Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №214/8458/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8458/25

1-кп/214/432/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750001005 від 08.08.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кірове Долинського району Кіровоградської області, громадянство – України, яка має середню освіту, не працевлаштована, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-X1, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 №4524-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 07.08.2025 року строком на 90 діб.

21.07.2025 приблизно о 21:00 год. ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану, перебуваючи на дитячому майданчику, який розташований поблизу вул. Космонавтів, 31А, що в Саксаганському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на крадіжку чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрала майно, належне потерпілій ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A71», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1998 від 13.08.2025 року, становить 4237,50 грн.

Після чого, ОСОБА_4 залишила місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядилась ним на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 4237,50 грн.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

18 серпня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_7 , та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просила її затвердити і призначити їй узгоджену міру покарання, а також звільнити від його відбування з іспитовим строком, щиро розкаюється у вчиненому. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі. Також пояснила, що вона цілком розуміє характер пред`явленого їй обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодна з видом покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягала на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вважала за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, однак надала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, в якій вказала, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором, за її письмової згоди, та обвинуваченою ОСОБА_4 .

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 18 серпня 2025 року, прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України, та покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Крім того, прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою, віднесене до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілої ОСОБА_7 , якою надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 18 серпня 2025 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачена ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого їй кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, особистість обвинуваченої, яка раніше не судима (т.2 а.с.37), незаміжня, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не зверталась (т.2 а.с.39, 41).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останню обов`язки передбачені п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.

Під час досудового розслідування та судового провадження заходи забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_4 не застосовувались.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 18 серпня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750001005 від 08.08.2025– затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18 серпня 2025 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Матеріали кримінального провадження №12025041750001005 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/8485/25, провадження №1-кп/214/432/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1