Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №200/7907/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: цивільного захисту

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №200/7907/25

Суддя: Гаврищук Тетяна Григорівна

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року справа №200/7907/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №200/7907/25 (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо неприйняття рішення про проведення дистанційного обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою 3В-13.04.2025-187628, поданою ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області прийняти рішення про проведення дистанційного обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою № 3В-13.04.2025-187628, поданою ОСОБА_1 та скласти за його результатами Акт дистанційного обстеження.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо не поновлення розгляду заяви ОСОБА_1 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 13.04.2025 № 3В-13.04.2025-187628 (житловий сертифікат).

Зобов`язано Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області поновити розгляд заяви ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 13.04.2025 №3В-13.04.2025-187628 (житловий сертифікат) та прийняти відповідне вмотивоване рішення стосовно проведення дистанційного обстеження квартири АДРЕСА_3 , за заявою № 3В-13.04.2025-187628, поданою ОСОБА_1 .

В частині інших позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає, шо судом першої інстанції не було враховано, що зупинення розгляду заяви позивача здійснено на підставі абзацу другого пункту 15 Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600, який прямо передбачає право Комісії зупинити розгляд заяви у разі неможливості проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки. Територія розташування спірного об`єкта нерухомого майна належить до територій активних бойових дій, що унеможливлює проведення обстеження та створює реальні ризики для життя і здоров`я членів Комісії.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував ключові приписи Закону України №2923-ІХ, зокрема ч.1 ст.7 Закону №2923, яка прямо передбачає можливість зупинення розгляду заяви, абз.2 п.15 Порядку №600, який надає Комісії право зупинити розгляд заяви у разі неможливості проведення обстеження з міркувань безпеки.

Крім того, суд першої інстанції, зобов`язавши відповідача поновити розгляд заяви, фактично втрутився у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, що суперечить: ст.6 Конституції України, ч.2 ст.19 Конституції України, правовим позиціям КСУ (рішення №6-рп/2005, №6-рп/99).

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачка є власницею 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй за договором купівлі-продажу частини квартири від 24.08.2023 року. Інший співвласник - її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому належить 1/2 частка квартири згідно свідоцтва про право на спадщину від 07.12.2024 року.

Позивачка скористалась своїм правом та подала заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, через додаток ДІЯ, заява зареєстрована 13.04.2025 № 3В-13.04.2025-187628 (житловий сертифікат).

13.05.2025 розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 13.04.2025 № 3В-13.04.2025-187628 (житловий сертифікат) зупинено з міркувань безпеки, що підтверджується витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 14.10.2025, копія якого наявна в матеріалах справи.

Позивачка додатково звернулась 28.08.2025 із заявою щодо проведення дистанційного обстеження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.

Листом Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 24.09.2025 №вх.01-37-4602 на запит на отримання публічної інформації від 17.09.2025 повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 №815 "Деякі питання проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси" (далі - Постанова) дистанційне обстеження об`єкта та складання акту дистанційного обстеження проводиться для об`єкта в цілому. У разі коли за результатами проведення дистанційного обстеження встановлено факт знищення об`єкта, квартира та інші житлові приміщення такого об`єкта вважаються знищеними. Складання актів дистанційного обстеження квартир у багатоквартирних будинках Постановою не передбачено. Отже, загальна кількість актів дистанційного обстеження щодо власників квартир станом на 23.09.2025 становить нуль одиниць.

Листом Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 26.09.2025 № 01-23-4152 на звернення ОСОБА_1 щодо проведення дистанційного обстеження будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 № 815 повідомлено, що: "з урахуванням черговості розгляду інформаційних повідомлень, будуть вжиті заходи щодо проведення дистанційного обстеження Вашого об`єкту, із застосуванням продуктів дистанційного спостереження з використанням фото- та відеоматеріалів, отриманих за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден або інших технічних засобів дистанційного спостереження, зокрема інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі. Інформаційні продукти дистанційного зондування Землі щодо об`єкта, що обстежується, отримуються від Держгеокадастру, та/або Міноборони, Національного центру управління та випробувань космічних засобів, та у разі отримання Вашого інформаційного повідомлення, яке відповідає вимогам Постанови КМУ від 07.07.2025 № 815, на перелічені установи буде відправлено відповідне звернення. Також якщо у Вас є фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер, відеоматеріали, отримані за допомогою відеокамер, або інші наявні види продуктів дистанційного спостереження вашого об`єкта, які відповідають вимогам Постанови КМУ від 07.07.2025 № 815, прошу відправити їх без стиску на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 , для підвищення точності та достовірності інтерпретації даних дистанційного обстеження та підвищення рівня обґрунтованості висновків комісії.".

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23 лютого 2023 року № 2923-IX(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 2923-IX) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 2923-IX знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об`єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об`єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Згідно частини 1 статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка є власницею 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй за договором купівлі-продажу частини квартири від 24.08.2023 року. Інший співвласник - її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому належить 1/2 частка квартири згідно свідоцтва про право на спадщину від 07.12.2024 року.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, до якого віднесено, зокрема, Покровську міську територіальну громаду, як територію активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з 23 серпня 2024 року.

Згідно із частиною1 статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною 17 статті 4 Закону № 2923-IX встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Порядок розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна визначено статтею 6 Закону № 2923-IX.

Згідно частини 1 цієї статті розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:

1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:

а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;

б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);

в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);

5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

Частиною 3 статті 6 Закону № 2923-IX визначено, що строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

У відповідності до вимог частин 1 та 2 статті 7 Закону № 2923-IX підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Отже, статтею 7 Закону № 2923-IX визначено вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі - Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.

Згідно пункту15 Порядку № 600 розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.

Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. №473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

З викладеного вбачається, що пунктом 15 Порядку № 600 передбачено право Комісії зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно не було застосовано цю норму до спірних правовідносин, виходячи з наступного.

Як вже встановлено вище, статтею 7 Закону № 2923-IX визначено вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600, якою затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, прийнята на виконання Закону № 2923-IX, а тому не може звужувати чи змінювати права, передбачені Законом.

Колегія суддів трактує надане пунктом 15 Порядку № 600 комісії право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки, як звуження прав особи. Більш того невизначення часових меж такого зупинення у комбінації з необмеженою дискрецією у цьому питанні не відповідає ключовим ознакам принципу верховенства права, а саме: юридичній визначеності та заборонні свавілля, яке породжується через таку необмежену дискрецією.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно було зупинено розгляд заяви позивачки щодо належного їй об`єкту нерухомості у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкту з міркувань безпеки.

Наведених міркувань суду є достатньо для установлення факту протиправності дій відповідача щодо зупинення розгляду заяви позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 13.04.2025 №3В-13.04.2025-187628 та зобов`язання відповідача поновити такий розгляд.

Щодо доводів апеляційної скарги про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів зазначає, що у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено протиправність дій Комісії щодо зупинення розгляду заяви позивачки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання відповідача поновити розгляд її заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від 13.04.2025 № 3В-13.04.2025-187628 (житловий сертифікат) та прийняти відповідне вмотивоване рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 200/7907/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі №200/7907/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua