Вирок від 05 травня 2026 р. у справі №214/8362/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №214/8362/25

Суддя: Євтушенко О. І.

Справа № 214/8362/25

1-кп/214/428/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинувачених – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника – адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000995 від 06.08.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство – України, який має середню освіту, військовослужбовця Національної гвардії України, учасника бойових дій, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянство – України, який має середню освіту, не працевлаштованого, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2025 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , перебуваючи біля вхідного порталу Саксаганського тунелю (інв.№20342), розташованого поблизу будівлі за адресою: вул. Маяковського, буд. 17, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, виявили технологічний виріб для вимірювання води, виготовлений зі сталевого швелеру №18П (довжиною 6 м), який належить ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ». В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виник спільний злочинний умисел на крадіжку цього виробу. Так, 01.08.2025 приблизно о 14:05 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою між собою, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, викрали майно, яке належить ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ», а саме: технологічний виріб для вимірювання води, виготовлений зі сталевого швелеру №18П (довжиною 6 м), вартість якого згідно з висновком експерта №2023 від 15.08.2025 становить 3433,02 грн.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникли та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, таким чином спричинили ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» матеріальну шкоду на загальну суму 3433,02 грн.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою собі, в умовах воєнного стану.

Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою собі, в умовах воєнного стану.

21 серпня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_9 , за письмовою згодою представника потерпілого ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_10 , та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за участю їх захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання, а також звільнити від його відбування з іспитовим строком, щиро розкаюється у вчиненому. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання, а також звільнити від його відбування з іспитовим строком, щиро розкаюється у вчиненому. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо, вважали за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному окремо, узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, а також заяву, в якій вказав, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, за його письмової згоди, та обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 21 серпня 2025 року, прокурор та обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, дійшли згоди щодо формулювання кожному обвинувачення, кваліфікації їх дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого кожному покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України, та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Крім того, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, визнали себе винуватими, віднесене до тяжких злочинів,

внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілого ДПП «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ», представником якого надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання кожному з обвинувачених, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 21 серпня 2025 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують осіб обвинувачених, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено .

Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому

ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий (т.2, а.с.60), одружений, проходить військову службу в Національній гвардії України, приймав участь в бойових діях, де отримав поранення (т.1, а.с.77-78) , звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра з 2014 по 2018 рік, а також, в жовтні 2023 року з приводу: змішаного розладу емоцій та поведінки, а також до лікаря-нарколога з 20.02.2027 по 20.04.2018 з приводу: вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками (т.2, а.с.62, 67).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останнього обов`язки передбачені п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено .

Обвинувачений ОСОБА_5 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий (т.2, а.с.67), не одружений, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не зверталась (т.2, а.с.69, 71).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останню обов`язки передбачені п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Представником потерпілого цивільного позову не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.

Під час досудового розслідування та судового розгляду до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, запобіжні заходи не застосовувались.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КК України, суд –

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 21 серпня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченими ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000995 від 06.08.2025 – затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 серпня 2025 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 21 серпня 2025 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- диск DVD-R з копією відеозаписів з камер спостереження, які розташовані в приміщенні ФОП « ОСОБА_11 », за адресою: АДРЕСА_4 , які містять зафіксоване переміщення викраденого виробу, що мало місце 01.08.2025 – залишити при матеріалах кримінального провадження (т.2, а.с.41).

Матеріали кримінального провадження №12025041750000995 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/8362/25, провадження №1-кп/214/428/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua