Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №359/2358/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №359/2358/24 Головуючий у І інстанції - Журавський В.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/7931/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації садівницьке товариство «Буревісник-3» про скасування рішення та заборону вчинити дії

установив:

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала на розгляді справа за вказаним вище позовом.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року було задоволено його клопотання про участь всіх засідань у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

18 грудня 2025 року він очікував на підключення, проте суд не забезпечив технічну можливість його участі.

Окрім того, судом не було розглянуте його клопотання про відкладення розгляду, подане того ж дня.

Також зазначає, що його відсутність у судовому засіданні 22 січня 2026 року була зумовлена форс-мажорними обставинами - екстреним відключенням електроенергії та відсутністю зв`язку.

Вважає, що залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції проявив надмірний формалізм та обмежив його право на доступ до правосуддя.

Просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На вказану апеляційну скаргу ГО «СТ «Буревісник-3» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що 20 березня 2024 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даною позовною заявою.

27 травня 2024 року судом відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду та призначено судове засідання на 10 липня 2024 року о 09:00.

10 липня 2024 року у судовому засіданні позивач повідомив про необхідність правової допомоги та просив відкласти засідання; засідання відкладено на 04 вересня 2024 року о 11:00.

Ухвалою від 10 липня 2024 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

04 вересня 2024 року представник позивача не з`явився; проведено підготовче провадження, його закрито та призначено розгляд по суті на 08 жовтня 2024 року о 10:00.

07 жовтня 2024 року позивач подав заяву про відкладення розгляду у зв`язку зі хворобою та необхідністю візиту до лікаря.

08 жовтня 2024 року суд відклав засідання на 19 листопада 2024 року о 14:30 та зобов`язав позивача надати докази поважності неявки.

19 листопада 2024 року засідання відкладено на 21 січня 2025 року о 10:00 через закінчення робочого часу та оголошення повітряної тривоги.

21 січня 2025 року позивач заявив відвід судді.

Ухвалою від 01 квітня 2025 року заяву про відвід задоволено; справу передано до канцелярії для повторного розподілу між суддями.

17 червня 2025 року позивач подав заяву про відкладення засідання на 18 червня 2025 року о 09:00 у зв`язку зі хворобою; 18 червня 2025 року засідання відкладено на 31 липня 2025 року через неявку позивача.

27 липня 2025 року позивач подав заяву про зміну предмета позову.

31 липня 2025 року позивач просив відкладення до отримання доказів; суд долучив пояснення до матеріалів справи, відмовив у зміні предмета позову, відмовив у відкладенні, перейшов до розгляду по суті та оголосив перерву до 09 жовтня 2025 року о 09:00.

08 жовтня 2025 року позивач просив залучити адвоката Ніцу І.Г.; представник подав клопотання про ознайомлення з матеріалами і відкладення.

Суд оголосив перерву до 14:30 25 листопада 2025 року для ознайомлення представника з матеріалами.

24 листопада 2025 року позивач подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду 25 листопада 2025 року у зв`язку зі хворобою.

Довідкою від 25 листопада 2025 року секретар повідомив позивача про перебування судді на навчанні; засідання відкладено на 18 грудня 2025 року о 10:00.

18 грудня 2025 року позивач подав клопотання про відкладення з метою ознайомлення з матеріалами; у засідання не з`явився; засідання відкладено на 22 січня 2026 року о 15:30.

22 січня 2026 року позивач на засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, на відеозв`язок не вийшов; з протоколу видно спроби підключення о 15:57:07 та 15:58:15 і зафіксовано статус «Офлайн».

Підсумовуючи, зазначає, що судом у справі призначено 11 судових засідань, при цьому у 7 засідань Позивач та його представник не з`явилися.

Вважає, що систематична неявка Позивача у засідання та подання численних клопотань є зловживанням процесуальними правами.

Позивачем не надано належних доказів (медичних висновків тощо) на підтвердження поважності причин неявки.

Вказані дії спрямовані на затягування розгляду справи.

Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколів судових засідань суду першої інстанції, ОСОБА_1 двічі поспіль не з`явився у судові засідання, які проводились 18 грудня 2025 року та 22 січня2026 року.

Ця обставина свідчить про те, що його неявки мають ознаку повторності.

Позивач завчасно, у встановленому порядку був повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи про що свідчать довідки про доставку електронних повісток судом до електронного кабінету позивача та його заяви про відкладення розгляду справи.

Отже, можна дійти висновку, що позивачу було достеменно відомо про день та час розгляду справи.

В матеріалах цивільної справи відсутня заява про розгляд цивільної справи у відсутність позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 березня 2026 року (справа №308/10639/24), у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі №369/3184/19).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Залишення позову без розгляду належить до дискреційних повноважень суду, застосування яких залежить від обставин кожної конкретної справи та поведінки учасників справи, з урахуванням вимог добросовісності та заборони зловживання процесуальними правами.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 10 січня 2024 року у справі №456/1278/20 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причини такої неявки.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема у змісті постанов від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17, провадження №61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі №686/31597/19, провадження №61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, провадження №61-2329св20, від 16 серпня 2022 року у справі №128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20, від 03 квітня 2025 року у справі №203/4777/20.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Посилання апелянта як на підставу форс-мажорних обставин неможливості вийти на відеоконференцзв`язок у зв`язку із відсутністю світла, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки звертаючись до суду із клопотанням про проведення судового засідання позивач повинен був врахувати, що відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України,ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , та залишення без змін ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 07 травня 2026 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба