Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №200/1368/25
Суддя: Гайдар Андрій Володимирович
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року справа №200/1368/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Буряк І.В.), складеного у повному обсязі 18 квітня 2025 року, у справі № 200/1368/25 за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, -
ВСТАНОВИВ:
Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:
стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667, 42 грн. (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 42 копійки) та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що, відповідно до контракту відповідач зобов`язується у разі дострокового його розірвання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України “Про Національну поліцію”.
Позивачем направлено повідомлення про відшкодування витрат, направленого засобами поштового зв`язку, однак повідомлення повернулось через знаходження адресу відправки на непідконтрольній Україні території.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , громадянка України ID-паспорт № НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи наявна анкета кандидата на навчання ОСОБА_1 датована та підписана 17.05.2021.
22 квітня 2022 року Ректором Донецького державного університету внутрішніх справ затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими курсантами Донецького державного університету внутрішніх справ, суд звертає увагу, що відомостей відносно відповідача останній не містить.
Наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, адресована ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) повернута відправнику з причин «територія окупована».
Наявний у матеріалах справи наказ про зарахування від 20.07.2021 № 361 о/с містить інформацію про зарахуванні відповідача курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 «Правоохороннадіяльність» за кошти державного бюджету згідно з додатком.
Витяг з наказу від 06.07.2022 № 285 о/с 06.07.2022 № 285 о/с свідчить про звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» рядового поліції ОСОБА_1 .
Розрахунок витрат на утримання ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 до 27.06.2022 затверджено згідно з додатком до цього наказу.
Підстава: наказ Донецького державного університету внутрішніх справ від 06.07.2022 № 67.
10 січня 2025 року за № 260/07-2025 позивачем складено на ім`я ОСОБА_1 повідомлення щодо добровільного відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 22 667,42 грн.
Також позивачем надано лист від 26.02.2025 № 1105/7-2025, адресований ГУНП в Донецькій області щодо надання копії контракту на навчання, серед інших, ОСОБА_1 та власноруч складену довідку від 04.04.2025 № 529 про те, що після зарахування на навчання із ОСОБА_1 був укладений контракт, який останнім підписано, що свідчить про обізнаність із наявними правами та обов`язками.
Довідку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 до 27.06.2022 без зазначення номеру та дати.
Спірним питанням даної справи є правомірність дій позивача щодо стягнення коштів.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 74 вказаного Закону особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставіпідпунктів 2,4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261.
Вказаний Порядок затверджений на виконання ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимогЦивільного кодексу України.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:
- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Згідно з п. 4 вказаного Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа (пункт 8 Порядку № 261).
За правилами положень статті 74 Закону України “Про Національну поліцію” та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року у справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 520/5837/2020 та від 13 січня 2023 року у справі № 440/2692/20.
Матеріали справи не містять доказів того, що направлення такого повідомлення відповідачу здійснено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення або відповідача ознайомлено під підпис.
Наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, датована 16.01.2025, адресована ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) повернута відправнику з причин «територія окупована», не містить опису вкладення, тобто неможливо встановити, що саме було відправлено позивачем відповідачу.
Копії контракту про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ між позивачем відповідачем й Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області матеріали справи не містять.
Відтак, позивач не скористався своїм правом визначеним чинними нормами КАС України та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, що зумовлює відмову у задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1368/25 – залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 200/1368/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г.Казначеєв
І.Д. Компанієць
Оригінал: reyestr.court.gov.ua