Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №216/3241/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №216/3241/26

Суддя: КУЗНЕЦОВ Р. О.

Справа № 216/3241/26

провадження 1-кп/216/755/26

ВИРОК

іменем України

05 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

законного представника

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026041230000574 від 21.04.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну загальну середню освіту, навчається на ІІ курсі у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,–

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду встановлено, що 04.01.2026, приблизно о 04 год. 20 хв., (більш точний час під час досудового розслідування не встановлений), будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та в подальшому, відповідними указами Президента України ОСОБА_7 , правовий режим воєнного стану на всій території України продовжувався і діє до теперішнього часу, діючи в умовах воєнного стану, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , отримав пропозицію від свого знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), спільно, за попередньою змовою, таємно викрасти належний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мобільний телефон марки Xiaomi MI 9T Pro, 6/128 Гб, на що неповнолітній ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих дій, надав свою згоду, вступивши з ним у злочинну змову. Знаходячись за вказаною адресою, неповнолітній ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , узгоджено та відповідно до розподілених між ними ролей, з метою реалізації спільного злочинного умислу, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що мешканці та гості будинку знаходяться у кімнаті, а його дії залишаться непоміченими та носитимуть таємний характер, будучи мешканцем вказаного будинку, попрямував до кухні. У цей же час інший співучасник злочину - ОСОБА_8 , діючи узгоджено з ОСОБА_4 та відповідно до відведеної йому ролі, залишався у кімнаті будинку, контролював обстановку, слідкував за діями інших мешканців та гостей будинку, тим самим забезпечуючи безперешкодне та таємне вчинення злочину, фактично прикриваючи дії ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, маючи умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку ОСОБА_9 , який відпочивав у кімнаті будинку, та інших осіб, шляхом вільного доступу, непомітно взяв зі стільниці належний потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон марки Xiaomi MI 9T Pro, 6/128 Гб. Після чого, неповнолітній ОСОБА_4 спільно з іншим співучасником злочину - ОСОБА_8 , продовжуючи діяти узгоджено та реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна перемістилися до приміщення вбиральні, де вилучили сім-картки з мобільного телефону, з метою ускладнення його подальшого виявлення та ідентифікації та подальшої можливості непомітно покинути приміщення будинку з вказаним телефоном та таємно викрасти останній. У подальшому, цього ж дня, приблизно о 04 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи спільно за попередньою змовою як співучасники кримінального правопорушення, покинули місце вчинення злочину з вказаним майном, таким чином таємно викрали мобільний телефон марки Xiaomi MI 9T Pro, 6/128 Гб, чим завдали потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнової шкоди на загальну суму 5433,33 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

Поряд з цим, разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним і його законним представником в присутності захисника, а також письмова згода потерпілого на укладення даної угоди.

У зв`язку із безсумнівною та добровільною, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то ні било сторони, згодою сторін угоди, а також визнанням у повному обсязі обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині (повідомленій підозрі), погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, усвідомленням і правильним розумінням сторонами угоди роз`яснених судом положень частини 2 статті 473 КПК України про обмеження права прокурора та обвинуваченого, його законного представника на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу, суд дійшов висновку про можливість затвердження такої угоди з наступних підстав.

Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами, особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочини.

За приписами ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим і його законним представником угода не суперечить вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджується із принципами призначення покарань та не перевищують розміру покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.

Зокрема, за умовами угоди обвинувачений повністю визнав свою винуватість в пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України, а також сторони дійшли згоди щодо призначення покарання обвинуваченому у вигляді 5 років позбавлення волі з можливістю його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України.

Вирішуючи питання щодо міри покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає запропоновану угодою міру покарання такою, що відповідає вчиненому злочину та може бути застосована за істотних умов, визначених в угоді, а також відповідає вимогам Кримінального кодексу України в частині порядку призначення покарання. Також, суд враховує висновок судово-психіатричного експерта, щодо обвинуваченого, згідно з яким ОСОБА_4 в період інкримінованого йому діяння будь-який психічний розлад не виявляв та не виявляє. У період інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 63, 65, 66, 75, 104, 185 ч. 4 Кримінального кодексу України, статтями 100, 349, 369-376, 395, 474, 475, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 квітня 2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_4 і його законним представником ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12026041230000574 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, визначеного судом в 1 рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку.

Речові докази:

- диск з відеозаписами з камер відеоспостереження програми «Безпечне місто», долучений до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови від 17.02.2026, який зберігається у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання;

- мобільний телефон марки Xiaomi MI 9T Pro, долучений до матеріалів кримінального провадження на підставі постанови від 13.02.2026, повернутий під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 – повернути законному володільцю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його законному представнику, захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_10

Оригінал: reyestr.court.gov.ua