Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №340/3181/19 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2026 року справа 340/3181/19

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 (суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень; третя особа: Акціонерне товариство "Сенс банк"

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати результати документальної позапланової невиїзної перевірки, які викладені в акті №68/11-28-33-03/2550609914 від 04.10.2019;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0001813303 від 25.11.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 144251,49 грн.; форми «Р» №0001803303 від 25.11.2019, яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору на суму 20020,95 грн.; форми «ПС» №0001793303 від 25.11.2019, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2023 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції вказував, що суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Роблячи висновок про правомірність віднесення відповідачем суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитним договором у розмірі 641117,50 грн. до отриманого додаткового блага, який ґрунтувався виключно на даних листа АТ «Укрсоцбанк» вих. №2338 від 09.08.2019 та пункту 2 додаткової угоди від 23.08.2017 до Кредитного договору №420/432-Ф01 від 24.09.2008, судами попередніх інстанцій належним чином не виконано покладеного на них обов`язку щодо з`ясування всіх обставин у справі та надання оцінки всім доводам позивача, та, як наслідок, не перевірено достовірності такої інформації й не встановлено дійсного правового статусу прощеної (анульованої) суми боргу за фінансовим кредитом в розумінні підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та належного повідомлення позивача кредитором про відповідне прошення. У матеріалах справи відсутні докази, у тому числі надані кредитором, які б свідчили про структуру прощеної (анульованої) банком заборгованості та відсутність у її складі процентів за користування кредитними коштами та належного повідомлення позивача про прощення його боргу. Верховний Суд вказував, що сам по собі лист АТ «Укрсоцбанк» вих. №2338 від 09.08.2019, за відсутності документів, які підтверджують викладені в ньому обставини, не може бути належним доказом того, що анульована (прощена) позивачу заборгованість у розмірі 641117,50 грн. становить виключно тіло кредиту. Верховний Суд вказав на необхідність дослідити доведеність до ОСОБА_1 анульовання (прощення) заборгованості у розмірі 641117,50 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Суд першої інстанції зазначав, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. позивач прострочив виконання зобов`язань за валютним кредитним договором №420/432-Ф01 від 24.09.2008, укладеним із третьою особою. Банк 01.06.2018 анулював йому основну суму боргу у розмірі 24542,91 доларів США та нараховані відсотки у розмірі 21604,34 доларів США. Банк належним чином повідомив позивача про прощення (анулювання) боргу, а саме шляхом направлення йому 26.06.2018 рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Також банк включив суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку №1-ДФ за 2 квартал 2018 року - за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено). Позивач стверджує, що не отримував це повідомлення, втім невручення позивачу повідомлення про прощення (анулювання) боргу відбулося з незалежних від банку (кредитору) причин, а кредитор дотримався умов та обов`язків, наведених у підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Анульована кредитором основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором у розмірі 24542,91 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.06.2018 року становить 641117, 50 грн., є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з нарахуванням та сплатою з такої суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також подати до контролюючого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік. Позивач не виконав такий обов`язок і не задекларував дохід у вигляді додаткового блага - основної суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» у 2018 році у розмірі 641117,50 грн., а також не подав річну податкову декларацію за 2018 рік у строк, установлений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України. Контролюючий орган у ході перевірки провів розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, та, застосувавши до оподатковуваного доходу ставку податку, визначену пунктом 167.1 статті 167 ПК України (18%), донараховав податок на доходи фізичних осіб в сумі 115401,19 грн. Також контролюючий орган, застосувавши до оподатковуваного доходу ставку збору, визначену пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (1,5%), донарахував військовий збір в сумі 9616,76 грн. Контролюючий орган правильно визначив базу оподаткуванню лише з суми боргу, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за кредитним договором, без врахування сум процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що у 2008 році отримав в АКБСР «Укрсоцбанк» грошові кошти в сумі 26574 доларів США за кредитним договором №420/432-Ф01 від 24.09.2008 на купівлю автомобіля, здійснював погашення заборгованості та процентів за цим договором, проте через фінансову кризу не зміг вчасно повернути кредит. У 2019 році дізнався про те, що банк анулював його заборгованість за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим контролюючий орган провів позапланову невиїзну перевірку та донарахував йому грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та стверджує, що він не отримував повідомлення від банку про анулювання заборгованості за кредитним договором, а тому у нього не виник обов`язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та подання декларації згідно положень підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Позивач вказав, що він як учасник бойових дій має пільги зі сплати військового збору, що, на його думку, свідчить про неправомірність нарахування йому військового збору та штрафних санкцій на суму 20020,95 грн.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та АКБСР «Укрсоцбанк» укладено кредитний договір №420/432-Ф01 від 24.09.2008. За умовами договору, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 26574 доларів США, зі сплатою 13,50 процентів річних до 23 вересня 2015 року. Повернення грошових коштів здійснюється позичальником, згідно графіку, визначеного пп.1.1.1 Кредитного договору №420/432-Ф01 від 24.09.2008. Кредит надавався позивачу для оплати придбаного автомобіля марки Jeep Patriot згідно договору купівлі продажу №1809/01 від 18.09.2008, укладеним з ТОВ «Кіровоград Авто».

Додатковою угодою №1 від 24.06.2009 про внесення змін до кредитного договору №420/432-ФО1 від 24.09.2008 було внесено зміни до умов кредитування, зокрема в графік погашення заборгованості та збільшено термін кредитування до 23.09.2017.

У серпні 2017 році позивач звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» із заявою, у якій, посилаючись на свій скрутний матеріальний стан, просив врегулювати кредитну заборгованість за договором кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008 на розсуд банку.

Уповноважена особа ПАТ «Укрсоцбанк» прийняла рішення (протокол №257 від 11.08.2017) про участь позичальника у програмі Debt settlement - погашення заборгованості в обмін на одноразовий платіж та звільнення позичальника від подальшого виконання зобов`язання за договором кредиту.

Між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду від 23.08.2017 до договору кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008, якою сторони погодилися змінити діючий порядок виконання позичальником зобов`язань щодо повернення заборгованості, застосувавши схему повернення заборгованості Debt settlement, та встановили з 23.07.2017 фіксовану відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних. Сторони дійшли згоди, що банк має право у відповідності до вимог статті 605 Цивільного кодексу України звільнити позичальника від подальшого виконання зобов`язання за договором повністю або частково на розсуд банку, шляхом направлення рекомендованого листа (повідомлення) за місцем проживання позичальника, вказаному в реквізитах додаткової угоди. Повідомлення, що вказане у зазначеному пункті, в будь якому разі вважається отриманим позичальником протягом 10 календарних днів з дати його відправлення ПАТ «Укрсоцбанк» на відповідну адресу позичальника, при цьому сторони погоджуються, що на позичальника покладається обов`язок щодо контролю за своєчасним отриманням поштової кореспонденції. Позичальник розуміє і погоджується із тим, що всі негативні наслідки невиконання такого обов`язку він несе особисто.

Позивач 23.08.2017 звернувся до кредитора із заявою про дострокове повернення кредиту та вніс кошти в сумі 2430 доларів США. Тобто ОСОБА_1 обізнаний про можливе анулювання кредитної заборгованості та її анулювання.

Відповідно до встановлених обставин у справі, ПАТ «Укрсоцбанк» довідкою про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу від 23.08.2017 року повідомило ОСОБА_2 про те, що він внесенням коштів в сумі 2430 доларів США виконав зобов`язання перед банком відповідно до додаткової угоди від 23.08.2017, внаслідок чого станом на 23.08.2017 заборгованість позичальника за договором кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008 складає 46145,30 доларів США. Банк повідомив про те, що протягом 6 місяців звільнить його від подальшого виконання його обов`язків щодо повернення частини заборгованості за договором кредиту у розмірі 46147,61 доларів США, про що позичальник буде повідомлений рекомендованим листом. Таке повідомлення в будь-якому разі вважається отриманим ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з дати його відправлення ПАТ «Укрсоцбанк». На позичальника покладається обов`язок щодо контролю за належним обслуговуванням поштової скриньки та своєчасним отриманням кореспонденції. Позичальник розуміє і погоджується із тим, що всі негативні наслідки невиконання такого обов`язку він несе особисто.

У червні 2018 року уповноважена особа ПАТ «Укрсоцбанк» направила позивачу повідомлення №13-09/96-5911 від 21.06.2018 про те, що 01.06.2018 банком здійснено анулювання заборгованості за договором кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008: основна заборгованість 24542,91 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.06.2018 року становить 641117, 50 грн., нараховані відсотки 21604,34 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.06.2018 становить 564355,27 грн. Відповідно до вимог Податкового кодексу України до складу річного доходу за 2018 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 641117, 50 грн., який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які слід самостійно сплатити до Державного бюджету України. Повідомлення 26.06.2018 направлене рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ШКІ 0231717826410) на поштову адресу позивача.

ПАТ «Укрсоцбанк» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за ІІ квартал 2018 року відобразило основну суму боргу (кредиту) прощеного (анульованого) позивачу у розмірі 641117,50 грн. - за ознакою доходу « 126» (додаткове благо) та сума відсотків, прощених (анульованих) позивачу у розмірі 564355,27 грн. - за ознакою доходу « 127» (інші доходи).

На запит ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.05.2019 ПАТ «Укрсоцбанк» листом №2338 від 09.08.2019 повідомило, що ОСОБА_1 отримав дохід (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми боргу (кредиту) в розмірі 641117,50 грн., яка відображена у податковому розрахунку №1-ДФ за 2 квартал 2018 року за ознакою доходу « 126».

В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видав наказ №123 від 18.09.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 », яким на підставі пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України наказав провести 27.09.2019 перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018. Копія наказу №123 від 18.09.2019 та письмове повідомлення від 18.09.2019 про дату та місце проведення перевірки надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані ним 20.09.2019.

Посадовою особою ГУ ДПС Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при оподаткування доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анулюваного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, за результатом якої складено акт №68/11-28-33-03/2550609914 від 04.10.2019. Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем, серед іншого допущено порушення: пп. 49.184.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 179 ПК України неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік до контролюючого орану; пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України в результаті чого донарховано податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 115401,19 грн. пп. 1.1-1.6 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПК України в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по військовому збору за 2018 рік на загальну суму 9616,76 грн.

На підставі акту перевірки, 25.11.2019 ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення рішення: №0001803303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» на загальну суму 12020,95 грн., в тому числі: за основним платежем 9616,76грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2404,19 грн.; №0001793303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів» на загальну суму 170 грн.; №0001813303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 144251,49 грн., в тому числі: за основним платежем - 115401,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28850,30 грн.

Відповідно до підпункту 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.4 статті 20 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-1 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Таким чином, існує чіткий та обмежений перелік підстав, за яких контролюючий податковий орган може призначити податкову невиїзну документальну перевірку, така підстава як отримання певної інстанції.

На запит ГУ ДПС у Кіровоградській області від 08.05.2019 ПАТ «Укрсоцбанк» листом №2338 від 09.08.2019 повідомило, що ОСОБА_1 отримав дохід (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми боргу (кредиту) в розмірі 641117,50 грн., яка відображена у податковому розрахунку №1-ДФ за 2 квартал 2018 року за ознакою доходу « 126». Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №123 від 18.09.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 » вирішено провести перевірку ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

За результатом перевірки складено акт №68/11-28-33-03/2550609914 від 04.10.2019 року, яким зафіксовано певні порушення податкового законодавства.

Процедура проведення ГУ ДПС у Кіровоградській області перевірки ОСОБА_1 є дотриманою, не викликає сумнівів необхідність проведення документальної позапланової перевірки та її результати.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до підпунктів 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до пункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Варто вказати, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 анульована банком за його проханням. ОСОБА_1 23.08.2017 звернувся до кредитора із заявою про дострокове повернення кредиту та вніс кошти в сумі 2430 доларів США.

ПАТ «Укрсоцбанк» довідкою про стан кредиторської заборгованості у сегменті роздрібного бізнесу від 23.08.2017 повідомило ОСОБА_2 про те, що він внесенням коштів в сумі 2430 доларів США виконав зобов`язання перед банком відповідно до додаткової угоди від 23.08.2017, внаслідок чого станом на 23.08.2017 заборгованість позичальника за договором кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008 складає 46145,30 доларів США. Банк повідомив про те, що протягом 6 місяців звільнить його від подальшого виконання його обов`язків щодо повернення частини заборгованості за договором кредиту у розмірі 46147,61 доларів США, про що позичальник буде повідомлений рекомендованим листом.

Також у червні 2018 року уповноважена особа ПАТ «Укрсоцбанк» направила ОСОБА_1 повідомлення №13-09/96-5911 від 21.06.2018 про те, що 01.06.2018 банком здійснено анулювання заборгованості за договором кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008: основна заборгованість 24542,91 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.06.2018 становить 641117, 50 грн., нараховані відсотки 21604,34 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.06.2018 становить 564355,27 грн.

Прощений (анульований) кредит визнається додатковим благом (доходом) фізичної особи.

Відповідно до підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Відповідно до пунктів 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Отже, анульована (прощена) кредитором основна сума заборгованості за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а тому такий дохід підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Обов`язковою передумовою виникнення у боржника обов`язку відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку, є його належне повідомлення кредитором про прощення (анулювання) боргу. Кредитор повинен повідомити про таке прощення (анулювання) боржника одним зі способів: надіслати повідомлення про прощення рекомендованим листом з повідомленням про вручення; надати повідомлення про прощення боржнику під підпис особисто; укласти відповідний договір про прощення.

Норма Податкового кодексу України вказує, що обов`язковою передумовою виникнення у боржника обов`язку відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку, є його належне повідомлення кредитором про прощення (анулювання) боргу. Як було встановлено судом, у червні 2018 року уповноважена особа ПАТ «Укрсоцбанк» направила ОСОБА_1 повідомлення №13-09/96-5911 від 21.06.2018 про те, що 01.06.2018 банком здійснено анулювання заборгованості за договором кредиту №420/432-Ф01 від 24.09.2008, тобто банк виконав зобов`язання про належне повідомлення про прощення (анулювання) боргу. Норма не встановлює обов`язку безумовної доведеності до відома, вручення у руки повідомлення чи поштового відправлення про прощення (анулювання). Банк прохав ОСОБА_1 перейнятися належним обслуговуванням поштової скриньки та своєчасним отриманням кореспонденції.

Отже, банк АКБСР «Укрсоцбанк» 01.06.2018 анулював позивачу основну суму боргу у розмірі 24542,91 доларів США та нараховані відсотки у розмірі 21604,34 доларів США.

Банк належним чином повідомив позивача про прощення (анулювання) боргу, а саме шляхом направлення йому 26.06.2018 рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Також банк включив суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку №1-ДФ за 2 квартал 2018 року - за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).

Анульована кредитором (банком) основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором у розмірі 24542,91 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 01.06.2018 становить 641117,50 грн., є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з нарахуванням та сплатою з такої суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також подати до контролюючого органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік.

Позивач не подав річну податкову декларацію за 2018 рік у строк, установлений підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України. У зв`язку з цим податковий орган у ході перевірки провів розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, та, застосувавши до оподатковуваного доходу ставку податку, визначену пунктом 167.1 статті 167 ПК України (18%), донараховав податок на доходи фізичних осіб в сумі 115401,19 грн. Також контролюючий орган, застосувавши до оподатковуваного доходу ставку збору, визначену пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (1,5%), донараховав військовий збір в сумі 9616,76 грн.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120, пункту 123.1 статті 123 ПК України (у редакції, дійсній на час застосування до позивача санкцій) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1.7 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Учасників бойових дій не підлягають оподаткуванню військовим збором лише на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції. З червня 2014 року ОСОБА_1 пішов на службу до БПСМОП «Кіровоград» та був учасником АТО на території Донецької та Луганської областей до 31.12.2016 року. Обставини свідчать про правомірності визначення грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту).

Податкові повідомлення-рішення з огляду на вищевказані обставини є правомірними та не підлягають скасуванню.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241 – 244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 16.04.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко