомбінат» і товар 17.05.2023 було відвантажено на склад за адресою м.Харків, вул. Мало-Панасівська, 2, звідки у подальшому було відвантажено Товариству позивача.

Оплата за товар була здійснена згідно платіжної інструкції №263 від 19.07.2023 на суму 289 000 грн. та платіжної інструкції №2420 від 16.10.2023 на суму 200 000 грн.

За першою подією постачанням товару 06.07.2023р. було зареєстровано податкову накладну №7 на загальну суму 489 000 грн., в т.ч ПДВ 81500 грн, яка була зареєстрована в ЄРПН податковим органом. Податковий кредит було обліковано у податковому обліку Товариства на рахунку 6442.

Проведена господарська операція була відображена на рахунку 631, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2023р.

Також при проведенні перевірки податковому органу було надано штатний розклад позивача за липень 2023 року, згідно якого вбачається наявність трудових ресурсів у ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» на час здійснення господарської операції з ТОВ «ЗАХІД МІТ».

Позивач здійснював приймання та зберігання отриманої від ТОВ «ЗАХІД МІТ» продукції на складі, розташованому за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151Д. Зазначене складське приміщення було орендоване ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» у Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях згідно укладеного 12.03.2021р. договору оренди №12/7169-383, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування нежитлові вбудовані приміщення будівля складу площею 2083,10 кв.м, які розташовані за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 151Д, що перебуває на балансі Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля».

Отриманий від ТОВ «ЗАХІД МІТ» товар було оприходуваний на зазначеному складі, що підтверджується відомостями рахунку 281, та у подальшому реалізований на військові частини згідно укладених договорів з Міністерством оборони України №286/2/23/19 від 22.06.2023 та №286/2/23/11 від 20.06.2023, що підверджено видатковими накладними ВН №РДк00446479 від 14.07.2023, ВН №РДк00446476 від 14.07.2023, ВН №РДк0046284 від 17.07.2023, ВН №РДк0046830 від 18.07.2023, ВН №РДк0049085 від 19.07.2023, ВН №РДк0049478 від 21.07.2023, ВН №РДк0049034 від 21.07.2023, ВН №РДк0053280 від 24.07.2023, ВН №РДк0053538 від 26.07.2023, ВН №РДк0055457 від 26.07.2023, ВН №РДк0054509 від 28.07.2023, що беззаперечно свідчить про рух цього товару, реальність господарської операції та належне її відображення у бухгалтерському та податковому обліку Товариства.

Таким чином, позивачем були надані документи (первинну бухгалтерську документацію), що дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених господарських операцій, існування зв`язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товарів (послуг ).

Норми Податкового кодексу не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагентів трудових та інших ресурсів, які були їм необхідні.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації з баз даних щодо контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій.

Частиною 2 статті 61 Конституції України закріплено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Також Велика Палата Верховного Суду вказала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 16.10.2018 у справі №808/1593/17, в постанові від 15.01.2019 року у справі № 809/2918/13-а порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Стосовно вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.05.2024 року у справі №932/2117/24.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суд України, викладеного у постанові від 01.12.2015 у справі № 826/15034/14 (№21-3788а15), згідно з яким, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. При цьому Верховний Суд України надав правову оцінку встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи щодо наявності вироку місцевого суду, яким особу було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті27, частинами першою, другою статті205 КК України, як пособника у вчиненні фіктивного підприємництва - створення контрагента платника податків з метою прикриття незаконної діяльності.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Послідовно, у цій постанові, Велика Палата підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, яка зводиться до того, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операційє дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Також, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирок щодо посадової особи контрагента застаттею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цієюстаттею КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду,якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача.Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Так, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини з ТОВ «ЗАХІД МІТ» (код ЄДРПОУ 43098594) за період липень 2023 року на загальну суму 489000 грн., в т.ч. ПДВ 81500 грн. (по зареєстрованій податковій накладній) на підставі договору приймання-передачі продукції.

Всі надані документи містять підпис посадової особи директора ТОВ «ЗАХІД МІТ» (код ЄДРПОУ 43098594) Лмсициної В.М., яку визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1 КК України за кримінальним провадженням у справі №932/2117/24, а саме, дії ОСОБА_1 виразилися у створенні за винагороду суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «ЗАХІД МІТ» (код ЄДРПОУ 43098594) з метою прикриття незаконної діяльності та призвело до того, що невстановлені особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формального призначення засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку. Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, кваліфікуються за ч.2 ст.205-1 КК України.

Натомість вироком не визнано недійсними первинні документи та договори, укладені ТОВ «ЗАХІД МІТ» з іншими суб`єктами господарювання, зокрема ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5».

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в межах розгляду справи №932/2117/24 не досліджувались господарські відносини ТОВ «ЗАХІД МІТ» з ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5», не було надано оцінку первинній бухгалтерській документації, з якої можливо було зробити висновок про реальність/нереальність господарських відносин. Суд у кримінальному провадженні не досліджував, чи здійснювалась господарська діяльність ТОВ «ЗАХІД МІТ», оскільки товариство було зареєстровано як юридична особа.

Верховний Суд постановою від 07.11.2024 у справі №П/811/736/17 вказував, що обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з встановленими обставинами щодо наявності та надання первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності, тощо сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Суд вказує, що саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємств не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентами, прослідковується мета замовлення та отримання товарів, їх використання у власній господарській діяльності. Наявні первинні документи, які не викликають сумніви.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, довести правомірність свого рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган надав доказів, які однозначно свідчать про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували фіктивний характер спірних операцій між позивачем і його контрагентами, що в свою чергу свідчило б про недобросовісність позивача як платника податків.

Колегія суддів зазначає, що первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотриманням закону документально підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення частково порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи в частині, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 в адміністративній справі №160/25962/25 – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 в адміністративній справі №160/25962/25 скасувати.

Прийняти нову постанову якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт Продрезерв 5» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р за №0474940705 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємства у розмірі 91 687,50 грн, які складаються із 73 350 грн - податкового зобов`язання та штрафні санкції у розмірі 18 337,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р за №0474930705 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем - податок податок на додану вартість у розмірі 101 875,00 грн, які складаються із 81500 грн. податкового зобов`язання та штрафні санкції у розмірі 20 375 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Сафронова