Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №520/29562/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Рубан В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 р. Справа № 520/29562/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/29562/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі -ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області №204150008657 від 28.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області вирішити питання про призначення дострокової пенсії за віком, як військовослужбовцю який брав безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із зарахуванням до страхового стажу періоди навчання в Красноградському СПТУ-28 з 01.09.1987 по 16.07.1988, період проходження військової служби в рядах Радянської Армії з 10.12.1988 по 01.07.1992, періоди роботи з 01.04.1993 по 01.10.993, 03.01.1994 по 11.12.1999, з 23.08.2013 по 31.12.2018, з 18.02.2019 по 16.03.2020, з 25.06.2020 по 14.10.2020, з 13.10.2020 по 23.11.2021, з 01.01.2022 по 12.03.2022 та період проходження військової служби за мобілізацією згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №69 з 12.03.2022 по 21.10.2025 врахувавши страховий стаж один місяць служби за три місяці згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України виданої Міністерством оборони України військовою частиною НОМЕР_1 від 10.10.2025 № 1656/13466 - з урахуванням висновків суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області № 204150008657 від 28.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2025р. та за результатами її розгляду зарахувати до страхового стажу позивача період строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що до страхового стажу не зараховано період строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988, оскільки не вбачається повна дата народження заявника.

Позивач подав відзив в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 року у справі № 520/29562/25 - залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій.

З 01.04.2021р. органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 р. №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961.

На підставі вказаного, заява позивача надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №204150008657 від 28.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 позивачу відмовлено в пенсії за віком, як учаснику бойових дій.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988, оскільки не вбачається повна дата народження заявника. Вік позивача на дату звернення 55 років 1 місяць 5 днів. Згідно з наданими документами страховий стаж становить 19 років 8 місяців 6 днів. Відповідно до п. 4 ст.115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком, мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, - після досягнення 55 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Не погоджуючись із вказаним рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не зарахування до страхового стажу позивача періоду строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988 є протиправним.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи рішення №204150008657 від 28.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 не врахувало всіх обставин, які мають значення для прийняття вказаного рішення, з огляду на що воно є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважав за необхідне на підставі положень ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги частково шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.10.2025р. та за результатами її розгляду зарахувати до страхового стажу позивача періоду строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988.

Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування інших періодів, про які просить позивач, не було підставою для відмови в призначенні пенсії, отже суд вважав, що спір в цій частині відсутній.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VI ( далі Закон №1058-VI).

Частиною першою статті 9 Закону №1058-VI передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону №1058-VI зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 16 Закону № 1788-ХІІ військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Положеннями частини першої статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-VI право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Колегія суддів зазначає, що позивач оскаржує рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, відповідно до якого відповідачем не зараховано період строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988, оскільки не вбачається повна дата народження заявника.

Так, колегією суддів встановлено, що Трудова книжка НОМЕР_3 ОСОБА_1 містить запис про службу в рядах Радянської Армії 1988-1992, підстава в/к НОМЕР_2 . Крім того, вказана інформація зазначена у військовому квитку НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на строкову службу в частину 10.12.1988 та на підставі командира 105 ОДАБ № 129 від 01.07.1992 звільнений Красноградськи рт.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - па підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, п. п. 1, 2. 27 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Колегією суддів встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 містить запис про спірний період служби позивача.

Як правильно наголосив суд першої інстанції, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період її роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Отже, не зарахування до страхового стажу позивача періоду строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988 є протиправним.

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що відповідач приймаючи рішення №204150008657 від 28.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 не врахувало всіх обставин, які мають значення для прийняття вказаного рішення, з огляду на що воно є необґрунтованим, отже підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вище та на не оскарження позивачем обраного судом способу захисту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області № 204150008657 від 28.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2025р. та за результатами її розгляду зарахувати до страхового стажу позивача період строкової військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 від 10.12.1988.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 по справі № 520/29562/25 в частині задоволених позовних вимог -залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко