Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №212/2564/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/2564/26

1-кп/212/931/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, у режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042070000004 від 27.01.2025 з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №62 від 01.02.2026, увільнений з посади майстра взводу дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 (перебуваючого у відрядженні до військової частини НОМЕР_2 ) у зв`язку з самовільним залишенням військової частини, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3

встановив:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє про теперішній час.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №162 від 23.05.2025, солдата ОСОБА_3 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду майстром взводу дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 солдат ОСОБА_3 , набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Незважаючи на це, солдат ОСОБА_3 , усупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка визнана винною постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 212/149/24 3/212/226/24 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі № 215/675/23 №3/215/545/23 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною визнана винною постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 212/6569/23 №3/212/2700/23 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.10.2023 у справі № 216/6398/23 №3/216/30006/23, у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2024 у справі № 212/1991/24 №3/212/1109/24 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 у справі № 212/2112/24 №3/212/1176/24 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 212/4476/24 №3/212/2036/24 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років; визнана винною постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі № 177/2431/24 №3/177/1492/24 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років; визнана винною постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2025 у справі № 212/1268/25 №3/212/584/25 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду, з метою невиконання постанов суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом на території Покровського району м. Кривого Рогу, чим ухилявся від виконання вищезазначених постанов.

Так, 24.10.2025 близько 00:28 годин, ОСОБА_3 , керував транспортним засобом - автомобілем марки «Хюндай Сантафе», д.н.з. НОМЕР_3 , на якому знаходилась табличка з написом «ЛЮЦИФЕР», рухаючись по автомобільній дорозі вулиці Короля Данила, 9 в Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де був зупинений працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НПУ.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 , не виконав постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі № 212/149/24 3/212/226/24, постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі № 215/675/23 №3/215/545/23, постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2023 у справі № 212/6569/23 №3/212/2700/23, постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.10.2023 у справі № 216/6398/23 №3/216/30006/23, постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2024 у справі № 212/1991/24 №3/212/1109/24, постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 у справі № 212/2112/24 №3/212/1176/24, постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 212/4476/24 №3/212/2036/24 , постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 у справі № 177/2431/24 №3/177/1492/24, постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2025 у справі № 212/1268/25 №3/212/584/25 в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він був неодноразово визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1,3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КК України та був підданий адміністративним стягненням у виді штрафів та позбавлення права керування транспортними засобами. Постанови суду не виконував та продовжував керувати транспортним засобами. Винним себе в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю в обсязі пред`явленого обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України та вважає зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку прокурора, захисника, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 в повній мірі викритий у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, судимий, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, характеризується за місцем мешкання добре.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, висновки органу пробації щодо середнього ризику вчинення повторного правопорушення та середнього ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази: 17 DVD-R дисків, об`ємом 4.7 GB, із відеозаписом за участю ОСОБА_3 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

В умовах дії воєнного стану проголошена резолютивна частина вироку 07 травня 2026 року у порядку ст. 615-15 КПК України.

Суддя ОСОБА_1