Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №200/7478/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №200/7478/25

Суддя: Сіваченко Ігор Вікторович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року справа №200/7478/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року (повне судове рішення складено 12 грудня 2025 року) у справі № 200/7478/25 (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях (далі - Управління), в якому просив:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2023 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 18.06.2025 по 31.08.2025, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у кількості 210 календарних днів, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки у кількості 154 календарних днів без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025;

- зобов`язати Відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 18.06.2025 по 31.08.2025, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у кількості 210 календарних днів, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки у кількості 154 календарних днів, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у кількості 210 календарних днів, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки у кількості 154 календарних днів, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він виключений зі списків особового складу з 31.08.2025 за станом здоров`я у відставку. Позивач вказав, що при встановленні посадового окладу та окладу за військовим званням у 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роках Відповідач застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018, що призвело до виплати Позивачу грошового забезпечення у заниженому розмірі, що є протиправним. Також вказав, що відповідач при звільненні не провів з ним остаточний розрахунок у частині виплати недотриманої суми грошового забезпечення, яка утворилася із-за того, що Відповідач під час нарахування складових грошового забезпечення з 2020 по 2023, 2025 роки застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 замість застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законодавством на відповідний рік, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях щодо не нарахування та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19.06.2025 по 31.08.2025, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025.

Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат з 19.06.2025 по 31.08.2025, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Відповідач не згоден з прийнятим рішенням у частині зобов`язання ГУ СБУ перерахувати та виплатити щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії.

В абзаці четвертому підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі – Постанова № 704) зазначений один з видів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям, який установлюється у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Абзацом п`ятим підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704 передбачений такий вид грошового забезпечення, як премія, який установлюється у відсотках від посадового окладу.

Відповідно до абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704, порядок та умови виплати надбавки за особливості проходження служби визначаються керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою.

Зі змісту підпункту 2 пункту 5 Постанови № 704 слідує, що преміювання військовослужбовців здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання.

Таким чином ці види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія) мають індивідуальний (персональний) характер, а визначення їх розмірів є дискреційними повноваженнями відповідних керівників державних органів.

Як слідує з наведених вище норм, керівник відповідного державного органу установлює відповідні відсотки надбавки за особливості проходження служби та премії.

При цьому встановлення відповідних відсотків вищевказаних набавки та премії здійснюється керівником державного органу з урахуванням двох обставин.

Перша обставина – це суми (у гривні) цих надбавки за особливості проходження служби та премії, у яких планується їх фактична виплата війсковослужбовцю залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків та особистого вкладу в загальні результати служби.

Друга обставина – це розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, як бази для розрахунку цих розмірів надбавки та премії у гривні.

При цьому керівником ГУ СБУ були враховані розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762 грн).

Отже, визначення та встановлення у спірний період відповідних відсотків вищевказаних набавки та премії позивачу було здійснено керівником ГУ СБУ з урахуванням вищевказаних двох обставин.

В свою чергу застосування при обчисленні розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2102 грн), станом на 01.01.2021 (2270 грн), станом на 01.01.2022 (2481 грн), станом на 01.01.2023 (2684 грн) та станом на 01.01.2025 (3028 грн) має наслідком збільшення розмірів цих посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Тобто застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2102 грн), станом на 01.01.2021 (2270 грн), станом на 01.01.2022 (2481 грн), станом на 01.01.2023 (2684 грн) та станом на 01.01.2025 (3028 грн) має наслідком зміну наведеної вище другої обставини (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), яка в обов`язковому порядку враховується керівником державного органу при визначенні відсоткового розміру зазначених надбавки та премії.

При цьому збільшення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, у випадку застосування тих же самих відсотків набавки та премії, які були встановлені позивачу, призведе до зміни вказаної вище першої обставини (суми надбавки за особливості проходження служби та премії), яку керівник ГУ СБУ враховував під час визначення саме цих відсотків набавки та премії.

Зокрема, суми надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислені із застосуванням цих же самих відсотків будуть більшими, ніж ті, які вирішив встановити та виплачувати керівник ГУ СБУ, обираючи та встановлюючи їх відповідні відсоткові розміри. При цьому за умови застосування більших розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, керівник ГУ СБУ ніколи б не визначив і не встановив ті ж самі відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які були ним визначені та встановлені, виходячи із менших розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Таким чином, перерахунок надбавки за особливості проходження служби та премії (який повинен буде проводиться із застосуванням тих же самих їх відсоткових розмірів, які були встановлені позивачу, виходячи із менших розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років) буде втручанням у дискреційні повноваження керівника ГУ СБУ, визначені положеннями абзацу п`ятого підпункту 1 та підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ГУ СБУ здійснити перерахунок та виплату щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду.

У відповідід на цей відзив представник відповідача наполягав на обгрунтованості своєї правової позиції.

В письмових запреченнях представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.08.2015.

ОСОБА_1 у період, зокрема з 30.01.2020 по 31.08.2025 проходив військову службу в Головному управлінні Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Так, наказом начальника Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 22.08.2025 №590-ОС-дск підполковника ОСОБА_1 , звільненого на підставі підпункту «в» пункту 61 Положення, підпункту “б” (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” у відставку, виключено зі списків особового складу з 31.08.2025.

Під час служби, нарахування грошового забезпечення позивача проводилося, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік” - 1762 грн, що підтверджується довідкою від 24.10.2025 №15/294 та не заперечується відповідачем.

Також, листом від 26.09.2025 відповідач повідомив адвоката, що у період з 30.01.2020 по 20.05.2023, застосовувався розмір прожиткового мінімуму станом на 01.03.2018.

Отримавши лист від 26.09.2025 та не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо розрахунку грошового забезпечення виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджено повідомлення позивача про застосування, при обрахунку грошового забезпечення за період з 30.01.2025 по 31.08.2025, прожиткового мінімуму станом на 01.03.2018 листом від 26.09.2025, строк звернення до суду з цим позовом не порушений.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовує відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанови № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704 вказана постанова набрала чинності з 01.01.2018.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), п. 6 якої, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як наведено вище, станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Таким чином, п. 4 Постанови № 704 щодо встановленого алгоритму розрахунку “але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року” під час розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, не застосовується, а здійснюється шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

За наведених обставин суд вважає, що з 29.01.2020, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року починаючи з 29.01.2020.

Разом з тим, пунктом 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704” внесена зміна до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), викладено абзац перший в такій редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, був застосовним до 19.05.2023.

З 20.05.2023 застосуванню підлягає розрахункова величина 1762 грн, встановлена пунктом 4 постанови № 704. При цьому частиною четвертою статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем протиправно у період з 29.01.2020 по 19.05.2023, не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, у спірний період, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” на 01.01.2023.

Також підлягають перерахунку щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

Стосовно позовних вимог в частині періоду з 18.06.2025 по 31.08.2025, суд зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481. Також визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зазначене рішення набрало законної сили 18.06.2025, відтак саме з цієї дати знову виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Отже позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив.

Стосовно позовних вимог в частині перерахунку щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Згідно з довідкою від 24.10.2025 №15/294, що надана відповідачем разом з відзивом на адміністративний позов, у період проходження військової служби позивачу виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в квітні 2020 року, в травні 2021 року, в квітні 2022 року та в квітні 2023 року.

Так, пунктом 5 Постанови КМУ №704 установлено надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, зокрема надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Отже, відповідачу необхідно провести перерахунок додаткових виплат за період з 30.01.2020 по 19.05.2023, оскільки при їх обрахунку використано посадовий оклад та оклад за військовим званням не в тому розмірі, який визначений чинним законодавством.

Також, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.06.2025 по 31.08.2025, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії) без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 є протиправними.

Стосовно позовних вимог зобов`язального характеру про необхідність перерахунку та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших належних за спірний період додаткових видів грошового забезпечення, то такі вимоги є похідними та підлягають задоволенню, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.

При цьому, ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо кількості днів виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2015-2025 роки, окружний суд вірно вважав за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату компенсацій невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Так, апеляційний суд зауважує, що встановлений відповідачем розмір спірної надбавки та премії є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, і не може бути зменшений у подальшому, в тому числі після звільнення позивача зі служби, зокрема, при перерахунку розміру грошового забезпечення позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 200/7478/25 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 07 травня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua