Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №182/1076/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1076/25

Провадження № 2/0182/973/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Мігунов Сергій Олександрович про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

25.02.2025 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про зняття арешту з майна, посилаючись на наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №433. Договір купівлі-продажу був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка відчужила дану квартиру, а ОСОБА_3 набула право власності, зареєструвавши його 29.04.2008 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач, як спадкоємець першої черги після смерті матері, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Мігуновим С.О. було заведено спадкову справу за №72/2024, але 30.01.2025 року він повідомив позивачу, що не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на спадкову квартиру накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 6914846, зареєстровано 01.04.2008 року. Реєстратор: Друга Нікопольська державна нотаріальнаконтора, підстава обтяження: ухвала суду від 29.03.2008 року, суддя Тихомиров І.В., справа №2-2868/08, об`єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 .

На адвокатський запит Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області повідомив, що справа №2-2868/08 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в розмірі завдатку ухвалою суду від 22.12.2010 року була залишена без розгляду. Щодо скасування ухвали від 29.03.2008 року про накладення арешту на майно, суд не має можливості надати таку інформацію, оскільки справу знищено за спливом строків зберігання.

Друга Нікопольська державна нотаріальна контора на адвокатський запит повідомила, що не має можливості надати будь-якої інформації з причин евакуювання справ до обласного нотаріального архіву.

Нікопольський відділ ДВС, в свою чергу, повідомив, що виконавче провадження стосовно ОСОБА_4 завершено та знищено після трирічного зберігання в архіві. Запропонували позивачу звернутись до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Позивач звертає увагу суду, що наявність даних обтяжень унеможливлюють реалізацію його спадкових прав, вирішити дане питання в іншому порядку немає можливості, а тому просить суд зняти арешт (заборону на нерухоме майно) з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06.03.2025 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 28-29).

Позивач та його представник були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові.

01.05.2025 року заступник начальника Нікопольського відділу ДВС Віталій Гукайло направив на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу, рішення просить ухвалити на розгляд суду (а.с.35).

Третя особа приватний нотаріус Мігунов С.О. повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на його юридичну адресу, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.34), згідно якого пакет документів отриманий ним особисто 27.03.2025 року. Своїм правом на подання письмових пояснень не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.12).

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №433, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Мігуновим С.О. (а.с.13).

Даний договір купівлі-продажу був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка відчужила дану квартиру, а ОСОБА_3 набула право власності, зареєструвавши його 29.04.2008 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.15).

ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_3 , звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Мігуновим С.О. було заведено спадкову справу за №72/2024, але 30.01.2025 року він повідомив позивачу, що не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на спадкову квартиру накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 6914846, зареєстровано 01.04.2008 року. Реєстратор: Друга Нікопольська державна нотаріальнаконтора, підстава обтяження: ухвала суду від 29.03.2008 року, суддя Тихомиров І.В., справа №2-2868/08, об`єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 (а.с.17).

Згідно листа №5/342/2025 від 13.02.2025 року, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області повідомив, що справа №2-2868/08 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу в розмірі завдатку ухвалою суду від 22.12.2010 року була залишена без розгляду. Щодо скасування ухвали від 29.03.2008 року про накладення арешту на майно, суд не має можливості надати таку інформацію, оскільки справу знищено за спливом строків зберігання (а.с.18).

Згідно реєстру судових рішень, справу №2-2868/08 було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання. Ухвала не була оскаржена до апеляційного суду та набула чинності 28.12.2010 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/52484642).

Згідно листа №100/01-16 від 11.02.2025 року, Друга Нікопольська державна нотаріальна контора повідомила, що не має можливості надати будь-якої інформації з причин евакуювання справ до обласного нотаріального архіву (а.с.19).

Тобто, з наданих позивачем доказів вбачається, що обтяження на квартиру АДРЕСА_1 було накладено на підставі ухвали суду від 29.03.2008 року в рамках справи №2-2868/08, відповідачем в якій була ОСОБА_4 .

Разом з тим, на момент накладення обтяження дана квартира була відчужена ОСОБА_4 , і власником нерухомості була вже ОСОБА_3 , яка набула права власності на дану нерухомість на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2008 року.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до вимог частин 1-2 ст. 56 Закону України «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно листа №37933 від 24.02.2025 року, Нікопольський відділ ДВС у Нікопольському району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомляє, що виконавче провадження стосовно ОСОБА_4 завершено та знищено після трирічного зберігання в архіві (а.с.21).

За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позивач має намір реалізувати своє спадкове право, проте через наявність арешту на спадкову квартиру позбавлений можливості це зробити.

З огляду на той факт, що арешт був накладений судом на квартиру, яка на момент обтяження вже не належала відповідачці по справі №2-2868/08 ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 , в свою чергу, взагалі не була стороною в даній справі, враховуючи неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та, оскільки, позивач в інший спосіб, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Суд також враховує те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого спірного арешту на майно боржника за відсутністю відкритого виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право власності позивача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 17 березня 2023 року у справі №363/2043/20 (провадження №61-8835св22) з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тому що накладення арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, і суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, та мають бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 328 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Мігунов Сергій Олександрович про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт (заборону на нерухоме майно) з майна, що належало померлій ОСОБА_3 , а саме: з однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , номер обтяження 6914846, реєстратор: Друга Нікопольська державна нотаріальна контора, дата реєстрації обтяження: 01.04.2008 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева