Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №160/23127/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23127/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 р. (суддя Рябчук О.С) в адміністративній справі №160/23127/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому в період з 29 січня 2020 р. по 16 травня 2025 р. грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних oсі6 відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44;

- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 р. по 16 травня 2025 р., а також виплачених за вказаний період

грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їx розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01 січня 2025 р. на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щoмiсячнoї грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового i начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 29 січня 2020 р. - дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, почала діяти редакція п. 4 Постанови КМУ №704, яка передбачає обрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. В подальшому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12 травня 2023 р. знову було внесено зміни до п. 4 Постанови КМУ №704 та встановлено, що обрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із розміру 1762,00 грн. Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 р. у справі 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12 травня 2023 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

У поданій апеляційній скарзі 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що протягом служби позивача його посадовий оклад та оклад за військовим званням, правомірно були розраховані згідно приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 в редакції постанов від 21 лютого 2018 р. № 103 та від 12 травня 2023 р. №481. Також вказано про передчасність вимог в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

Згідно витягу із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 15 травня 2025 р. №240, капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за станом здоров`я. У відповідь на звернення позивача листом від 05 серпня 2025 р. відповідачем повідомлено, що грошове забезпечення за 2020-2025 роки нараховане йому згідно до чинного законодавства та не підлягає перерахунку.

Не погодившись із здійсненням нарахування та виплати грошового забезпечення в період з 29 січня 2020 р. по 16 травня 2025 р. із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2018 р. та фіксованої велечини, замість застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення із урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно правомірного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, визначеного із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 р. (1762,00 грн.) та фіксованої величини 1762,00 грн., слід зазначити наступне.

01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Водночас, 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 20 жовтня 2025 р. у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 р. у справі № 420/3824/25 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

"із урахуванням положень статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним має виключно пряму (перспективну) дію в часі. Таким чином, із дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року), визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн., передбаченої Постановою № 481".

Водночас, 17 лютого 2026 р. Верховний Суд у складі Судової палати із розгляду справ щодо захисту соціальних прав ухвалив постанову у справі №520/5814/24, в якій визнав за необхідне відступити від наведеного вище висновку та зазначив, що "пункт 4 Постанови КМУ № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн., застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, зводить нанівець мету прийняття Постанови КМУ № 704". У цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що "під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн."

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розрахунку позивачу грошового забезпечення та інших виплат за період з 29 січня 2020 р. по 16 травня 2025 р. із розмірів посадового окладу та окладу військовим званням, обчислених із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня відповідного календарного року.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 р. затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку із виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби. Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку із виконанням обов`язків під час проходження служби.

Отже, позивач, який проходив службу у 3 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, має право на компенсацію втрати доходів, зокрема, грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 р. по 16 травня 2025 р., з якої підлягає сплаті податок із доходів фізичних осіб.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування ухваленого ним рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/23127/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 29 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий