Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №360/763/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року справа №360/763/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі № 360/763/24 (суддя в І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698, та фактично сплачених сум.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 набрало законної сили 14 жовтня 2024 року.

17 лютого 2026 року адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просила змінити спосіб виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698, та фактично сплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 1 квітня 2019 року до дня проведення перерахунку у сумі 452206,04 грн.

Заява обґрунтовувана тим, що рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду.

Згідно із випискою боргу відповідача на виконання рішення суду розраховано суму доплати за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року, яка складає 452580,74 грн, проте вона не є виплаченою.

Отже, резюмує представник позивача, станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 відповідач не виконав та позивачу не виплатив доплату до пенсії у сумі 452580,74 грн.

Відповідно до листа відповідача у жовтні та листопаді 2025 року позивачу перераховано по 187,35 грн у рахунок погашення нарахованої доплати у справі № 360/763/24. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 452206,04 грн.

З посиланням на положення статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявник вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, задоволено частково.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року з урахуванням фактично сплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року у розмірі 451915,69 грн (чотириста п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять грн 69 коп.).

Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви.

Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог заявника в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 з 11 грудня 2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ) по лінії Державної прикордонної служби України.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 відповідачем у лютому 2025 року здійснено перерахунок ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 1 квітня 2019 року.

Після проведеного перерахунку новий розмір пенсії ОСОБА_1 з лютого 2025 року склав 20055,02 грн.

17 жовтня 2024 року рішення у справі № 360/763/24 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер 744877.

З 1 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 9 грудня 2021 № 35-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 року № 53/37389 (далі Порядок № 21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах з датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей – у підсистемі «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ).

Обчислення сум, що підлягають виплаті за результатами нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання рішень суду, в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) здійснюється головним управлінням Пенсійного фонду України, визначеним судом боржником у виконанні судового рішення.

Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах).

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом № 4901, плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються Головними управліннями Пенсійного фонду України в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктами 5, 6 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі – Порядок № 821), визначено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік; - видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Із вищевказаних положень слідує, що виділення коштів на виплату стягувачу пенсії минулих періодів за рішенням суду здійснюється з Державного бюджету України на відповідний рік та не залежить від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Доплату по проведеному перерахунку за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року у сумі 452580,74 грн обліковано в Головному управлінні та розпочато виплату з урахуванням норм, визначених Порядком № 821. Сума коштів, що нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

У 2025 році Пенсійним фондом України профінансовано погашення заборгованості з пенсійних виплат перерахованих пенсій за рішенням суду пропорційно виділеним коштам Пенсійного фонду України з державного бюджету України на 2025 рік, а саме: у жовтні 2025 року нараховано та виплачено 187,35 грн, у листопаді 2025 року нараховано та виплачено 187,35 грн, у грудні 2025 року нараховано та виплачено 187,35 грн, всього сума виплат складає 562,05 грн.

У 2026 році Пенсійним фондом України розпочато фінансування погашення заборгованості з пенсійних виплат перерахованих пенсій за рішенням суду пропорційно виділеним коштам Пенсійного фонду України з державного бюджету України на 2026 рік, а саме: у лютому 2026 року нараховано та виплачено 103,00 грн. Залишок заборгованості на дату подання відзиву складає 451915,69 грн.

З урахуванням того, що зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Тому боржник вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви та зміни способу і порядку виконання рішення суду у цій справі.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судовинства України (далі – КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

У адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24, яке набрало законної сили 14 жовтня 2024 року, задовольнив частково позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії:

– визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698;

– зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698, та фактично сплачених сум;

– відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до інформації, наявної у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 травня 2024 року № 11/8698, та фактично сплачених сум, Луганським окружним адміністративним судом не видавався.

Листом від 10 грудня 2025 року № 1200-0202-8/38019 боржник повідомив представника позивача, що після проведення у лютому 2025 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 обліковано доплату за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року у сумі 452580,74 грн. За нормами Порядку № 821 ОСОБА_1 проведено погашення частини боргу за вищезазначений період у жовтні у сумі 187,35 грн, у листопаді – 187,35 грн. У подальшому, виплата облікованої доплати буде здійснюватись за нормами вищезазначеного Порядку у межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Відповідно до протоколу від 27 лютого 2025 року по пенсійній справі № 1210004727 - Державна прикордонна служба України та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1210004727 ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 проведено перерахунок пенсії з 1 квітня 2019 року; з 1 березня 2025 року пенсія виплачується у новому розмірі; заборгованість по нарахованій, але не виплаченій пенсії за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року після проведеного перерахунку складає 452580,74 грн.

Згідно із Інформаційною довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24 лютого 2026 року № 3865/05-16 на виконання судового рішення у справі № 360/763/24 нараховано заборгованість за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року у розмірі 452580,74 грн; виплачено заборгованість у розмірі 665,05 грн; залишок заборгованості складає 451915,69 грн.

Відповідно до інформації з підсистеми «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» органом Пенсійного фонду України, що виконує рішення, є 12001 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; органом Пенсійного фонду України, що є боржником за рішенням, є 12001 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; тип рішення суду – Державний бюджет; дата реєстрації даних в підсистемі – 17 жовтня 2024 року; реєстраційний номер рішення суду – 744939; дата набрання законної сили – 14 жовтня 2024 року; дата надходження рішення до боржника – 16 жовтня 2024 року; категорія позову – про перерахунок пенсії; період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення – з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року – 452580,74 грн; заборгованість по пенсії складає – 452580,74 грн; залишок несплачених коштів складає – 451915,69 грн, виплата боргу – за квітень 2019 року у сумі 187,35 грн, 103,00 грн, 187,35 грн, 187,35 грн; відмітка про виконання судового рішення – «ні».

Таким чином, залишок невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року складає 451915,69 грн.

Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 360/763/24 повністю не виконано.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання здійснити виплату перерахованої пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року складає 451915,69 грн.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.

Заборгованість у розмірі 451915,69 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі № 360/763/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії з урахуванням фактично сплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 1 квітня 2019 року до 28 лютого 2025 року у розмірі 451915,69 грн, а не у розмірі 452206,04 грн, як просить представник позивача.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області – залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 360/763/24 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 07 травня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук