Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №758/8183/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/8183/20 Головуючий у І інстанції - Захарчук С.С.

апеляційне провадження №22-ц/824/1827/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

У липні 2020 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Подільського районного суду м. Києваз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначало, щовоно є правонаступником ПАТ «Київенерго».

04.10.2007 ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго» уклали договір про користування електричною енергією №06280234211, за адресою: АДРЕСА_1 .

12.12.2017 за адресою споживача: АДРЕСА_1 представниками енергопостачальника виявлено порушення: «Закону України «Про ринок електричної енергії», п.9,10,42 ПКЕЕН - виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни показів, вплив на лічильник № 0777786 електричної енергії постійнім магнітом. На корпусі електролічильника в районі лічильного механізму мають місце характерні пошкодження корпусу лічильника (подряпини)».

На підставі виявленого було складено акт про порушення №52409 від 12.12.2017.

Акт підписало три представники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

З актом про порушення також був ознайомлений споживач ОСОБА_1 , факт ознайомлення засвідчив своїм підписом.

Відповідно до акту усунення порушень від 12.12.2017 для усунення порушення виконано такі заходи, а саме: «Лічильник типу НІК 2301 АПЗ № 0777786 замінено на лічильник типу МТХ 3R30.DК.4Z1-Y4 № 02045602».

21.12.2017 проведено експертизу електролічильника, знятого під час виявлення порушення за участю держповірника ДП «Укрметртестстандарт» Охриткової Т.К.

Згідно висновку експертизи, оформленої актом №1497, лічильник№ 0777781, типу НІК 2301 АПЗ: «визнано непридатним для подальшої експлуатації внаслідок термічного пошкодження кожуха, пошкоджено індикатор дії магнітного поля М7391764».

23.01.2018 у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.

На засіданні комісії споживач був присутній.

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитою з порушенням ПКЕЕН за період з 13.06.2017 по 12.12.2017 (дату усунення порушення) відповідно до п.3.5 Методики за Формулою (2.7).

Нарахована сума за актом №52409 склала 64439,12 грн.

Станом на 01.06.2020 відповідач неналежним чином не виконав своє зобов`язання, суму заборгованості за необліковану електричну енергію, яка складає 64439,12 грн., не сплачено.

Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за спожиту не обліковану електричну енергію за актом про порушення у розмірі 64439,12 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року зазначений вище позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 64439,12 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішеннями суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вони є незаконним та необґрунтованим, ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального прав, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що при проведенні та оформленні акту про порушення №52409, представниками енергопостачальника були порушені мінімум чотири пункти (4.2, 4.5, 4.7, 4.8) Методики №562, які визначають правила та порядок оформлення Акту про порушення.

Також, вказує, що суд першої інстанції належним чином не дослідив його доводи про незаконність Акту експертизи №1497, та про те, що експертиза проводилась у його відсутність, та підпис на акті не його. Крім того, експертиза проводилась особами, які можливо не мають достатніх знань та кваліфікації для її проведення.

Зазначає, що сума заборгованості розрахована за формулою п.2.7 Методики№562, але не враховано п.3.7Методики№562, сума не зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків.

Крім того, звертає увагу, що він є інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням, а тому він звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, стягнення з нього судового збору у розмірі 2102 грн. на користь позивача є незаконним.

Просив суд, скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На вказану апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що ОСОБА_1 підписав акт технічної перевірки, що підтверджує встановлення приладу обліку та пломб на ньому (зокрема пломби-індикатора зовнішнього магнітного поля Магнет 7391764), чим взяв відповідальність за їх збереження.

Вказує, що до моменту виявлення порушення від споживача не надходило заяв, з зазначенням про порушення, таким чином шляхом своєї бездіяльності, ОСОБА_3 не було дотримано норми нормативно-правового акту, що регулює відповідні правовідносини чим порушено закон, а споживач продовжував користуватись електричною енергією зменшуючи обсяги її споживання, шляхом використання магніту.

ОСОБА_1 був присутній під час фіксації порушення (вплив на лічильник електричної енергії постійним магнітом, пошкоджена пломба Магнет 7391764) та був ознайомлений про дату та час проведення експертизи та наслідки неприбуття, що підтверджується підписом останнього на цих документах.

Зазначає, що при доведеності факту порушення пломб, доведення можливості позаоблікового споживання електроенергії є необов`язковим, оскільки спеціальними (порівняно з ЦК України) нормативними актами в галузі електроенергетики передбачене проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб.

ОСОБА_1 був присутній під час засідання комісії 23.01.2018 по розгляду акту про порушення, таким чином не був позбавлений можливості навести свої доводи та зауваження, щодо факту порушення та проведених розрахунків.

Розрахунок проведено з урахуванням параметрів підключення споживача до електричної енергії з урахуванням пропускної потужності кабелю як це передбачено Методикою (а не потужності обмеженою договором) та обсягом електричної енергії обрахованої приладом обліку протягом періоду нарахування (її обсяг було віднято від нарахованого по Методиці згідно п.3.7 Методики).

Наголошує, що відповідачем порушено принцип добросовісності - який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійснення своїх суб`єктивних прав.

Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судом встановлено, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».

04.10.2007 між ОСОБА_1 та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» було укладено договір про користування електричною енергією № 06280234211 за адресою: АДРЕСА_1 (далі - договір).

12.12.2017 за адресою споживача: АДРЕСА_1 представниками енергопостачальника виявлено порушення: «Закону України «Про ринок електричної енергії», п.9,10,42 ПКЕЕН - виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни показів, вплив на лічильник № 0777786 електричної енергії постійнім магнітом. На корпусі електролічильника в районі лічильного механізму мають місце характерні пошкодження корпусу лічильника (подряпини)».

На підставі виявленого було складено акт про порушення №52409 від 12.12.2017.

Відповідно до акту усунення порушень від 12.12.2017 для усунення порушення виконано такі заходи, а саме: «Лічильник типу НІК 2301 АПЗ №0777786 замінено на лічильник типу МТХ 3R30.DК.4Z1-Y4 № 02045602».

21.12.2017 проведено експертизу електролічильника, знятого під час виявлення порушення за участю держповірника ДП «Укрметртестстандарт» Охриткової Т.К.

Згідно висновку експертизи, оформленої актом №1497, лічильник№ 0777781, типу НІК 2301 АПЗ: «визнано непридатним для подальшої експлуатації внаслідок термічного пошкодження кожуха, пошкоджено індикатор дії магнітного поля М7391764».

23.01.2018 у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.

На засіданні комісії споживач був присутній.

На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитою з порушенням ПКЕЕН за період з 13.06.2017 по 12.12.2017 (дату усунення порушення) відповідно до п.3.5 Методики за Формулою.

Нарахована сума за актом №52409 склала 64439,12 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із аналізу наявних в матеріалах справи доказів, керувався положеннями законодавства України та дійшов висновку про правомірність вимог позивача, щодо стягнення з відповідача на його користь суми боргу у розмірі 64439,12грн., оскільки судом встановлено порушення відповідачем, як споживачем електроенергії, Правил користування електричною енергією для населення, у зв`язку з виявленим постачальником електроенергії, правонаступником якого є позивач, втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни показів, вплив на лічильник №0777786 електричної енергії постійнім магнітом, наявність на корпусі електролічильника в районі лічильного механізму характерних пошкоджень корпусу лічильника (подряпини).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належним виконанням зобов`язання з боку відповідача в даному випадку є оплата заборгованості за необліковану електроенергію, нараховану відповідно доп. 3.5 Методики, відповідно до якого у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.п. 1-3 п. 3.1, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень у п.п. 5.6 п.3.1 Методики добовий обсяг споживання електричної енергії Wдоб.с.п. (кВт.год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення поза приладом обліку визначається за Формулою (2.7) Методики. Час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У п. 1.1.2 Правил встановлено, що термін «необлікована електрична енергія» вживається в такому значенні - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Відповідно до п. Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, діючих на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - ПКЕЕН) ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.

Правила обов`язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до абз. 1 п. 11 ПКЕЕН відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об`єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач.

У разі виявлення зовнішнього пошкодження засобу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі побутовий споживач зобов`язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника (п. 14 ПКЕЕН).

Пунктом 53 ПКЕЕН передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Електропостачальник повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення цих Правил, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники НКРЕКП, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, обласних державних адміністрацій, обласних відділень Антимонопольного комітету, спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність побутового споживача (у разі відсутності зазначити причини відсутності побутового споживача); перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

Як встановлено судом, 12.12.2017 за адресою відповідача: АДРЕСА_1 представниками енергопостачальника виявлено порушення: «Закону України «Про ринок електричної енергії», п.9,10,42 ПКЕЕН - виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни показів, вплив на лічильник №0777786 електричної енергії постійнім магнітом. На корпусі електролічильника в районі лічильного механізму мають місце характерні пошкодження корпусу лічильника (подряпини)».

На підставі виявленого порушення представниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було складено акт про порушення №52409 від 12.12.2017.

23.01.2018 у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.

На засіданні комісії було проведено розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитою з порушенням ПКЕЕН відповідно до п.3.5 Методики за Формулою (2.7).

Згідно з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії споживачу з 13.06.2017 по 12.12.2017 нараховано вартість необлікованої електроенергії у розмірі 64439,12 грн.

Як передбачено ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як установлено ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт існування у відповідача заборгованості за необліковану електричну енергію, у зв`язку з виявленим постачальником електроенергії термічного пошкодження кожуха та пошкодження індикатору дії магнітного поля М 7391764, що є наслідком дії магнітного поля, висновок суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості є обґрунтованим, оскільки із наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок допущених порушень, у відповідача, за його особовим рахунком, наявна заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 64439,12 грн., яка і підлягала стягненню, зважаючи на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем спростований не був.

При цьому, слід зазначити, що судом першої інстанції належно перевірено розрахунки позивача, які обраховувались формулами, загально визначеними для стягнення не облікованої лічильником електроенергії.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду, повторюють доводи відзиву на позовну заяву.

При цьому, докази та обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов`язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності та взаємозв`язку, та з урахуванням доведеності позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ухвалено обґрунтоване рішення про їх задоволення.

В частині оскарження ОСОБА_1 стягнутої з нього суми судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2102 грн, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи загального захворювання (довічно), що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 25.01.2023 Серія НОМЕР_2 , а тому він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, то судові витрати, понесені ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», мають компенсуватися за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, що безпідставно не врахував суд першої інстанції при ухваленні рішення суду при вирішенні питання про стягнення судового збору.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнутої з відповідача суми судового збору, та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» слід компенсувати судовий збір за подання позову у розмірі 2102 грн. за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1)неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2102 грн. компенсувати ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба