Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №346/1658/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1658/26

Провадження № 2-а/346/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє: адвокат Костракевич Іванна Василівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

31.03.2026 року, представник позивача, звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що 15 грудня 2025 року ОСОБА_1 (надалі Позивач) під час перетину кордону території України був затриманий працівниками Національної поліції у зв?язку з ти, що він був поданий ІНФОРМАЦІЯ_2 як порушник правил військового обліку, а саме у зв?язку з неявкою по повістці. Того ж дня, Позивач був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 (надалі -Відповідач) за адресою АДРЕСА_1 для вияснення ситуації. Під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що Позивач є особою з інвалідністю. Відповідач видав повістку Позивачу для уточнення даних та спрямував Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для оформлення відстрочки. Після прибуття до м. Коломиї, Позивач оформив відстрочку на підставі того, що є особою з інвалідністю 3 групи та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних. У березні 2026 року Позивачу прийшло сповіщення, що на його банківські рахунки Коломийським відділом державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції було накладено арешт. Позивач особисто з?явився до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де йому було повідомлено, що відносно нього була винесена постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 . 3 метою з`ясування обставин справи 09.03.2026 представником Позивача було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 для вияснення обставин та предмету постанови. 23.03.2026 року представник Позивача отримав відповідь №3554 від 13.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно наданої відповіді значиться, що Позивач був затриманий працівниками Національної поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 зв?язку з порушенням правил військового обліку, а саме неявка по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказує на те, що строки щодо оскарження постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності не порушені, оскільки лише 23.03.2026 року Позивач отримав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою №1664 Відповідач постановив стягнути з Позивача штраф у сумі 17 000.00 грн, вказавши, що штраф має бути сплачений за реквізитами: НОМЕР_1 (IBAN) протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили. У разі сплати штрафу протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили не менше, ніж 50 % розміру штрафу. У разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, в порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення, буде стягнуто у подвійному розмірі 34 000.00 грн. Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 КУпАП у вищому органі або до відповідального суду протягом 10 днів з дня її винесення. Представник Позивача зазначає, що Позивач не згідний з Постановою № 1664 з наступних причин: Позивач є особою з інвалідністю 3 групи згідно пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 . 13.03.2024 Позивач виїхав за кордон, про що свідчить відмітка у закордонному паспорті серія НОМЕР_3 . 15.12.2025 Позивач повертався в Україну, та під час перетину Українського кордону його було затримано працівниками Національної поліції України та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних. Саме 15.12.2025 Позивачу стало відомо, що він був поданий ІНФОРМАЦІЯ_2 як порушник правил військового обліку, а саме у зв?язку з неявкою за повісткою. Представник Позивача, зазначає, що Позивач пояснив, що він є особою з інвалідністю та надав для ознайомлення своє пенсійне посвідчення серія НОМЕР_2 . Також Представник Позивача звертає увагу, що Позивач був присутній при розгляді справи у ІНФОРМАЦІЯ_4 15.12.2025, проте протокол про порушення військового обліку не складався та оскаржувана постанова № 1664 в день винесення йому не вручалася. Про існування оскаржуваної постанови №1664 Позивач дізнався лише після того, як йому було заблоковано банківські рахунки. Також, 16.03.2026 Позивач отримав виклик державного/приватного виконавця № 35423 (надалі- виклик №35423) надісланий Коломийським відділом державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано- Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Представник Позивача звертає увагу суду на те, що Позивач не перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 і був доставлений туди працівниками Національної поліції не з власної волі та заява була написана під тиском працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач надав всі пояснення та документи, що підтверджують те, що Позивач не мав наміру ухилятися від обов?язку з?явитися за повісткою, оскільки є особою з інвалідністю вже протягом тривалого часу. Тому, просить визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1664 від 15.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

13.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, у якому посилаються на те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв?язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин. Оскаржувана постанова №1664 від 15.12.2025 року була належним чином направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованою адресою, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема копією конверта та відомостями відстеження поштового відправлення. Зазначене поштове відправлення повернулося відправнику у зв?язку з його неотриманням адресатом. При цьому доводи позивача про те, що він не був повідомлений про винесення постанови, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Більше того, як встановлено судом в ухвалі про відкриття провадження, Позивач отримав поштове відправлення від органу державної виконавчої служби, на підставі якого позивачу стало відомо про наявність виконавчого провадження та відповідної постанови. Тобто за одних і тих самих умов поштової доставки кореспонденція органу державної виконавчої служби була отримана, тоді як кореспонденція територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишилась неотриманою. Такі обставини свідчать про вибіркову поведінку сторони та не можуть розцінюватися як поважна причина пропуску строку звернення до суду. Сам факт неотримання ним поштового відправлення не є об?єктивною та поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Позов подано лише 16.03.2026 року, тобто зі значним пропуском строку, встановленого законом для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Тому, просять відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, та залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

13.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому посилаються на те, що Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності №1664 від 15.12.2025 була належним чином направлена Позивачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим поштовим відправленням. Вказане поштове відправлення повернулося на адресу Відповідача з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Таким чином, Відповідач виконав обов?язок щодо належного повідомлення особи про прийняте рішення. Факт неотримання кореспонденції з причин, що залежать від самого Позивача, не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Крім того, обставина отримання Позивачем матеріалів виконавчого провадження свідчить про те, що він мав можливість отримувати офіційну кореспонденцію за місцем проживання. Отже, строк звернення до суду Позивачем пропущено без поважних причин. Позивач був поданий у розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з порушенням правил військового обліку, а саме неявкою за повісткою. У подальшому Позивач був затриманий працівниками Національної поліції України та доставлений до яворівського ІНФОРМАЦІЯ_6 як порушник військового обліку. Вказані обставини підтверджують наявність події адміністративного правопорушення.

15.12.2025 Позивач особисто звернувся із письмовою заявою N?34700, яку подав добровільно та власноруч підписав. У зазначеній заяві Позивач чітко зазначив, що він усвідомлює факт вчинення адміністративного правопорушення, визнає свою вину, погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності та не буде оспорювати свою вину. У зв?язку з поданням такої заяви, відповідно до положень статті 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а справа може бути розглянута без участі особи. Таким чином, постанова №1664 була винесена у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Твердження представника Позивача про те, що заява була написана під примусом, є надуманими, необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Жодних об?єктивних даних, які б свідчили про застосування до Позивача будь-якого тиску чи примусу, матеріали справи не містять. Навпаки, зміст заяви свідчить про усвідомлене та добровільне волевиявлення Позивача. Більше того, у разі відмови Позивача від подання такої заяви, щодо нього було б складено протокол про адміністративне правопорушення у загальному порядку, що прямо передбачено законодавством. Таким чином, подання заяви було альтернативою, яка фактично спрощує процедуру розгляду справи для самої особи. Зазначені доводи Позивача є взаємовиключними, оскільки одночасно стверджується і факт подання заяви про визнання вини, і заперечується її добровільність. Такі твердження свідчать про намагання уникнути відповідальності та не можуть братися судом до уваги. Позивач був поданий у розшук саме у зв?язку з неявкою за повісткою, що підтверджує факт порушення правил військового обліку. Крім того, сам Позивач у поданій заяві визнав факт правопорушення. Отже, заперечення факту отримання або неотримання повістки не спростовує встановленого правопорушення, яке було добровільно визнано самим Позивачем. Посилання Позивача на наявність інвалідності не впливає на факт вчинення адміністративного правопорушення. Документи, що підтверджують інвалідність, не подавалися Позивачем під час розгляду справи та не були враховані як обставина, що виключає відповідальність. Крім того, наявність інвалідності не звільняє особу від обов?язку дотримання правил військового обліку. Тому, просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на те, що у відзиві на адміністративний позов, Відповідач стверджує, що Позивач поданий у розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв?язку із порушенням правил військового обліку, а саме не явкою за повісткою. У подальшому Позивач був затриманий працівниками Національної поліції України та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 як порушника військового обліку. Представник Позивача звертає увагу суду на те, що чинним законодавством України не передбачено таке поняття як розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник Позивача поняття не має у який такий розшук Позивач був поданий. Чинним законодавством визначений лише один єдиний розшук особи, котрий передбачений за вчинення особою кримінального правопорушення. З матеріалів справи наданих Відповідачем, жодних підтверджень про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не має. Представник Позивача звертає увагу суду на те, що Відповідач стверджує про те, що Позивач особисто звернувся із заявою № 34700, яку подав добровільно та власноруч підписав. Також Відповідач стверджує, що Позивач визнав свою вину, погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності та не буде оспорювати свою вину. Крім того, представник Позивача звертає увагу суду на саму постанову № 1664 по справі про адміністративне правопорушення за статті ч. 3 ст. 210.1 КУпАП, а саме на відсутність відомостей про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Така вимога визначена ст. 283 КУпАП, де чітко передбачені вимоги до постанови. Слід також зазначити, що у постанові не вказано по якій повістці (дата і номер, коли надіслана, ким надіслана) ОСОБА_2 мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 чи для уточнення військово-облікових даних, чи для проходження ВЛК. Зі змісту постанови не зрозуміло суті адміністративного правопорушення. Відповідач стверджує, що Позивач отримав матеріали виконавчого провадження як офіційну кореспонденцію за місцем проживання. Однак це не відповідає дійсності, жодних документів, Позивач не отримував від Коломийського відділу ДВС У Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. ОСОБА_1 отримав виклик державного виконавця Коломийського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у приміщенні відділу ДВС на «руки». Тому, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що постановою №1664 від 15.12.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено штраф у розмірі - 17 000 грн. (а.с. 24-25).

Відповідно до Листа № 3554 від 13.03.2026 року, направленого ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 15 грудня 2025 року був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Національної поліції у зв?язку з тим, що він був поданий ІНФОРМАЦІЯ_2 як порушник правил військового обліку, а саме у зв?язку з неявкою за повісткою. Після доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_1 , звернувся із письмовою заявою на ім?я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначив, що усвідомлює факт порушення правил військового обліку та не буде оскаржувати свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після цього громадянина було скеровано за місцем реєстрації до ІНФОРМАЦІЯ_5 для постановки на військовий облік. У зв?язку із поданою заявою громадянина, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався. Документів щодо встановлення інвалідності до матеріалів справи та до заяви ОСОБА_1 , не долучав.

За результатами розгляду матеріалів 15 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено постанову №1664 про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова №1664 від 15.12.2025 року 17.12.2025 року, було направлено громадянину рекомендованим поштовим відправленням, однак зазначене поштове відправлення повернулося до відправника. У зв`язку з несплатою штрафу у встановлений законом строк 18.02.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено заяву про примусове виконання постанови до Коломийського відділу державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження (а.с. 18-19).

Як встановлено з матеріалів справи, 13.03.2024 року ОСОБА_1 , виїхав за кордон, та 15.12.2025 повертався в Україну, про що свідчить відмітка у закордонному паспорті серія НОМЕР_3 (а.с. 20).

Згідно з копією Заяви від 15.12.2025 року, ОСОБА_1 , написав вказану заяву, у якій зазначив, що усвідомлює, визнає та не буде оспорювати свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме – не отримання вчасно повістки. Причиною вчинення правопорушення було – відсутність за місцем проживання (а.с. 23).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.

Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно п.31 Порядку, повістки мають право вручати, зокрема представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідно до п.36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідачем не доведено, що позивачу вручено повістку і у нього виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 , ухилився. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За вищевикладених обставин, суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні абз. 1 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 ст. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1664 від 15.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , в зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: Васильковський В. В.