Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №340/7092/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7092/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі – відповідач), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №00035240704 та №00035260704 від 03.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідачем за результатами фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) та інше були винесені податкові повідомлення-рішення від 03.04.2025, якими нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5668,80 грн та 1020,00 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95-ВР) та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України відповідно.

З такими висновками відповідача не погоджується. Вказує на порушення Головним управлінням ДПС у м. Києві вимог законодавства щодо проведення перевірки. Зокрема, доповідні записки №130/26-15-0707-00-12 та №115/26-15-07-07-1-09 від 16.01.2025, що стали підставою для видачі наказу про проведення перевірки, не містять інформації про порушення нею вимог податкового законодавства, тому не могли бути підставою для проведення фактичної перевірки відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України). Крім цього, підставою для складання доповідних записок зазначені письмові звернення покупців про порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій на території м. Києва. Однак, на адвокатський запит зазначені листи (скарги) не надані.

Контрольна розрахункова операція посадовими особами контролюючого органу проведена під час фактичної перевірки не у порядку та у спосіб, встановлені нормами чинного законодавства, оскільки до акта перевірки не долучено належних та допустимих доказів видачі посадовим особам, які в межах проведення фактичної перевірки здійснили контрольну розрахункову операцію в даній справі, грошових коштів (готівки) з каси за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу. Також, у матеріалах відсутній акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів та доказів на підтвердження повернення товару платнику податків або відшкодування витрат.

Висновок Головного управління ДПС у м. Києві про нефіскалізацію грошових коштів які перевищують суму зазначену в Х-звіті вважає помилковим, оскільки жодним нормативним документом не передбачено, що наявні грошові кошти в касі фізичної особи - підприємця мають відповідати Х-звіту. Разом з тим, фізична особа-підприємець має право зберігати в касі не лише виторг від поточної діяльності, а й особисті кошти, накопичені за попередні періоди, адже обов`язок щоденно інкасувати всю готівку чи підтримувати точну відповідність між сумою в касі та даними касового апарату відсутній.

Зауважує, що на вимогу перевіряючого були надані пояснення про те, що ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2025 здійснює господарську діяльність в магазині за адресою: АДРЕСА_1 . З метою організації продажу товару в магазині, між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на надання послуг адміністратора. Укладеним договором передбачено, що ОСОБА_1 здійснює організацію продажу товару в магазині замовника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, висновок контролюючого органу про ненадання під час проведення перевірки витребуваних документів, є безпідставним.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заперечень зазначив, що Головне управління отримало лист від Головного управління ДПС у м. Києві від 24.02.2025 №6384/7/26-15-07-02-06 щодо розгляду та прийняття рішення згідно чинного законодавства за матеріалами акта фактичної перевірки від 21.01.2025 №15298/26/15/07/3133616148 від 24.02.2025 суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . Заперечення на вказаний акт перевірки від суб`єкта господарювання не надходили.

На підставі отриманих матеріалів фактичної перевірки винесені податкове повідомлення-рішення від 03.04.2025 №00035240704 на суму штрафної санкції – 5668,50 грн, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України від 06.07.1195 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та податкове повідомлення-рішення №00035260704 від 03.04.2025 на суму 1020,00 грн, яким застосовано фінансові санкції за ненадання документів на запит контролюючого органу. Зазначені податкові повідомлення-рішення 11.04.2025 рекомендованим листом з повідомленням направлено на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та отримані нею 16.04.2025.

Враховуючи викладене вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 03.04.2025 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій винесені відповідно до норм чинного податкового законодавства. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

21.10.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 головуючим суддею по розгляду справи №340/7092/25 визначено суддю Савонюка М.Я.

12.01.2026 ухвалою суду справу прийнято судом до свого провадження.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем із видами діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний) 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 81.21 Загальне прибирання будинків 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів 81.29 Інші види діяльності із прибирання. Перебуває на спрощеній системі оподаткування – друга група.

17.01.2025 Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято наказ №326-п про проведення на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.3, 80.2.6 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі — ПК України), Закону України від 06.07.1995 №265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни і ціноутворення» фактичні перевірки суб`єктів господарювання та об`єктів торгівлі згідно з додатками 1 - 307 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) тривалістю 10 діб. Як обґрунтування призначення фактичної перевірки у наказі на проведення перевірки вказана доповідна записка управління фактичних перевірок від 17.01.2025 №130/26-15-07-07-00-12 (а.с. 22).

У додатку №62 до вказаного наказу зазначено про проведення з 12.02.2025 на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України фактичної перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).

На підставі вказаного наказу та направлень від 28.01.2025 за №2499/26-15-07-07-01 та №2500/26-15-07-07-01 (а.с. 49зв.-50) проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами складено Акт фактичної перевірки №15298/26/15/07/3133616148 від 24.02.2025 (далі — Акт перевірки).

Перевіркою, зокрема встановлено порушення:

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI;

- статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.

Додатково зазначено, що перед початком фактичної перевірки була проведена контрольна розрахункова операція. Зокрема, придбано сумку та шкарпетки на суму 101,00 грн. Розрахунок проведено у готівковій формі без застосування ПРРО та видачі відповідного розрахункового документу. Натомість адміністратором-продавцем ОСОБА_3 видано нефіскальний чек від 12.02.2025 №3172140472. Станом на початок перевірки адміністратором/продавцем не було знято денний Х-звіт з ПРРО. Згідно наявної податкової інформації з початку дня до 15 год. 55 хв. ФОП ОСОБА_1 реалізувала у готівковій формі товар на загальну суму 1237,00 грн. Проведену о 15 год. 22 хв. контрольну розрахункову операцію зафіксовано в ПРРО о 15 год. 54 хв. Таким чином, встановлено проведення ФОП ОСОБА_1 розрахунків за продані товари у готівковій формі на суму 22674,00 грн, з урахуванням суми контрольно-розрахункової операції 101,00 грн, без формування та видачі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків). В частині дотримання роботодавцем щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовувала найману працю адміністратора/продавця/касира, яка фактично здійснювала розрахунки, ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), без укладання трудових договорів (контрактів), оформлених наказом чи розпорядженням та без повідомлення органу про прийняття на роботу. Крім цього, на запит від 17.02.2025 ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надала в повному обсязі документи, що стосуються предмета перевірки, а саме документи на підтвердження права користування господарською одиницею (а.с. 5-6).

Позивачем заперечення на Акт не подавались.

Листом 6384/7/26-15-07-07-02-06 від 24.02.2025 Головне управління ДПС у м. Києві направило акт і відповідні матеріали фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 в паперовому вигляді для забезпечення прийняття та вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення направлено до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (а.с. 40).

03.04.2025 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№000072250901, яким на підставі на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і пункту 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 до фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5668,50 гривень (а.с. 17);

№00035260704, яким на підставі на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 121.1 статті 121 ПК України за порушення пункту пункту 85.2 статті 85 ПК України до фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 18зв.-19).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - "яка свідчить про можливі порушення" - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

За правилом пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

При цьому, у наказі про проведення перевірки має зазначатись дата його видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Таким чином, норми пункту 81.1 статті 81 ПК України визначають обов`язковість зазначення в наказі про проведення перевірки, зокрема, фактичної, підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Суд зазначає, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень. Підставам позову такого змісту, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до перевірки підстав позову, пов`язаних з оспорюванням висновку контролюючого органу про вчинення платником податків податкового правопорушення (порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 02.04.2024 у справі № 640/22507/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виснувала таке: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.

Судом встановлено, що у наказі від 18.03.2024 №210-п правовими підставами призначення перевірки зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Щодо підстав проведення перевірки, які викладені в наказі на підставі якого податковий орган здійснив перевірку позивача суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, згідно яких у спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.

Судом встановлено, що в наказі про проведення фактичних перевірок від 17.01.2025 №326-п вказано про проведення перевірок суб`єктів господарювання з питань з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) тривалістю 10 діб.

Перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, суд встановив, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято спірний наказ, стала доповідна записка управління фактичних перевірок від 17.01.2025 №130/26-15-07-07-00-12, у якій вказано, що від ДПС надійшли листи з інформацією про можливі порушення порядку проведення розрахунків, можливого використання праці осіб без належного оформлення платниками податків, які здійснюють господарську діяльність на території м. Києва. Також, до Головного управління ДПС у м. Києві надійшли письмові звернення покупців (споживачів), оформлені відповідно до закону, про порушення установленого порядку проведення розрахункових операцій на території м. Києва (а.с. 24).

У додатку №62 до наказу від 17.01.2025 №326-п зазначено про проведення на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України фактичної перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

За такого правового регулювання, суд вважає, що відповідач мав наявні достатні докази на підтвердження наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача, а у вказаному наказі наявний мінімально достатній обсяг інформації щодо підстави для проведення перевірки позивача, тому права позивача не є порушеними.

Матеріалами справи також встановлено, що копію наказу №326-п від 17.01.2025 та направлень від 28.01.2025 за №2499/26-15-07-07-01 та № 2500/26-15-07-07-01 на проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вручено особі, що здійснювала від її імені розрахункові операції (продавцю) ОСОБА_3 12.02.2025 о 15 год. 55 хв., що засвідчено її підписом.

При цьому судом встановлено, що при здійсненні контрольної розрахункової операції, ОСОБА_3 як продавцем було реалізовано представникам Головного управління ДПС у м. Києві “сумку та шкарпетки” загальною вартістю 101,00 гривень що підтверджується матеріалами справи.

Вказані обставини свідчить про те, що ОСОБА_3 як посадова (службова) особа, в розумінні ПК України виконувала трудову функцію, яка притаманна продавцю товарів, на користь та в інтересах позивача, а саме здійснила реалізацію товарів, що належать фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 , провела розрахункову операцію, мала доступ до місця проведення розрахункових операцій та готівкових коштів позивача, які знаходилися у касі. Тобто здійснювала повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що законодавець наділив правом на отримання наказу та направлень на перевірку, підписання актів перевірки саме "осіб, які фактично проводять розрахункові операції", при цьому, дані норми не містять жодних вимог щодо їх офіційного працевлаштуванням у фізичної особи-підприємця.

Тобто, контролюючим органом було дотримано вимоги ПК України, які регламентують порядок призначення та проведення фактичної перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб`єктом господарювання.

Контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПК України (стаття 15 Закону №265/95-ВР).

Розділ II Закону №265/95-ВР врегульовує питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. А також, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Проте, відповідно до пункту 15 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №265/95-ВР, у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання застосовується у таких розмірах: 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Отже, у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21.

При цьому, у період з 01.08.2023 по 31.07.2025 (або до припинення воєнного стану) до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не є платниками ПДВ, застосовується пільговий режим відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства Фінансів України №13 від 21.01.2016 "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)", з метою виконання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та удосконалення нормативно-правових актів, пов`язаних із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, затверджено: Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядок подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення.

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу I).

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення (пункт 1 розділу II).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 цього ж Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У разі притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Відповідно до пункту 80.4. статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

За правилами підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до пункту 20.1.11 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями проводити контрольні розрахункові операції перед початком фактичної перевірки. Проте, порядок проведення контрольної розрахункової операції має свої особливості та має відбуватися у порядку та у спосіб, визначені законодавством.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування – друга група (20%).

Позивач здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі за адресою АДРЕСА_1 , та використовує програмний реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 4000926599.

Перед початком перевірки посадовими особами контролюючого органу проведено контрольну розрахункову операцію за готівкові кошти. Зокрема, 12.02.2025 придбано товар – “сумку та шкарпетки” на загальну суму 101,0 грн. При цьому покупцеві видано чек не встановленого зразка. У подальшому контрольну розрахункову операцію зафіксовано в ПРРО о 15 год. 54 хв.

У матеріалах справи наявний товарний (нефіскальний) чек №3172140472 на суму 101,00 грн від 12.02.2025, у якому зазначено одиниці товарів: "сумка чол." вартістю 72,00 грн, "шкарпетки чол." вартістю 12,00 грн та 17,00 грн відповідно.

Таким чином, суб`єктом господарювання допущено порушення вимог Закону №265/95-ВР - при здійсненні розрахункової операції з продажу “сумку та шкарпетки” на суму 101,00 гривень покупцю товару розрахунковий документ (такий, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) не видано.

Проведення у подальшому операції продажу через РРО з видачею фіскального чека після пред`явлення наказу щодо проведення фактичної перевірки, направлення та службових посвідчень, на думку суду, не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за вказане порушення.

Посилання позивача на відсутність окремого акта проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів суд оцінює критично, оскільки чинне законодавство не встановлює виключного чи імперативного способу документального оформлення такої операції саме у вигляді окремого акта, а передбачає фіксацію її результатів у відповідних матеріалах перевірки. Отже, сама по собі відсутність такого документа не свідчить про непроведення контрольної розрахункової операції або її недоліків.

Складання акта повернення придбаного під час проведення контрольної розрахункової операції товару та коштів взагалі не передбачено вимогами Закону №265/95-ВР та ПК України. Крім цього, факт проведення такої операції підтверджується чеком №3172140472, письмовими поясненнями адміністратора та актом фактичної перевірки.

Суд також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 10.04.2025 у справі №580/1158/23 щодо права контролюючого органу проводити контрольні розрахункові операції до початку проведення фактичних перевірок та звернуто увагу на те, що відсутність доказів щодо порядку повернення перевіряючими товарів придбаних під час вчинення таких операцій самі по собі не спростовують факт їх проведення.

Крім цього, відсутність доказів проведення контрольної розрахункової операції за рахунок бюджетних коштів не спростовує встановлених в акті перевірки, який є носієм доказової бази, обставин вчинення позивачем порушень пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95, а саме не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування та не видачі покупцю розрахункового документу.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах наведений Верховним Судом у постановах від 10.04.2025 у справі №580/1158/23 та від 11.02.2026 у справі №300/7407/24.

Також, на момент проведення фактичної перевірки на місці здійснення розрахунків знаходилась сума готівкових коштів у розмірі 23810,00 грн (без урахування коштів КРО), яка власноруч перерахована ОСОБА_3 покупюрно, про що свідчить її підпис на аркуші підтвердження з поміткою про те, що всі кошти, які зазначені в переліку є виручкою від продажу товарів (надання послуг) (а.с. 8зв.)

У наданих ОСОБА_3 під час перевірки поясненнях зазначено, що 12.02.2025 проведено розрахункову операцію у готівковій формі з продажу сумки та шкарпеток з видачею чека №3172140472 від 12.02.2025. На місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти за продаж товарів у сумі 23810,00 грн (а.с. 8).

Згідно наявної податкової інформації в СОД РРО ДПС з початку дня 12.02.2025 позивачем було реалізовано за готівку товарів на суму 1237,00 грн (з урахуванням суми контрольно-розрахункової операції) (а.с. 9зв.)

На підставі наданих до перевірки пояснень, документів що належать до предмета перевірки та наявної податкової інформації встановлено факт проведення розрахункових операцій без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 22674,00 грн.

Стосовно доводів позивача про відсутність обов`язку суб`єкта господарювання забезпечити відповідність наявної у касі суми коштів відомостям Х-звіту та можливість збереження у касі власні кошти, накопичені за попередні періоди, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (далі – Положення №148) зазначено, що це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами..

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу І Положення №148 визначено, що готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно із пунктом 17 розділу II Положення №148 суб`єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов`язковими платежами).

Суб`єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

Відповідно до пункту 6 розділу III "Порядок застосування РРО" Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547 (далі - Порядок №547), Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб`єктами господарювання із використанням РРО у порядку, визначеному Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Тому, у випадку необхідності внесення готівки до каси РРО суб`єкта господарювання, останнім повинна була бути використана операція "службове внесення". Однак, в даному випадку цього зроблено не було.

Більше того, як уже зазначено вище, згідно письмових пояснень особи, що проводила розрахункові операції від імені позивача - ОСОБА_3 , наявна на місці здійснення розрахунків сума готівкових коштів у розмірі 23810,00 грн є виручкою від продажу товарів (надання послуг).

Враховуючи вищезазначене, на підставі встановлених обставин та враховуючи, доведеність факту непроведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 22674,00 грн суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, встановлені пунктом 15 "Прикінцевих положень" Закону №265/95-ВР в розмірі 5668,50 грн за порушення вчинене вперше (25 % від суми операції), а тому податкове повідомлення-рішення від 03.04.2025 №00035240704 винесене правомірно.

Що стосується застосування до позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн за порушення пункту 85.2 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 пункту 85.2 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідальність за невиконання вимог статті 85 ПК України встановлена пунктом 121.1. статті 121 ПК України: "Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Положеннями пункту 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Статтею 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

При цьому, стаття 85 ПК України не визначає обов`язкові вимоги до запиту контролюючого органу про надання документів у межах проведення перевірки, натомість визначає обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Приписами пункту 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Тобто запитувати необхідні для здійснення перевірки документи є правом контролюючого органу, натомість надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, є обов`язком суб`єкта господарювання, який виникає після початку перевірки та не залежить від наявності вимоги про надання/витребування таких документів контролюючим органом.

Так, перевіркою встановлено порушення пункту 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

В ході проведення перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві ФОП ОСОБА_1 було пред`явлено запит про надання документів, а саме: книги обліку доходів і витрат або типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП; документів на господарську одиницю (право власності оренда); трудових договорів з працівниками (найманими особами); завіреної копії свідоцтва або виписки про державну реєстрацію фізичної особи-підпиємця ОСОБА_1 , завіреної копії паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , договору на банківське обслуговування (еквайринг) на платіжний термінал; банківської виписки загальну з розрахункового рахунку ФОП; інформації щодо отриманих доходів у довільній формі помісячно.

Вказані документи необхідно було надати до 12 год. 00 хв. 18.02.2025. При цьому у графі "від платника податків" значиться ОСОБА_3 , адміністратор.

18.02.2025 позивачем надано податковому органу наступні копії наступних документів: договору оренди від 01.01.2025 ФОП ОСОБА_2 ; виписки про реєстрацію ФОП; паспорту та РНОКПП; договору на банківське обслуговування; банківської виписки з розрахункового рахунку; повідомлення про прийняття на роботу; інформацію щодо отриманих доходів.

Крім цього, у письмових поясненнях вказано, що у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2025. З метою організації продажу товару в магазині, між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на надання послуг адміністратора, умовами якого передбачено надання ОСОБА_1 послуг з організації продажу товару в магазині Замовника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_3 не є найманим працівником ФОП ОСОБА_1 , оскільки перебуває із ФОП ОСОБА_2 у трудових відносинах.

За змістом Акта перевірки встановлено позивачем порушення статті 85.2 ПК України у зв`язку з ненаданням на запит документів, що підтверджують право користування господарською одиницею (договір оренди). При цьому, наданий перевіряючим 18.02.2025 договір оренди від 01.01.2025 стосується іншого суб`єкта господарювання.

Згідно матеріалів справи позивач у здійснює власну господарську діяльність з роздрібної торгівлі у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , та використовує програмний реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 4000926599.

Відтак, документи стосовно права користування об`єктом нерухомого майна дають змогу контролюючому органу ідентифікувати господарську одиницю, перевірити правомірність її використання у підприємницькій діяльності, а також співвіднести місце здійснення розрахункових операцій із даними податкового обліку.

Додатково суд враховує, що відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючий орган про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, у тому числі про господарські одиниці, через які здійснюється діяльність. Належне виконання цього обов`язку перебуває у взаємозв`язку з можливістю реєстрації та використання програмних реєстраторів розрахункових операцій, оскільки контролюючий орган має право відмовити у реєстрації РРО щодо відповідної господарської одиниці у разі відсутності інформації про неї в обліку згідно з вимогами зазначеної норми.

Зокрема, відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.06.2020 №317, відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб`єкт господарювання не повідомив про такий об`єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 розділу II Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об`єкт є закритим чи не експлуатується суб`єктом господарювання.

Отже, документи щодо підстав користування фізичною особою-підприємцем господарською одиницею, де ним здійснюється роздрібна торгівля стосується предмета фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій. Водночас вимога перевіряючих у цій частині виконана не була.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковим повідомленням-рішенням №00035260704 від 03.04.2025 контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00 грн.

Надання перевіряючим договорів про надання послуг адміністратора та оренди нежитлового приміщення №49 від 01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , укладених ФОП ОСОБА_2 , не спростовує висновків контролюючого органу про ненадання позивачем у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки згідно запиту, адже перевірка проводилась за іншою адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 — 246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 07 травня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач — фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК