Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №344/12427/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12427/25

Провадження № 2/344/1356/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Атаманюка Б.М.

секретаря судового засідання Солонинко С.А.,

за участі:

представника позивача в режимі відеозв`язку - адвоката Єреми М.Р.,

представника відповідача в режимі відеозв`язку – адвоката Зварич Ю.А.,

представника третьої особи в режимі відеозв`язку – адвоката Тимкович І.О.,

представника третьої особи Шешурак Н.В.

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» до ОСОБА_1 , треті особи - Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Державний реєстратор Джурин Ярослав Олегович, про зобов`язання вчинити дії та скасування права власності шляхом скасування рішення державного реєстратора,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» 17.07.2025 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , треті особи - Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Державний реєстратор Джурин Ярослав Олегович, про зобов`язання вчинити дії та скасування права власності шляхом скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-франківської області від 22.07.2025 відмовлено у відкритті провадження по справі.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.09.2025 року апеляційну скаргу Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» задоволено, скасовано ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-франківської області від 22.07.2025, справу направлено для розгляду до суду першої інстанції.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу визначено для розгляду судді Атаманюку Б.М..

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2025 витребувано у відповідача ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії Книги 1 (пояснювальна записка) та Книги 2 Тому 1 Проекту "Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 12, в м. Івано-Франківську".

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що приміщення за адресою:

м. Івано-Франківськ, вулиця Січових Стрільців, 12, частина якого складає будівлю готелю «Дністер» та є об`єктом культурної спадщини початку ХХ століття, стала об`єктом незаконних будівельних робіт (реставрації), проведених відповідачем – ОСОБА_1 . Будівельні роботи проводяться без дозволу органу охорони культурної спадщини, що є порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Через ситуацію, що склалася щодо історичної пам`ятки, під її стінами сотні жителів міста Івано-Франківська неодноразово влаштовували масові акції, пікети та демонстрації. Представники культури, медіа, та громадського активу міста у колективному зверненні просили ГО «Мультимедійна лабораторія» взяти на себе представництво громади міста в державних та судових органах щодо питань усунення наслідків незаконної реконструкції Готелю та, зокрема, ініціювати судовий позов, котрий домагатиметься усунення наслідків незаконної перебудови готелю. Подане колективне звернення жителів м. Івано-Франківська свідчить про порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів у сфері збереження та охорони культурної спадщини (зокрема гарантованих ст. 54 Конституції України), зумовлених неправомірним проведенням реконструкції будівлі Готелю, та спонукають позивача до здійснення своїх статутних повноважень, який зокрема передбачає можливість подання позову до суду. Щодо права на звернення громадських організацій з позовами до суду, звертає увагу на позиції Конституційного Суду України, яка висловлена у рішенні №12-рп/2013 від 28.11.2013, та судову практику - постанова КАС ВС від 10.05.2024 року у справі № 420/18539/22.

У ході підготовки даного позову, представниками позивача направлялися адвокатські запити до низки органів, на які отримано відповіді з Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківська ОДА (ОВА), Міністерства культури та стратегічних комунікацій, в яких, зокрема, повідомлялося про наявність порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини щодо самовільного проведення робіт зі зміни пам`ятки культурної спадщини, видачу приписів про усунення порушень, подання позову (справа № 300/5474/23).

Між сектором з питань охорони культурної спадщини управління культури національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації (як органом охорони) з одного боку та ОСОБА_1 (як власником) з другого боку укладено Охоронний договір від 15.07.2015 № 337. Проте, в супереч охоронного договору, упродовж 2018 – 2020 років щодо приміщення Готелю проведено низку будівельних робіт, зокрема, засклено колонаду, змінено поверховість будівлі та добудовано вежу з годинником. Такі дії, вчинені в рамках проекту «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосування горищного простору під нежитлові приміщення, та зумовили втрату будівлею автентичного архітектурного стилю та насправді є реконструкцією.

Будівельні роботи проводились на підставі дозволу на виконання будівельних робіт серії ІУ № 113182922209 від 19.10.2018, який був виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією. На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.03.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат від 26.03.2020 серії ІУ № 163200860301, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. На підставі вказаного сертифікату державним реєстратором Джуриним Я.О. прийнято рішення № 57215937 від 22.03.2021 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна.

Водночас, Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (доопрацьованого) № 25166/23-55 від 16.01.2024 за результатами проведення судової мистецтвознавчої експертизи, який був здійснений за заявою позивача, встановлено, що будівля Готелю втратила свій автентичний архітектурний стиль станом на дату проведення судової експертизи. Зокрема: змінився колір фасадів; змінилася конструкція даху та кількість мансардних вікон; змінився колір та матеріал даху; змінився вигляд верхнього поверху; змінилася форма вежі з годинником на даху готелю; колонаду засклили. Також, висновком експерта Українського центру судових експертиз № 1-07/02 від 07.02.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, який був здійснений за заявою позивача, встановлено, що: заходи, виконані щодо будівлі готелю «Дністер» згідно з проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 12 в м. Івано-Франківську» відносяться до реконструкції та не відносяться до реставрації; заходи, проведення яких передбачено проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 12 в м. Івано-Франківську» відносяться до реконструкції та не відносяться до реставрації. Експертами під час проведення останньої експертизи встановлено, що під час виконання заходів щодо будівлі готелю «Дністер» її функціональне призначення змін не зазнало, натомість мало місце змінення (збільшення) геометричних розмірів (висоти) об`єкта дослідження, внаслідок чого відбулася зміна (збільшення) основних техніко-економічних показників, таких як: загальна площа (3 624,68 кв.м замість 2552,8 кв.м); поверховість (6 замість 5); будівельний об`єм (12850 куб.м замість 12205 куб.м..

Позивач вважає здійснену відповідачем перебудову готелю самочинним будівництвом (ст. 376 ЦК України), яке здійснено в порушення вимог ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», так як не було отримано погодження органу охорони культурної спадщини. З урахуванням реєстрації права власності за відповідачем на цей об`єкт, позивач просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану будівлю готелю "Дністер" за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: розісклити міжколонний простір на рівні першого поверху; знести добудований поверх; привести годинникову вежу до попереднього вигляду, передбаченого у технічному паспорті від 17.02.2004 (інвентаризаційна справа № 693), що виданий Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, тобто до того вигляду, що існував безпосередньо перед початком проведених відповідачем будівельних робіт;

- скасувати право власності ОСОБА_1 на добудову здійснену щодо будівлі Готелю "Дністер" з реєстраційним номером 2320290526101 шляхом скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Джурина Ярослава Олеговича від 22.03.2021 з індексовим номером 57215937;

- вирішити питання про розподіл та відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.

ВІДЗИВ.

Відповідач ОСОБА_1 скористалася правом подання відзиву на позов, в якому щодо задоволення позову заперечила, зазначила, що державною архітектурно-будівельною інспекцією 19.10.2018 року за зверненням замовника ОСОБА_2 , видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113182922209. У подальшому, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.03.2020 року, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України їй було видано Сертифікат від 26.03.2020 року серії ІУ №163200860301, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації). На підставі вказаного Сертифікату державним реєстратором Джурин Я.О. прийнято рішення від 22.03.2021 №57215937 про державну реєстрацію власності ОСОБА_2 на об`єкт.

Вважає, сам факт отримання Сертифікату про готовність об`єкту та отримання реєстрації права власності на його підставі, виключає можливість віднесення спірного об`єкта нерухомості до самочинного будівництва. Отримавши сертифікат та зареєструвавши право власності на об`єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, відповідач вправі розраховувати на використання належного їй майна, що виключає неправомірне втручання з боку будь-яких інших суб`єктів правовідносин.

Законність її дій в процесі здійснення реставрації підтверджується також актами уповноваженого на те органу, зокрема Управління Державної архітектурної - будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 29.01.2019 №/1009/m. 7/2019 та від 10.02.2020 №36/1009/m.7/2020 в яких зазначено, що жодних порушень будівельних норм у процесі здійснення реставрації належного на праві власності об`єкту нерухомості допущено не було.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі №320/10939/24 не встановлено визначених нормами Закону підстав для відмови Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у видачі ОСОБА_2 дозволу на виконання будівельних робіт.

Звертає увагу суду на те, що умовами укладеного Охоронного договору №337 від 15.07.2015 року, а саме п. 13, визначено, що з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання власник зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані. Охоронний договір містить зокрема і положення про обов`язок проведення поточного та капітального ремонту. Після укладення вказаного охоронного договору Управлінням культури національностей та релігій обласної державної адміністрації було видано розпорядження, як власнику пам`ятки архітектури, про вжиття необхідних заходів з метою збереження даної архітектурної споруди. На виконання покладеного обов`язку, були розпочаті дії щодо отримання відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, а в подальшому, після здійснення всіх робіт з реставрації об`єкту, – отримано відповідний сертифікат та зареєстровано право власності.

У відповідності до Висновку експертизи №444 від 29.05.2024 року, який виконаний судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Пукліч О.С., судовим експертом було встановлено, що головний фасад будівлі в результаті робіт, узгоджених проектом, і в порівнянні із загальним виглядом будівлі до початку робіт не зазнав суттєвих змін у авторському пластичному устрої зовнішньої форми будівлі.

Також звертає увагу суду на те, що на момент винесення приписів, належним чином створений (легітимний) та уповноважений орган в сфері охорони культурної спадщини в м. Івано-Франківську, був відсутній, тому приписи складені неповноважним органом та були скасовані судами.

Вважає, що позивачем не наведено в чому полягає порушене право громадської організації і якими діями відповідач порушила відповідне право. Просила суд у позові відмовити.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТІХ ОСІБ.

Представник третьої особи Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради надав 06.11.2025 письмові пояснення, в яких зокрема зазначає, що 22.08.2017 за результатами огляду об`єкта – будинку-пам`ятки на АДРЕСА_1 , Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради було встановлено самовільне проведення робіт із зміни пам`ятки, а саме: демонтовано конструкцію існуючого даху, здійснюється надбудова нового поверху чи поверхів, роботи з заміни конструкції міжповерхового перекриття.

Внаслідок проведення незаконних будівельних робіт, власнику об`єкту культурної спадщини ОСОБА_1 22.08.2017 року було видано припис про усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини, у якому встановлено самовільне проведення робіт із зміни пам`ятки, а саме: демонтовано конструкцію існуючого даху, здійснюється надбудова нового поверху чи поверхів, роботи з заміни конструкції міжповерхового перекриття. Ці роботи проводяться без дозволу органу охорони культурної спадщини, що є порушенням ч. 3 ст. 24, ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини». ОСОБА_1 було поставлено вимогу негайно припинити проведення будівельних робіт, невідкладно вжити відповідні заходи для збереження об`єкту культурної спадщини (пам`ятки), через приведення частини фасаду будинку до первісного історичного вигляду, подати в Департамент документацію на проваджувані роботи.

В подальшому, ОСОБА_1 здійснила роботи з встановленням вітринних конструкцій та заскління колонади першого поверху. Зазначені будівельні роботи призвели до зміни пам`ятки. Розпорядженням міського голови була створена комісія щодо проведення перевірки підставності здійснення робіт зі скління підколонного простору. 01.04.2021 комісією будо здійснено обстеження щодо проведення робіт із скління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністер», про що був складений акт. Комісією встановлено, що за погодженням таких робіт до Департаменту містобудування та архітектури міської ради ніхто не звертався та надана для огляду частина робочого проекту не підтверджують підставність здійснення заскління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністер». Було вирішено звернутися до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, як сторони охоронного договору, щодо надання інформації про погодження проведення робіт зі скління підколонного простору.

Комісія неодноразово проводила своє засідання, обговорювалися питання збереження культурної спадщини, в тому числі і за участі представників власниці, які запевняли що роботи по демонтажу вітрини потребують часу та значних фінансових ресурсів та запевняли, що вітрини будуть демонтовані. Протягом 2021-2023 років будівля готелю «Дністер» була закрита риштуванням та огорожею. В подальшому, було демонтовано риштування і огорожу та стало очевидним, що скління колонади попри вимоги Департаменту та обіцянки власниці та її представників - залишилося.

Працівниками Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради 27.06.2023 року, керуючись ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», власниці об`єкту культурної спадщини на АДРЕСА_1 було видано припис про усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини. З метою усунення виявлених порушень ОСОБА_1 поставлено вимогу усунути порушення шляхом відновлення пам`ятки, зокрема розісклити міжколонний простір на рівні першого поверху та відновити загальнодоступну галерею до попереднього вигляду в термін 14 календарних днів з дня видання цього припису. Також 18.07.2023 року Департаментом було видано припис про усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини з аналогічними вимогами. Однак вимоги щодо відновлення пам`ятки, зазначені в приписах, ОСОБА_1 не було виконано.

Оскільки ОСОБА_1 не було вчинено дій для усунення порушень у сфері охорони культурної спадщини, Департаментом було подано позов в Івано-Франківський окружний адміністративний суд до ОСОБА_1 із вимогою зобов`язати її привести пам`ятку культурної спадщини місцевого значення за адресою АДРЕСА_1 , до стану, який відображено у матеріалах інвентаризаційної справи (поверхового плану першого поверху будівлі АДРЕСА_1 ) станом на 04.04.2008р., шляхом розіскління міжколонного простору на рівні першого поверху будівлі (справа № 300/5474/23). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 р. у справі № 300/5474/23 у задоволенні позову – відмовлено. Звертає увагу, що протиправність проведення робіт зі зміни пам`ятки не було предметом розгляду справи № 300/5474/23 і суд обмежився лише встановленням обставин щодо відсутності повноважень Департаменту для звернення до суду із вказаним позовом. Водночас, ОСОБА_1 не заперечувався та не спростовувався факт протиправності проведення нею робіт зі зміни пам`ятки.

Видані приписи про усунення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини скасовані судами у справах № 300/4413/23 та у № 300/7015/23, при цьому суди також не досліджували питання законності проведенння ОСОБА_1 робіт зі зміни пам`ятки культурної спадщини.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2024р. № 166-43 «Про створення відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради» створено відділ охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради. Положення про Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради затверджено в новій редакції, у якому відділ охорони культурної спадщини виключено, тому Департамент наразі не має повноважень у сфері охорони культурної спадщини (копія чинного Положення про Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 27.06.2025р. № 154-53.

З врахуванням наведеного, вважають, що позовні вимоги Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» до ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Представника третьої особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надав до суду письмові пояснення по даній справі, в яких зазначає, що об`єкт культурної спадщини – «Колишній приватний будинок прибуткових підприємств», поч. XX ст., по АДРЕСА_2 , занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією пам`ятка архітектури місцевого значення (наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 15.03.2024 № 202, охоронний № 2119-ІФ). Крім того, зазначена будівля була взята на державний облік розпорядженням представника Президента України в Івано-Франківській області від 09.12.1993 р. № 446 і як пам`ятка історії. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 затверджений Список історичних населених місць України, до якого, зокрема, увійшло місто Івано-Франківськ. Вказаний об`єкт знаходиться в межах історичного ареалу міста, межі та режими використання якого визначено науково-проектною документацією «Історикоархітектурний опорний план, межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м.Івано-Франківськ», затверджено наказом Міністерства культури України від 25.03.2019 №241.

Начальником відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України 24.10.2025 проведене візуальне обстеження та фотофіксація архітектурних перетворень по вул. Січових Стрільців, 12 у м.Івано-Франківську, про що складено акт від 24.10.2025. Обстеженням встановлено, що на вказаному об`єкті культурної спадщини виконані архітектурні перетворення, а саме – добудовано мансардний поверх, замінено автентичну покрівлю, всі вікна замінено на металопластикові, вздовж фасаду будівлі змінено автентичний вигляд колонади, простір між колонами закрито склом, змінено структуру та колір фасаду, повністю втрачено автентичну годинникову вежу на місці якої утворено новий архітектурний елемент. При цьому, за результатами перевірки системи електронного документообігу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України встановлено, що погоджень відповідної проектної документації за вказаною адресою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не надавалося.

Таким чином, вважає, що відповідачкою здійснені будівельні роботи на пам`ятці, без погодження з центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Просила суд позовні вимоги задовольнити.

Третя особа - Державний реєстратор Джурин Я.О. скористався правом подання письмових пояснень, в яких зокрема зазначив, що з метою проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, громадянкою ОСОБА_1 було подано всі необхідні документи, на підставі яких реєстратором було прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності, зокрема дозвіл на виконання будівельних робіт, акт готовності об`єкта до експлуатації, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги. окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Правових підстав для відмови заявнику в державній реєстрації прав на об`єкт не було. Вважає, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань, які б могли свідчити про незаконність прийнятого ним рішення. Звертає увагу суду також і на те, що законність його дій уже були предметом судового розгляду у справі №320/10939/24. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Від представника Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) Приходько В.С. 29.10.2025 до суду надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що між Сектором з питань охорони культурної спадщини Управління культури національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 було укладено охоронний договір № 337 від 15.07.2015 року, відповідно до п.13 якого, з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання власник зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані. Охоронний договір містить зокрема і положення про обов`язок проведення поточного та капітального ремонту.

В просторі мережі Інтернет можна знайти багато статей та фотографій, які підтверджують та засвідчують аварійний стан пам`ятки архітектури станом на момент підписання вищезазначеного охоронного договору, а тому, враховуючи обов`язки покладені на Управління законодавством, з метою збереження даної пам`ятки архітектури від знищення, у 2017 році Управлінням було видано розпорядження від 26.09.2017 № 10-007/031 щодо невідкладного вжиття всіх можливих заходів для забезпечення збереження будинку.

Відповідно до умов Охоронного договору №337 від 15.07.2015 року, контроль за виконанням цього договору покладається на уповноважений орган охорони культурної спадщини м.Івано-Франківська. Питання з приводу здійснення ОСОБА_2 реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення постійно перебуває на контролі в Управлінні та було неодноразово предметом вивчення Управління та уповноваженого охоронним договором органу.

Також, посилається на приписи та їх скасування, спір у справі № 300/5474/23, а також те, що листом від 14.02.2024 №1337/01-012/054 Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації зобов`язано ОСОБА_1 щороку інформувати про вжиті заходи щодо утримання, захисту та збереження пам`ятки. Факт бездіяльності органу заперечує. Вважає пред`явлений позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

СУДОВИЙ РОЗГЛЯД.

Представника позивача в режимі відеозв`язку - адвокат Єрема М.Р. в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позові, з урахування додаткових письмових пояснень суду пояснив, що відповідач не спростувала вчинення нею самочинного будівництва, оскільки не довела правомірності проведеної реконструкції. Наявність дозволу на виконання будівельних робіт не свідчить про відсутність порушення будівельних норм. Істотність порушенням будівельних правил є достатньою та самостійною підставою для віднесення об`єкту будівництва до самочинного. Дозвіл на виконання будівельних робіт є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню, оскільки вичерпує свою дію у момент його виконання. Водночас, неправомірність дій органу, який видав індивідуальний акт, може бути підставою позову про усунення наслідків, які виникли у зв`язку з реалізацію такого неправомірного акту (близька за змістом правова позиція відтворена у постанові ВП ВС від 08.09.2020 у справі № 816/228/17). Під час видачі Дозволу на виконання будівельних робіт Державна архітектурно-будівельна інспекція України безпідставно віднесла передбачені проектною документацією роботи до реставрації, а не реконструкції, що підтверджується висновками експертів. Посилання відповідача на сертифікат серії ІУ № 163200860301, як підтвердження правомірності проведених робіт, також є нерелевантним, оскільки він підтверджує відповідність таких робіт проектній документації, а не положенням Охоронного договору чи законодавству про охорону культурної спадщини. Акти перевірок Управління ДАБІ в Івано-Франківські області за № 41/1009/m./7/2019 від 29.01.2019 та за № 36/1009/m./7/2020 від 10.02.2020, також не підтверджують дотримання нею будівельних правил, які випливають з положень Охоронного договору чи законодавства про охорону культурної спадщини, оскільки стосуються виключно дотримання норм містобудівної діяльності, які не охоплюють культуро-охоронне регулювання. Вважає, що відповідач ґрунтує свої вимоги на недостовірних висновках експертів, які не можуть бути покладені в основу вмотивованого судового рішення. Позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора є похідною вимогою, відтак законність вчинення дій Державного реєстратора не впливає на можливість її задоволення, а залежить від підставності заявленої основної вимоги. Скасування рішення Державного реєстратора є ефективним способом захисту прав осіб, в інтересах яких позивач звертається до суду. За умови, коли підставою для державної реєстрації права власності стала попередня протиправна поведінка відповідача, рішення про державну реєстрацію може бути скасовано незалежно від законності дій Державного реєстратора.

На підставі наведених обставин, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, додатково пояснила, що сам факт отримання сертифікату про готовність об`єкту та отримання реєстрація права власності на його підставі виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного, що відповідає правовій позиції, яка міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 у справі №804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16-а. Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 р. у справі № 916/1986/18, також зазначає, що отримання права власності виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення.

Копії долученої позивачем Книги І та Книги ІІ Проекту вважає недопустимим доказом, так як не містить обов`язкових реквізитів, печатки та підписів розробника/уповноважених осіб, більше того отриманий із невідомого джерела, про що власне заявляв представник позивача під час розгляду справи в підготовчому засіданні. Після отримання ОСОБА_1 офіційно від розробника проекту «Сіменерго» Книги 1 Проекту, стало зрозуміло, що долучені документи позивачем є підробленими, про що детально розписано у поданих до суду заявах про винесення окремої ухвали, заяви визнання доказів недопустимими та заяви про виключення з переліку доказів.

Висновки експертизи, які долучені позивачем, були проведені на підставі наданої ГО «Мультимедійна лабораторія» копії начебто Проекту реставрації, який є недостовірним, та не має жодного відношення до оригінального проекту. Експертизи проводились без огляду об`єкту, про що, власне, експертами зазначено у висновках та не заперечується.

З приводу долучених копій актів державної архітектурної інспекції про відсутність порушень від 29.01.2019 р. та від 10.02.2020, то даними актами підтверджується законність дій ОСОБА_1 в процесі здійснення реставрації.

Звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі № 320/10939/24, не було встановлено визначених нормами закону підстав для відмови Державною архітектурно-будівельною інспекцією України у видачі ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт, а Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як уповноважений орган державної влади діяла в межах та в спосіб, визначений законодавством.

Щодо копія розпорядження Управління культури, національностей та релігій ОДА № 10-007/-31 щодо вжиття ОСОБА_1 заходів зі збереження будівлі готелю «Дністер», то саме даним розпорядженням уповноваженого органу було зобов`язано ОСОБА_1 вжити заходів зі збереження будівлі готелю, тобто здійснення робіт із реставрації об`єкту не було власним бажанням ОСОБА_1 , а було виконанням покладеного на неї умовами Договору та розпорядженням обов`язку.

Надані стороною відповідача висновки експерта підтверджують той факт, що виконана ОСОБА_1 реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення здійснена у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства. Дані дослідження проводились на підставі наданої ОСОБА_1 копії оригінального проекту. Рішеннями судів підтверджується незаконність прийняття припису, так як на момент винесення даних приписів був відсутній легітимний орган у сфері охорони культурної спадщини.

Як слідує з копії розпорядження Представника Президента України в Івано-Франківській області від 09.12.10993 року №446 та копія розпорядження облвиконком від 26.051981 року № 238-р, пам`ятка по АДРЕСА_1 не є пам`яткою культурної спадщини національного значення, а є пам`яткою місцевого значення. Звертає увагу, що пам`ятка архітектури - колишній приватний будинок прибуткових підприємств Готель «Дністер». (колишня вулиця Чапаєва) та пам`ятка архітектури - будинок, де Українська Національна Рада ЗУНР схвалила Закон про злуку ЗУНР та УНР 1919 р. по АДРЕСА_3 , це дві різні пам`ятки архітектури.

Щодо Акту візуального огляду пам`ятки архітектури від 24.10.2025 року, то згідно п. 6, 18 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Міністерство культури та стратегічних комунікацій України уповноважено на здійснення нагляду та внесення приписів виключно щодо охорони пам`яток національного значення, а здійснення нагляду за охороною пам`яток культури місцевого значення належить до компетенції обласних, районних, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації. Акт складений головним спеціалістом сектору контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України без належних на те повноважень та не відповідає формі, наведеній в додатку 7 «Порядку обліку об`єктів культурної спадщини».

Щодо копії рішення Івано-Франківської міської ради (18 сесія) 7 демократичного скликання №54-18 від 15.02.2018 року; копія листа Міністерства культури України № 6253/Л-844/25-ЗПІ від 16.12.2025 із копією наказу Міністерства культури України від 25.03.2019 № 241 «Про затвердження меж та режимів використання історичного ареалу та зон охорони пам`яток м. Івано-Франківська», - то межі історичного ареалу міста Івано-Франківська Міністерством культури України станом на жовтень 2018 року не були затверджені у встановленому порядку, тому були відсутні підстави вважати, що реставрація здійснювалась ОСОБА_1 в межах історичного ареалу м. Івано-Франківська. Аналогічної думки з даного питання притримується і ВС у своїй постановах від 22 вересня 2021 року по справі № 640/3418/20.

На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представника третьої особи - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в судовому засіданні надала пояснення, які зазначені у письмових, вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Представник третьої особи - Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні надала пояснення, які зазначені у письмових, вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Представник третьої особи - Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) в судове засідання не заявився, в поданій суді представник Приходько В.С. просила здійснювати розгляд справи за відсутності третьої особи.

Третя особа - Державний реєстратор Джурин Ярослав Олегович в судове засідання не з`явився, у поданих письмових поясненнях просив справу розглядати без його участі, позов вважає таким, що не підлягає до задоволення.

ЗАКОНОДАВСТВО ТА ВСТАНОВЛЕННІ ОБСТАВИНИ.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено такі обставини.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Судом встановлено, що нежитловий будинок АДРЕСА_1 є об`єктом культурної спадщини початку 20 століття. Між сектором з питань охорони культурної спадщини управління культури національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації (як органом охорони) з одного боку та ОСОБА_1 (як власником) з другого боку укладено Охоронний договір від 15.07.2015 № 337. За вказаним договором власник взяв на себе зобов`язання щодо частини приміщень будівлі нежитлового будинку АДРЕСА_1 об`єкта культурної спадщини початку 20 століття (ОХ № 354-ІФ) на період права власності, зокрема: утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці; не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони (п. 5 та п. 13 Договору); проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за дозволом органу охорони (п.12 Договору); у разі самовільного проведення власником робіт, пов`язаних з перебудовою чи переробленням, які призвели до спотворення пам`ятки, її території чи охоронних зон, їх наслідки повинні бути усунуті за рахунок власника в терміни, визначені письмовим розпорядженням органу охорони (п. 14 Договору). Також, умовами укладеного Охоронного договору, а саме п. 13, визначено, що з метою збереження пам`ятки та створення належних умов для її використання власник зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані. Охоронний договір містить зокрема і положення про обов`язок проведення поточного та капітального ремонту (том 1 а.с.36, 37).

З урахуванням аварійного стану вказаної будівлі на момент підписання вищезазначеного охоронного договору та з метою збереження даної пам`ятки архітектури від знищення, Управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації було видано розпорядження від 26.09.2017 № 10-007/031 щодо невідкладного вжиття всіх можливих заходів для забезпечення збереження будинку - пам`ятки культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.151 на звороті).

На замовлення ОСОБА_2 у 2017 році ТОВ «СІМЕНЕРГО» виготовлено проект Пояснювальна записка «Реставрація будівлі з відновлення вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення», адреса: АДРЕСА_4 (том а.с.38-85).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією 19.10.2018 видано дозвіл на виконання будівельних робіт серії ІУ № 113182922209 щодо об`єкта будівництва «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення», адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, будинок 12" (том 1 а.с.67).

На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.03.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат від 26.03.2020 серії ІУ № 163200860301, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Найменування об`єкта згідно з проектом – "Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосування горищного простору під нежитлові приміщення. Адреса: АДРЕСА_1 ". Характер будівництва – реставрація (том 2 а.с.43).

На підставі вказаного сертифікату державним реєстратором Джуриним Ярославом Олеговичем прийнято рішення № 57215937 від 22.03.2021 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2320290526101, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості (том 2 а.с.44).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування 15.07.2025) ОСОБА_1 належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 (том 1 а.с.159-164).

На думку позивача, будівельні роботи, які здійснювалися на об`єкті нерухомого майна (готелю «Дністер», були проведенні з порушенням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки заходи, виконані на об`єкті культурної спадщини відносяться до реконструкції, що в силу положень законодавства про охорону культурної спадщини - не допускається.

Бажаючи скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №У113182922209 від 19.10.2018 та Сертифікат серії ІУ163200860301 від 26.03.2020 про готовність об`єкту до експлуатації, Громадська організація «Мультимедійна лабораторія» звернулася з адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду, визначивши у справі відповідачами Державну інспекцію архітектури та містобудування України, державного реєстратора Джурин Ярослава Олеговича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , в якому просила суд: визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт №У113182922209 від 19.10.2018, виданого ОСОБА_2 та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІY113182922209 від 19.10.2018; визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі Сертифікату серії ІУ163200860301 від 26.03.2020 про готовність об`єкту до експлуатації, найменування об`єкта згідно з проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення. Адреса: АДРЕСА_1 » та скасувати Сертифікат серії ІУ №163200860301 від 26.03.2020 про готовність об`єкта до експлуатації; визнати протиправним рішення державного реєстратора Джурин Ярослава Олеговича від 22.03.2021 та скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер: 2320290526101, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі №320/10939/24 у задоволенні вказаного позову - відмовлено. Мотивуючи таку відмову, суд виходив з двох окремих підстав. Першою, були висновки суду про відсутність у Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» права на подання позову. Зокрема, суд, здійснивши аналіз законодавства та фактичних правовідносин, вказав, що: «Судом не встановлено: обставин, які б свідчили про безпосередню зацікавленість позивача у вирішенні питання, що є предметом позову; безпосереднього зв`язку з предметом спору та не зазначено інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту. Обґрунтування права на звернення до суду є абстрактним та не розкриває дійсних приводів, причин та підстав звернення до суду».

Аналізуючи другу підставу для відмови у позові суд, зокрема, вказав: «Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом не встановлено визначених нормами Закону підстав для відмови Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видачі ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт, а тому під час видачі оскаржуваного дозволу та відповідно сертифікату про готовність об`єкту до експлуатації Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як уповноважений орган державної влади діяла в межах та в спосіб, визначений законодавством».

Також, суд виходив з того, що дозвіл на виконання будівельних робіт №ІY113182922209 від 19.10.2018 та сертифікат серії ІУ №163200860301 від 26.03.2020 про готовність об`єкта до експлуатації є правовими актами індивідуальної дії, і після завершення будівництва дозвіл на виконання будівельних робіт вичерпує свою дію, а отримання сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації тягне за собою настання певних правових наслідків, зокрема, вчинення дій щодо реалізації наданого цими документами права на проведення будівельних робіт.

В підсумку, адміністративний суд прийшов до висновку, що скасування дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікату не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків для позивача, оскільки, вказані документи вичерпали свою дію.

Вказане рішення адміністративного суду Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 21.11.2024 – відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Мультимедійна лабораторія».

В матеріалах справи наявне колективне звернення громадськості Івано-Франківська до Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» в якому вказано, що з будівлею вчинена перебудова без дозвільних документів, а не реставрація, що позбавило споруду належного правового статусу, а громаду міста визначної пам`ятки. Відтак, підписанти просять Громадську Організацію взяти на себе представництво громадян міста у державних та судових органах. Просять ініціювати судовий позов, котрий домагатиметься усунення наслідків незаконної перебудови готелю. А також намагатись залучити для вирішення цієї проблеми органи влади (том 1 а.с.156-158).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вважає, що здійснена відповідачем реконструкція порушує Закон України «Про охорону культурної спадщини», так як проведена без дозволу органу охорони культурної спадщини, а тому є самочинним будівництвом в значенні ст. 376 ЦК України. В основній вимозі позивач просить суд: зобов`язати ОСОБА_1 привести до попереднього стану будівлю готелю «Дністер», зокрема: розісклити міжколонний простір на рівні першого поверху; знести добудований поверх; привести годинникову вежу до попереднього вигляду, передбаченого у технічному паспорті від 17.02.2004 (інвентаризаційна справа № 693), тобто до того вигляду, що існував безпосередньо перед початком проведених відповідачем будівельних робіт.

Вказаний технічний паспорт від 17.02.2004 є в матеріалах справи (том 1 а.с.16-28).

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (доопрацьованого) № 25166/23-55 від 16.01.2024 за результатами проведення судової мистецтвознавчої експертизи, який замовлений позивачем. Згідно з цим висновком, будівля Готелю «Дністер», що розташована за адресою:

м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 12, втратила свій автентичний архітектурний стиль станом на дату проведення судової експертизи (том 1 а.с.88-98).

Також, у Висновку експерта Українського центру судових експертиз № 1-07/02 від 07.02.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, який здійснений на підставі заяви позивача, вказано, що: заходи, виконані щодо будівлі готелю «Дністер» згідно з проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 12 в м. Івано-Франківську» відносяться до реконструкції та не відносяться до реставрації; заходи, проведення яких передбачено проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 12 в м. м.Івано-Франківську» відносяться до реконструкції та не відносяться до реставрації (том 1 а.с.99-110).

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи долучено Висновок експерта №014/04-24 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 22.04.2024, який складений експертом Максимчиним А.Д.. на замовлення ОСОБА_1 .. Як вказано в цьому висновку: 1. Заходи що виконані у будівлі нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_1 згідно з проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення. Адреса: АДРЕСА_1 », відносяться до реставрації. 2. Вид робіт що виконаний у будівлі нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_1 згідно з проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення. Адреса: вулиця Січових Стрільців, будинок АДРЕСА_1 », відносяться до реставрації (том. 2, а.с.71-75).

Також, відповідачем додано до матеріалів справи Висновок експертиза №444 від 29.05.2024 року, який виконаний судовим експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Пукліч О.С.. Згідно вказаного висновку: 1. Головний фасад будівлі в результаті робіт, узгоджених проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців 12 в м. Івано-Франківську, в порівнянні із загальним виглядом будівлі до початку робіт не зазнав суттєвих змін у авторському пластичному устрої зовнішньої форми будівлі (еркери, форма вікон, вертикальне профілювання стійок, балкони з перилами) та зберіг оригінальні геометричні, рослинні декори й майолікові медальйони. Будинок готелю, з урахуванням незначного збільшення загальної висоти, не домінує та не є акцентом в архітектурному ансамблі міста, гармонізує з новим функціональним наповненням міського середовища. 2. Питання про втрату автентичності пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення - Готель «Австрія» 1913 р., з 1921-1939 рр. - готель «Варшава», охоронний номер «353-іф», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 внаслідок виконання заходів, узгоджених проектом «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових стрільців, 12, в м. Івано-Франківську» не вирішувалося, оскільки відсутня облікова документація, в якій має бути зафіксований первинний вигляд пам`ятки для порівнянням із теперішнім станом будівлі. При наданні зазначеної документації може бути досліджена автентичність чи її втрата (том 2 а.с.76-89).

На доведення своєї позиції, відповідач також посилається на акти Управління Державної архітектурної - будівельної інспекції в Івано-Франківській області. Так, відповідно до акту перевірки Управління ДАБІ в Івано-Франківські області за № 41/1009/m./7/2019 від 29.01.2019, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті по АДРЕСА_1 , встановлено відсутність порушень вимог законодавства (том 2 а.с.45-55).

Також, відповідно до акту перевірки Управління ДАБІ в Івано-Франківські області за № 36/1009/m./7/2020 від 10.02.2020, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті по АДРЕСА_1 , встановлено відсутність порушень вимог законодавства (том 2 а.с.56-64).

Окрім того, матеріали справи містять ряд листів з даного приводу.

Так, Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради листом № 14/31.1-18/197 від 11.02.2025 повідомив, зокрема, що ним вживались заходи, спрямовані на припинення порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини щодо самовільного проведення робіт зі зміни пам`ятки культурної спадщини на АДРЕСА_1 : видавались приписи, подано позов у справі № 300/5474/23. Однак, внаслідок внесення змін до Положення про Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Департамент уже не має повноважень у сфері охорони культурної спадщини (том 1 а.с.133-135).

Згідно листа ОСОБА_1 до завідувача сектору охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігії Івано-Франківської ОДА від 10.10.2017, ОСОБА_1 повідомила, що в ході проведення будівельних робіт по реставрації фасадів, пристосувань приміщень (частини першого поверху) будинку по АДРЕСА_1 , виникли непередбачувані обставини внаслідок яких створилася загроза руйнування будівлі в цілому (том 1 а.с.152-153).

Відповідно до листа ОСОБА_1 до Начальника управління культури, національностей та релігії Івано-Франківської ОДА від 27.11.2024, ОСОБА_1 повідомила, що згідно виготовленої науково-проектної документації, яка була погоджена з уповноваженим органом охорони культурної спадщини області, пройшла затвердження згідно норм чинного законодавства України, та згідно отриманого Дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.10.2018р. серія ІУ № 113182922209, в період з 2018 по 2020 було проведено комплексну реставрацію будівлі з відновленням вежі-бельведер, реставрацією фасаду із збереженням цінних архітектурно-декоративних елементів та відновленням наближеного до первісного кольору фасадів будівлі. Будівлю введено в експлуатацію відповідно до Сертифіката ДАБІ України серія IУ №163200860301 від 12.03.2020. Згідно рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/10939/24 від 30.07.2024, Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2024 та Ухвали Верховного Суду України від 21.11.2024, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.10.2018 Дозвіл на виконання будівельних робіт серія ІУ №113182922209 та Сертифікат ДАБІ України серія IY №163200860301 від 12.03.2020 визнано такими, що відповідають чинному законодавству та відповідно виконані на зазначеній пам`ятці роботи по «Реставрації будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення. Адреса: АДРЕСА_1 » повністю відповідають нормам чинного законодавства України (том 1 а.с.154-155).

Згідно листа першого заступника керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська від 15.07.2025 повідомлено, що до Окружної прокуратури міста Івано-Франківська з жодних джерел інформації про порушення ОСОБА_1 законодавства про охорону культурної спадщини та умов Охоронного договору №337 від 15.07.2015 під час реконструкції нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 (приміщення готелю «Дністрер») – не надходило (том 1 а.с.115-116).

Відповідно до розпорядження міського голови м. Івано-Франківськ від 25.03.2021 №135-р ОСОБА_3 затверджено склад комісії щодо проведення перевірки підставності здійснення робіт із скління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністре» за адресою АДРЕСА_1 . Комісії доручено здійснити перевірку. Контроль за виконанням розпорядження залишено за головою ОСОБА_4 (том 2 а.с.148).

Згідно акту комісійного обстеження щодо проведення робіт з скління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністре» за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що надані документи не підтверджують підставність здійснення робіт із заскління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністре» за адресою АДРЕСА_1 . Вирішено звернутися до Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, як уповноваженого органу охорони культурної спадщини на території Івано-Франківської області та сторони охоронного договору, щодо надання інформації про погодження проведення робіт із скління підколінного простору будівлі колишнього готелю «Дністер» за адресою АДРЕСА_1 ; звернутися до центрального уповноваженого органу з питання держархбудконтролю щодо надання інформації про дозвільну документацію в частині заскління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністре» за адресою АДРЕСА_1 ; враховуючи значний суспільний резонанс, рекомендувати власнику будівлі добровільно повернути поколонний простір будівлі колишнього готелю «Дністер» за адресою АДРЕСА_1 у попередній стан (том 2 а.с.149).

Згідно листів Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації від 06.04.2021 р. вих. № 474/01-010/060, від 19.06.2023 р. № 2421/01-16/06, - «проектна документація на будівельні роботи, а саме щодо зміни зовнішнього вигляду через забудову колонади по вул. Шевченка, 1 (вул. Січових Стрільців, 12) в м. Івано-Франківську, на розгляд та погодження не надавалася, письмового дозволу на такі роботи не видавалося» (том 2 а.с.150 на звороті).

Начальником відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України 24.10.2025 проведене візуальне обстеження та фотофіксація архітектурних перетворень по АДРЕСА_1 , про що складено акт від 24.10.2025. Обстеженням установлено, що на вказаному об`єкті культурної спадщини виконані архітектурні перетворення, а саме – добудовано мансардний поверх, замінено автентичну покрівлю, всі вікна замінено на металопластикові, вздовж фасаду будівлі змінено автентичний вигляд колонади, простір між колонами закрито склом, змінено структуру та колір фасаду, повністю втрачено автентичну годинникову вежу на місці якої утворено новий архітектурний елемент. При цьому, за результатами перевірки системи електронного документообігу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України встановлено, що погоджень відповідної проектної документації за вказаною адресою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не надавалося (том 2 а.с.215).

Окрім того, судом встановлено, що відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі №300/4413/23 був скасований припис №6133/31.1-15/07в, який складений директором Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради та головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури 27 червня 2023 року (том 2 а.с.91-97).

Також, припис №147/31.1-15/07в, який складений директором Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради та головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури 18 лишня 2023 року було скасовано відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року по справі №300/7015/23 (том 2 а.с.98-102).

ОЦІНКА ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ.

Щодо наявності у позивача права на подання позову.

Перед тим, як перейти до аналізу права Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» на звернення до суду з цим позовом, зважаючи на особливий інтерес громадськості до даної справи, суд звертає увагу всіх заінтересованих осіб на те, що справа стосується спору про самочинне будівництво, і судова практика не свідчить про те, що громадські організації мають можливість ініціювати позови в таких справах в обхід відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Варто зазначити, наявність такого права у громадських організації, мала б певний позитивний ефект, так як таке право впливало б на планування забудови, яка в непоодиноких випадках може здійснюватися з порушенням законодавства та без належного реагування компетентних органів. З іншої сторони, можливість звернення до суду з позовами невизначеного кола осіб, за наявності недобросовісності чи помилки, могла б блокувати будь-які законні процеси та діяльність, що було б негативним явищем. Тому законодавство побудовано так, що реалізація прав громадян забезпечується через систему певних правових норм. До прикладу, на місцевому рівні представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст, здійснюється через відповідні органи місцевого самоврядування.

Щодо законодавства, то в основі права громадських організацій на звернення до суду з позовом є рішення Конституційного Суду України №12-рп/2013 від 28.11.2013, згідно з яким громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 рішення).

Тобто, словосполучник «та» в цьому Рішенні вказує, що громадська організація може захищати в суді права своїх членів, а також тих, хто до неї звернувся за захистом, за на наявності двох обов`язкових умов: статутних повноважень та визначеного права у законі.

При дослідженні Статуту Громадської організації «Мультимедійна лабораторія», зокрема п.2.4.2, встановлено, що він передбачає право організації представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.

Згідно з пунктом 3.1 Статуту основною метою діяльності організації є провадження діяльності, спрямованої на розвиток медійного середовища в місті Івано-Франківську та Івано-Франківській області, задоволення та захист законних творчих, духовних, культурних та інших спільних інтересів громадян.

У пункті 3.2 Статуту вказано, що завданнями (напрямами діяльності) організації є, серед іншого: задоволення суспільних інтересів у сфері охорони культурної спадщини; виявлення, вивчення, збереження пам`яток історії та культури; сприяння в здійсненні громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону і використання культурної спадщини в порядку та в межах визначених чинним законодавством.

Тобто, відповідні Статутні повноваження у позивача наявні, а також є колективне звернення громадськості.

Щодо другої складової, тобто визначеного права у законі, то спірні у справі правовідносини щодо самочинного будівництва врегульовані спеціальною нормою, в саме ст. 376 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Окрім того, ч. 7 ст. 367 ЦК України вказує, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Як слідує із змісту ч. 7 ст. 367 ЦК України, спір щодо самочинного будівництва може ініціювати відповідний органи державної влади або органи місцевого самоврядування. При цьому, вказана спеціальна норма Закону не наділяє правом громадську організацію звертатися до суду із таким позовом. Тобто, відсутня друга обов`язкова складова для виникнення права громадської організації на звернення до суду з даним позовом.

Слід враховувати, що для наявності права на судовий захист, порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. До прикладу, сусідські спори щодо самочинного будівництва можуть бути реальними за наявності порушення межі, відступу від неї чи інші реальні порушення, які стосуються прав особи та дають право на судовий захист.

Додатково про громадські організації та аналіз права на їх звернення з позовом до суду йдеться у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №320/10939/24, яке досліджувалося в цій справі та відоме учасникам.

Таким чином, суд в цій частині приходить до висновку про наявність виключного права на звернення з позовом до суду у справах про самочинне будівництво відповідного у органу державної влади або органи місцевого самоврядування (ч. 7 ст. 367 ЦК України), та, водночас, не доведення Громадською організацією «Мультимедійна лабораторія» наявності у неї суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також наявність факту їх порушення або оспорювання. Вказана обставина позбавляє можливості Громадську організацію «Мультимедійна лабораторія» звертатися до суду з даним позовом та є самостійною і безумовною підставою для відмови у позові.

Далі, оцінка наявних у справі доказів.

1. Щодо охоронного договору.

Як встановлено судом, між сектором з питань охорони культурної спадщини управління культури національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації (як органом охорони) з одного боку та ОСОБА_1 (як власником) з другого боку укладено Охоронний договір від 15.07.2015 № 337.

За логічною послідовністю подій, першим порушенням, яке інкримінується відповідачу, є недотримання нею умов Охоронного договору, з приводу чого суд зазначає наступне.

Стороною Охоронного договору є Управління культури національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації, проте ця установа, будучи залученою до участі у справі в якості третьої особи, не вбачає наявності порушень з боку власника майна - ОСОБА_1 , зокрема не повідомляє про порушення Охоронного договору в процесі виконання нею будівельних робіт. Вважає, що у позові слід відмовити. Пояснюється, що роботи ОСОБА_1 були проведені з урахуванням розпорядження від 26.09.2017 № 10-007/031 щодо невідкладного вжиття всіх можливих заходів для забезпечення збереження будинку, так як був наявний аварійний стан пам`ятки архітектури станом на момент підписання вищезазначеного охоронного договору.

Суд зазначає, що позиція Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) має ключове значення при встановленні факту порушення Охоронного договору, так як саме ця юридична особа наділена правом заявляти про порушення цього Договору та вживати відповідних заходів щодо можливих усунень його порушень, в тому числі і судових.

Тобто, за відсутності відповідної позиції Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), суд не може вивчати питання про порушення відповідачем умов Охоронного договору.

2. Щодо дозволу на проведення будівельних робіт, сертифікату готовності та Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Як встановлено судом, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.10.2018 року за зверненням замовника ОСОБА_1 , видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113182922209. У подальшому, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 12.03.2020 року, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України їй було видано Сертифікат від 26.03.2020 року серії ІУ №163200860301, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації). На сьогоднішній день відповідач є законним власником спірного об`єкту, і правомірність набуття права власності не спростована, а навпаки є підтвердженою рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/10939/24.

Слід враховувати, що в цій справі обставини здійснення ОСОБА_1 будівельних робіт, з можливим порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема без дозволу органу охорони культурної спадщини, потрібно оцінювати з урахуванням позиції Державної архітектурно-будівельної інспекції України, так як саме цією установою вже легалізовано об`єкт, зокрема видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113182922209 та Сертифікат від 26.03.2020 року серії ІУ №163200860301, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта.

При цьому, в даній справі в суду є процесуальні перешкоди для оцінки діяльності цього органу, так як його не залучено до участі у справі в будь-якому процесуальному статусі. Звертається увага, що оцінка дій особи, яка не є учасником судового процесу не допускається нормами ЦПК України, так як це є грубим порушенням таких основних засад (принципів) цивільного судочинства як, зокрема, змагальності та диспозитивності. Вказане, позбавляє особу можливості реалізації її права на захист та інших процесуальних прав, що не допускається.

Як висновок, не залучення позивачем в будь-якому процесуальному статусі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка видала документи, що стали підставою для реєстрації права власності на спірний об`єкт за відповідачам, є процесуальним недоліком позову, який позбавляє суд можливості оцінювати законність виданих документів на предмет їх відповідності Закону України «Про охорону культурної спадщини».

3. Щодо приписів про усунення порушень.

Принцип безперервності влади — це конституційний принцип, згідно з яким державна влада та органи місцевого самоврядування функціонують стабільно та безперервно, незалежно від зміни персонального складу, виборів чи воєнного стану. Він гарантує стабільність державного управління, громадський порядок, оборонну здатність та реалізацію прав громадян.

Як встановлено судом на момент винесення приписів, належним чином створений (легітимний) та уповноважений орган в сфері охорони культурної спадщини в м.Івано-Франківську був відсутній. Відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2024 року по справі №300/4413/23 був скасований припис №6133/31.1-15/07в, який складений директором Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради та головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури 27 червня 2023 року. Також, припис №147/31.1-15/07в, який складений директором Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради та головним спеціалістом відділу охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури 18 лишня 2023 року було скасовано відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року по справі №300/7015/23.

Слід зазначити, що скасування адміністративними судами вказаних приписів з підстав відсутності у органу місцевого самоврядування відповідного департаменту, який би мав бути утворений в сфері охорони культурної спадщини, подається як певна позитивна діяльність місцевої влади, яка була спрямована за захист культурної спадщини. Пояснюється, що скасування має формальний характер, тому є позиція, що приписи мають доказове значення в незалежності від їх скасування.

Суд зазначає, що позитивна діяльність – це діяльність на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А ще, така діяльність повинна бути вчасною, оскільки законодавчо сформовано так, що з часом певні юридичні можливості втрачаються, і стан речей, який у визначеному періоді часу міг бути протиправним, - набуває законного значення, а в деяких випадках і незворотного.

В суду не має даних з яких підстав відповідний департамент органом місцевого самоврядування не був створений в певний період. Відсутність відповідного законодавства, повноважень в певної посадової особи, чи такий стан речей був допущений свідомо, що сприяло цьому – не відомо. Проте, приклад цієї ситуації показує те, що діяльність без повноважень – це діяльність на шкоду.

Повертаючись до оцінки приписів, суд зазначає, що скасовані приписи, в незалежності від підстав їх скасування (відсутні повноваження, допущені помилки чи інше) в юридичному значенні не існують, і зміст цих документів не має доказового значення.

Як наслідок, в незалежності від підстав скасування, докази, які містять ці приписи, слід вважати такими, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (недопустимі докази). Тому такі докази, відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України, не беруться судом до уваги.

4. Щодо самочинного будівництва, висновків експертів та інших доказів.

Під час дослідження даного питання на сам перед слід визначитися з критеріями, які підлягають встановленню судом для віднесення будівництва до самочинного.

Частина 7 ст. 367 ЦК України вказує на те, що в даному конкретному випадку для визнання будівництва самочинним, суд повинен встановити такий факт, як: «істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил».

Так, у висновках експертів, які надані стороною позивача йдеться про те, що заходи, виконані щодо будівлі готелю «Дністер» відносяться до реконструкції та не відносяться до реставрації. Вказується, що будівля Готелю «Дністер» втратила свій автентичний архітектурний стиль.

В свою чергу, стороною відповідача надано висновки експерта за якими заходи, що виконані у будівлі та види робіт, відносяться до реставрації. Головний фасад будівлі в результаті робіт, узгоджених проектом та в порівнянні із загальним виглядом будівлі до початку робіт не зазнав суттєвих змін.

Як видно, в жодному з висновків експертів не міститься відповіді на питання про: «істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил». Тобто, немає конкретної відповіді на питання, яке підлягає з`ясуванню для застосування ст. 376 ЦК України.

Ділі, щодо розбіжності у висновках експертів.

За приписом ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частина 1 ст. 103 ЦПК України визначає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Як видно, обидві сторони подали у справі різні висновки експертів, які суперечать одне одному, що об`єктивно викликає сумніви щодо їх правильності. При цьому, кожна із сторін заперезає правильність експертиз іншої. Проте, клопотання про призначення судової експертизи суду не подавалося.

Окремо судом зазначається, що на ухвалу суду про витребування доказів стороною відповідача так і не було надано належним чином засвідчені копії Книги 2 Тому 1 Проекту «Реставрація будівлі з відновленням вежі з годинниками та пристосуванням горищного простору під нежитлові приміщення по вул. Січових Стрільців, 12, в м. Івано-Франківську», що мотивувалося відсутністю цього документу та необхідністю додаткового часу на його виготовлення. Водночас, після декількох перенесень судових засідань з причин неподання доказів, сторона позивача перестала наполягати на витребуванні та не заперечувала щодо закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду.

Зазначається, що за наслідками неподання такого доказу, судом не встановлено підстав для відповідного процесуального реагування при прийнятті рішення, в тому числі визнання факту ухилення сторони від подання доказів, та, як наслідок, визнання певної обставини, які могли містити неподані докази.

Слід враховувати, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Суд не збирає докази з власної ініціативи, а тільки сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Таким чином, висновком в цій частині є те, що сторони надали суду суперечливі висновки експертів, жоден з яких не може бути прийнятий судом як беззаперечний доказ на підтвердження чи спростування факту самочинного будівництва, і об`єктивних підстав для надання переваг однієї експертизи над іншою немає.

Окремо зазначається, що вказані експертизи підтверджують такі обставини, зокрема, як заскління колон, що фактично є основою претензію громадськості. Це підтверджується також: актом комісійного обстеження щодо проведення робіт з скління підколонного простору будівлі колишнього готелю «Дністре» за адресою вул. Січових Стрільців, 12; Актом візуального обстеження від 24.10.2025, який був складений головним спеціалістом сектору контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини Міністерства культури та стратегічних комунікацій України; фотографіями, які наявні в матеріалах справи; іншими доказами в їх сукупності. Зрештою, такі обставини не заперечуються і стороною відповідача.

Водночас, як зазначалося, з`ясуванню в цій справі підлягає саме встановлення факту самочинного будівництва, яке здійснено з порушенням Закону України «Про охорону культурної спадщини» та з «істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил».

Вищевказані докази не підтверджують саме такі обставини, а також, як зазначалося, наявні процесуальні перешкоди для їх встановлення, а саме:

- наявність виключного права на звернення з позовом до суду у справах про самочинне будівництво відповідного у органу державної влади або органи місцевого самоврядування (ч. 7 ст. 367 ЦК України), та, водночас, не доведення Громадською організацією «Мультимедійна лабораторія» наявності у неї суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також наявність факту їх порушення або оспорювання. Вказана обставина позбавляє можливості Громадську організацію «Мультимедійна лабораторія» звертатися до суду з даним позовом та є самостійною і безумовною підставою для відмови у позові;

- позиція Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), яка будучи стороною Охоронного договору (охоронцем) не заявляє про його порушення. Вказане позбавляє суд можливості перевіряти обставини дотримання Охоронного договору;

- не залучення до участі у справі Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що позбавляє суд можливості оцінювати правомірність дій цієї особи, в тому числі перевіряти законність виданого нею дозволу та сертифікату на предмет дотримання норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» чи іншого законодавства у сфері будівництва;

- скасування приписів про усунення порушень. Оцінюється як відсутність заходу належного реагування у сфері контролю за охороною культурної спадщини.

Як висновок, в цій справі фактом залишається те, що ОСОБА_1 набула право власності на спірний об`єкти у встановленому законом порядку, подавши державному реєстратору всі необхідні документи, на підставі яких реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію права власності, зокрема, дозвіл на виконання будівельних робіт, акт готовності об`єкта до експлуатації, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги. окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Правових підстав для відмови заявнику в державній реєстрації прав власності на об`єкт не встановлено. Правомірність дій ОСОБА_1 не спростована в цій справі, та більш того є підтвердженою, зокрема у справі №320/10939/24.

За сукупності вищенаведених підстав, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Громадської організації «Мультимедійна лабораторія» до ОСОБА_1 , треті особи - Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Державний реєстратор Джурин Ярослав Олегович, про зобов`язання вчинити дії та скасування права власності шляхом скасування рішення державного реєстратора – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 07.05.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК