Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №758/4962/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши апеляційну скаргу прокурора відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання і протидії корупції Офісу Генерального прокурора Шкурпела Р.В. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2026,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Прокурор відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання і протидії корупції Офісу Генерального прокурора Шкурпело Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційну скаргу прокурора слід повернути у зв`язку з відсутністю у нього повноважень на оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення.

Законом України № 1697-VII від 14.10.2014 року внесено зміни до частини другої статті 294 КУпАП та виключено прокурора з числа суб`єктів оскарження постанови судді у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.8 листа до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, прокурор може оскаржити постанову судді лише у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч. 1 ст.287 КУпАП, тобто в межах здійснення нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В інших випадках апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

На підставі викладеного вважаю, що апеляційна скарга прокурора не може бути розглянута апеляційним судом та її необхідно повернути, як таку, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Доводи прокурора про те, що апеляційна скарга повинна бути розглянута апеляційним судом відповідно до вимог ст.250 КУпАП є безпідставними, оскільки вказана стаття не стосується процедури апеляційного перегляду справ про адміністративні правопорушення, розглянутих суддями місцевих судів.

Перегляд постанов суддів у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі ст.294 КУпАП, яка і визначає коло осіб, які можуть оскаржувати постанову судді у справах про адміністративні правопорушення.

З урахуванням внесених змін щодо можливості оскарження постанови судді прокурором, зміст ст.294 КУпАП є однозначним та не дає підстав для його розширеного тлумачення.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання і протидії корупції Офісу Генерального прокурора Шкурпела Р.В. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2026 повернути особі, яка її подала.

Справу повернути Подільському районному суду м. Києва.

Суддя