Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №320/9764/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року справа №320/9764/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» (далі - позивач) з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2022№ UA408000/2022/000036/2, а також картки відмови у прийнятті митної декларації позивача № UA408020/2022/000828.

Ухвалою суду від 06.04.2023р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків.

В ухвалі вказано на те, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, втім сплачено судовий збір лише за одну вимогу, у зв`язку із чим позивачу рекомендовано надати до суду доказ відповідної сплати на суму нестачі - 2864,00 грн.

Позивачем до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій Товариство просить суд залишити позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації позивача.

Ухвалою суду від 05.09.2023р. провадження по справі у межах позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2022№ UA408000/2022/000036/2. Позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації позивача №UA408020/2022/000828, - вирішено залишити без розгляду за заявою позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішень митного органу про корегування митної вартості товарів, адже подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України) для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає. Відповідачем правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що під час здійснення митного контролю було встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача. За змістом відзиву на позовну заяву, витрати на транспортування та завантаження товару є складовою митної вартості товарів і від умов поставки залежить розмір цих складових та особа, яка їх сплачує (продавець чи покупець). Оскільки з наданих документів неможливо встановити, що завантаження здійснено на майданчика продавця, і ці витрати поніс продавець, то відсутнє документальне підтвердження вартості витрат на завантаження товару. З урахуванням цього, вартість тари та пакувального матеріалу є складовою митної вартості. Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані декларантом не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

19.07.2022 між ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» та компанією «LLC HASAN BABA ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI» (Турецька Республіка) (далі: «HASAN BABA LTD.STI») укладено контракт № TR-3-19/07/22, відповідно до якого компанія «LLC HASAN BABA ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.» (постачальник) зобов`язується поставити, а покупець - ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» прийняти та належним чином сплатити фрукти овочі, в подальшому Товар (п. 1.1).

Товар за даним Контрактом поставляється Продавцем на умовах CPT Київ, Україна відповідно до умов Інкотермс 2020 (п. 3.1).

Сторони визнають, що умови постачання, ризик загибелі та/або пошкодження Товару, умови страхування та проведення митних процедур підпорядковуються Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС-2020 (п.3.1).

Умови поставки, а також вид транспорту оговорюються Сторонами в Інвойсах до даного Контракту (3.3).

Ціни на товари встановлюються в Доларах США та розуміються на умовах Інкотермс 2020 (4.2). Вартість пакування додана до ціни Товару (п. 4.3).

Строк оплати за поставлений товар не повинен перевищувати 365 календарних днів з моменту оформлення ВМД. Покупець може здійснювати передплату за Товар згідно з інвойсами наданими Продавцем (п. 5.4).

26.08.2022 до Чернівецької митниці з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару «кавуни свіжі, диня свіжа», країна виробництва Туреччина, виробник HASAN BABA ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE

IHR.SAN.TIC.LTD.STI, одержувачем якого виступало ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ», подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA408020/2022/034861 (далі МД № UA408020/2022/034861).

Разом із МД до митниці подані документи, зазначені в гр. 44 МД, серед яких:

1. Фактура від 15.08.2022 № IHR2022000000014 на суму 6 262,00 дол. США, виставлений продавцем та виробником товару – компанією «HASAN BABA LTD.STI» для ТОВ «КФК» (код 0380)

2. Контракт від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22, укладений ТОВ «КФК» з компанією «HASAN BABA LTD.STI» (код 4104);

3. CMR № б/н від 16.08.2022 (код 0730);

4. Фітосанітарний сертифікат від 15.08.2022 № EC/TR A 4663622 (код 0851);

5. Сертифікат походження товару від 16.08.2022 № V 0090486 (код 0861);

6. Копію експортної декларації від 16.08.2022 № 22160100EX00080817 (код 9610) 26.08.2022 декларанту направлено запит про надання додаткових документів, а саме:

- банківські документи, що підтверджують вартість товару і транспортування; виписку з бухгалтерської документації, щодо підтвердження вартості товару та транспортування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- прайс-лист для підтвердження вартості товару та умов поставки.

26.08.2022 на запит митного органу митним брокером ФОП ОСОБА_1 листом повідомлено про те, що разом з електронною митною декларацією UA408020/2022/034861 від 26.08.2022 було подано такі документи.

1. Рахунок, що підтверджує вартість товару №IHR2022000000014 від 15.08.2022р.

2. Контракт зовнішньоекономічної діяльності №TR-3-19/07/22 від 19.07.2022р.

3. CMR №б/н від 16.08.2022

4. Фітосанітарний сертифікат №EC/TR A 4664622 від 15.08.2022

5. Сертифікат про походження товару №V 0090486 від 16.08.2022р.

6. Копію митної декларації країни відправлення №22160100EX00080817 від 16.08.2022.

А також те, що для підтвердження заявленої фактурної вартості, додатково надано прайс лист продавця від 01.08.2022 дійсний до 01.10.2022.

Крім того ФОП ОСОБА_1 в листі повідомив, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості надати немає можливості.

26.08.2022 щодо товару «кавуни свіжі, диня свіжа», заявленого за МД № UA408020/2022/034861 Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості № UA408000/2022/000036/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2022/000828 (далі картка відмови № UA408020/2022/000828).

26.08.2022 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості №UA408000/2022/000036/2 та картки відмови № UA408020/2022/000828, Позивачем подано МД ІМ/40/ДЕ № UA408020/2022/035018, за якою товари – «кавуни свіжі, диня свіжа» оформлено та випущено у вільний обіг.

Митне оформлення товару «кавуни свіжі, диня свіжа» та випуск у вільний обіг проведено, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Як слідує з гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2022/000036/2 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості»:

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

відповідно до п. 4.3. поданого контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 зазначено «Вартість упаковки включена у вартість товарів», при цьому нічого не вказано про включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо. А відповідно до поданої митної декларації, зазначені умови поставки - СРТ Київ, Україна, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. у п. 6.2 контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 вказано, що перелік товаросупровідних документів міститься у інвойсах, що додаються до контракту. Так, у Рахунку-фактурі від 15.08.2022 № IHR2022000000014 в переліку документів зазначено SWIFT № TCZBTR2A, але його до митного оформлення не подано, хоча відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ даний документ підтверджує митну вартість товару, тобто його подання до митного оформлення є обов`язковим.

Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківські документи, що підтверджують вартість товару і транспортування; виписку з бухгалтерської документації, щодо підтвердження вартості товару та транспортування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); прайс-лист для підтвердження вартості товару та умов поставки;

Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково було подано Прайс-лист б/н (даний документ не взятий до уваги оскільки у ньому зазначено, що компанія пропонує продукцію за цінами СРТ, при цьому не зазначено до якої країни і до якого місця призначення дана пропозиція. Також зазначено що в ціну товару входить загрузка на території Туреччини, тобто транспортування, маркування, тощо в ціну товару не входить).

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Було обрано метод визначення митної вартості - резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості:

Товар 1: МД №UA209140/2022/78694 від 05.08.2022 «КАВУНИ СВІЖІ, призначені для громадського харчування, не в первинній упаковці», рівень митної вартості 0,6 $/кг.;

Товар 2: МД №UA408020/2022/32211 від 16.08.2022 «Дині свіжі, врожаю 2022 р., нерозфасовані для роздрібної торгівлі», країна походження - Туреччина, рівень митної вартості 0,81 $/кг.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені в частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за поданою ним митною декларацією.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Щодо не включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо

В Рішенні про коригування митної вартості № UA408000/2022/000036/2 зазначено, що «відповідно до п. 4.3. поданого контракту № TR-3-19/07/22 від 19.07.2022 зазначено: «Вартість упаковки включена у вартість товарів», при цьому нічого не вказано про включення у вартість товару витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо. А відповідно до поданої митної декларації, зазначені умови поставки - СРТ Київ, Україна, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати на перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб».

Вважаємо, що товаросупровідні документи та Контракт від 19.07.2022 № TR-3- 19/07/22 не містить жодних протиріч щодо умов поставки товарів, а наведена підстава не можуть бути прийнятими до уваги у якості підстав для прийняття оскаржуваних рішень, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки;

праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Інкотермс – це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями та комерсантами з усього світу як тлумачення найбільш прийнятних у міжнародній торгівлі термінів.

Сфера дії Інкотермс розповсюджується на права і обов`язки сторін за договором купівлі-продажу у частині постачання товарів (умови постачання товарів).

В передмові до тексту Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс Генеральний секретар Міжнародної торгової палати Марія Ліванос Каттауї зазначає, що Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, полегшують ведення міжнародної торгівлі.

Посилання на Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Термін CPT - «Фрахт/перевезення оплачені до …» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Термін CPT зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту і може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

За умовами СРТ до обов`язків продавця належить (А):

А.1. Надання товару відповідно до договору - Продавець зобов`язаний відповідно до договору закупівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок-фактуру чи еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, що можуть знадобитися за умовами договору закупівлі-продажу.

Б1. Загальні обов`язки покупця - Покупець зобов`язаний сплатити ціну товару, як це передбачено у договорі купівлі-продажу.

А3. Договори перевезення та страхування:

a) Договір перевезення - Продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору перевезення товару від зазначеного пункту поставки, якщо він визначений, або від місця доставки до зазначеного місця призначення або, якщо це узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця та передбачати перевезення у звичайно прийнятому напрямку та звичайним способом. Якщо конкретний пункт не узгоджений або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати пункт поставки або пункт у узгодженому місці призначення, який найбільше підходить для його цілей.

b) Договір страхування - У продавця немає обов`язку перед покупцем щодо укладання договору страхування. Проте продавець зобов`язаний надати покупцю на його прохання, на його ризик та за його рахунок (за наявності витрат) інформацію, необхідну покупцю для отримання страхування.

Б3. Договори перевезення та страхування (обов`язки покупця):

а) Договір перевезення - у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладання договору перевезення.

b) Договір страхування - у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладання договору страхування. Однак покупець зобов`язаний надати продавцю, на його прохання, необхідну для укладання договору страхування інформацію.

А.6. Розподіл витрат - Продавець зобов`язаний сплатити:

а) усі витрати, що стосуються товару, до моменту його поставки відповідно до пункту А4, за винятком витрат, що оплачуються покупцем, як це передбачено в пункті Б.6; і

b) фрахт та інші зазначені у пункті A3а) витрати, включаючи витрати на навантаження товару та будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару у місці призначення, які покладені на продавця за договором перевезення; і

c) у разі потреби витрати на виконання митних формальностей, необхідних для вивезення товару, а також мита, податки та збори, що сплачуються при експорті, а також витрати на його перевезення через треті країни, якщо вони за умовами договору перевезення покладені на продавця.

А.9. Перевірка - упакування – маркірування - Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідної для постачання товару відповідно до пункту А4, а також витрати на інспектування товару перед відвантаженням, яке наказує влада країни вивезення.

Продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку товару, крім випадків, як у цій галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати зазначений у договорі товар без упаковки. Продавець може запакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не сповістить продавця про специфічні вимоги до упаковки. Маркування упакованого товару має бути здійснено належним чином.

Отже, за умовами CPT на продавця покладено витрати щодо перевезення, завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

Крім того, за умовами CPT як продавець так і покупець не мають визначених зобов`язань щодо укладання договору страхування.

Сторони при укладанні Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 скористалися правом використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, та з метою визначення прав і обов`язків сторін використали правила Інкотермс 2020 (п. 3.1).

Пунктами 3.3 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 передбачено, що Умови поставки, а також вид транспорту оговорюються Сторонами в Інвойсах до даного Контракту.

В Фактурі від 15.08.2022 № IHR2022000000014, яка подана до митного оформлення в таблиці в графі «Teslim Sart?» (перекл. - умови доставки) зазначено СРТ, а в графі «Not:» (перекл. – примітки) зазначено «TESLIM SEKLI : CPT/KIEV/», що в перекладі означає умови доставки : СРТ/Київ.

Отже, товари поставляються на умовах СРТ – Київ, відповідно до яких витрати щодо перевезення, завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця.

Внесене до умов Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 положення про те, що ціна товару включає вартість упаковки (п. 4.3) є уточненням формування ціни товару та жодним чином не протирічать базисними умовам поставки СРТ Інкотермс 2020.

За умовами поставки СРТ Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний власним коштом забезпечити упаковку товару, а п. 4.3 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 лише підтверджує той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, і окремо ця вартість не визначається та не підлягає додаткової оплати покупцем.

Отже, висновки митного органу, що умови Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 містять розбіжності та про те, що узгоджена сторонами вартість товару не включає витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, тощо, протирічить визначеним умовам СРТ Інкотермс 2020, відповідно до яких продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладання договору перевезення товару від зазначеного пункту поставки, …. на звичайних умовах за рахунок продавця (А3.a), сплатити фрахт та інші зазначені у пункті A3а) витрати, включаючи витрати на навантаження товару та будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару у місці призначення, які покладені на продавця за договором перевезення (А6) та власним коштом забезпечити упаковку товару (А9), а також законодавчо закріпленим принципам свободи зовнішньоекономічної діяльності, зокрема щодо змісту та форми договору, та, відповідно, не може слугувати підставою прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо зазначення «SWIFT № TCZBTR2A».

В Рішенні про коригування митної вартості № UA408000/2022/000036/2 зазначено, що: «Так, у Рахунку-фактурі від 15.08.2022 № IHR2022000000014 в переліку документів зазначено SWIFT № TCZBTR2A, але його до митного оформлення не подано, хоча відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ даний документ підтверджує митну вартість товару, тобто його подання до митного оформлення є обов`язковим».

Зазначене твердження митного органу суперечить фактичним обставинам, оскільки Інформація «SWIFT № TCZBTR2A» в фактурі від 16.08.2022 № IHR2022000000014 наявна в розділі «Not:», де зазначено «Not : … ARACI BANKA : ZIRAAT BANKASI FETHIYE LIKYA SUBESI / IBAN NO : TR59 0001 0021 4992 1850 1250 04 /SWIFT:

TC28TR2A / …», що в перекладі означає: «Примітка: … ПРОМІЖНИЙ БАНК: ZIRAAT BANK FETHIYE LIKYA BRANCH / IBAN NO: НОМЕР_1 /SWIFT: TC28TR2A / ….».

Тобто інформація «SWIFT № TCZBTR2A» є частиною банківських реквізитів, необхідних для оплати за поставлені товари та жодним чином не є окремим документом - квитанцією про оплату товару.

Щодо прайс-листа від 01.08.2022 № б/н.

В Рішенні про коригування митної вартості № UA408000/2022/000036/2 зазначено що

«Декларантом додатково було подано Прайс-лист б/н (даний документ не взятий до уваги оскільки у ньому зазначено, що компанія пропонує продукцію за цінами СРТ, при цьому не зазначено до якої країни і до якого місця призначення дана пропозиція. Також зазначено що в ціну товару входить загрузка на території Туреччини, тобто транспортування, маркування, тощо в ціну товару не входить)».

По-перше, зазначене «The price proposed with all documents loaded in truck on the territory of Turkey (CPT Incoterm 2020)». (переклад: Ціна запропонована з усіма документами, завантаженими у вантажівку на території Туреччини (CPT Інкотермс 2020) зазначена у прайс-листі, не може автоматично вказувати, як вважає митний орган, що транспортування, маркування, тощо в ціну товару не входить, оскільки витрати з навантаження, транспортування та упаковки (маркування) відносяться до витрат продавця за умовами СРТ Інкотермс 2020.

По-друге, щодо змісту прайс-листа, то в Довідці щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2 зазначено, що чинним законодавством не передбачено чіткого переліку реквізитів, які має містити прайс-лист.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

До цього, слід звернути увагу, що наданий до митного оформлення прайс містить інформацію про:

1. найменування товару (назва: Кавун, Диня, Виноград білий, Виноград червоний, Персик, Нектарин, Груша)

2. якість товару (1 категорія без гнилих штук)

3. ціну та валюту (вартість за кг в дол. США)

4. виробника (LLC HASAN BABA ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI)

5. умови поставки (СРТ Інкотермс 2020)

6. термін дії (01.08.2022 – 01.10.2022)

7. характер тари та упаковки (ящик дерев`яний піддон, пластиковий ящик, пластикова коробка та їх розміри)

8. контактна інформація (LLC HASAN BABA ORGANIK DOGAL TARIM URUNLERI ITH.VE IHR.SAN.TIC.LTD.STI Tuzla Mahallesi 609. Sokak 14-1 Fethiye-Mugla, Turkey MERSIS No: 0458103360200001, FETHIYE VERGI DAIRESI: 4581033602)

9. підпис та печатку керівника підприємства.

Оскільки прайс-лист є документом довільної форми, а чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, наявність чи відсутність у прайс- листі певних відомостей (реквізитів) та/або невідповідність, на думку митного органу, його змісту не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів, зважаючи в тому числі і на те, що надані прайс-листи містять всю інформацію та реквізити, які, на думку митного органу, має містити прайс-лист.

Щодо неподання запитуваних документів

В Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2022/000036/2 зазначено, що «Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківські документи, що підтверджують вартість товару і транспортування; виписку з бухгалтерської документації, щодо підтвердження вартості товару та транспортування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); прайс-лист для підтвердження вартості товару та умов поставки. Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково було подано Прайс-лист б/н (даний документ не взятий до уваги…».

На запит митниці листом від 26.08.2022 повідомлено, що разом з електронною митною декларацією UA408020/2022/034861 від 26.08.2022 було подано такі документи: 1. Рахунок, що підтверджує вартість товару №IHR2022000000014 від 15.08.2022; 2. Контракт №TR-3-19/07/22 від 19.07.2022; 3. CMR №б/н від 16.08.2022; 4. Фітосанітарний сертифікат №EC/TR A 4664622 від 15.08.2022; 5. Сертифікат про походження товару №V 0090486 від 16.08.2022; 6. Копію митної декларації країни відправлення №22160100EX00080817 від 16.08.2022.

А також те, що для підтвердження заявленої фактурної вартості, додатково надано такі прайс лист продавця від 01.08.2022 дійсний до 01.10.2022.

Наданий на запит митниці прайс-лист, відповідає п. 4 запиту, а подані до митного оформлення фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 4663622 від 15.08.2022 та Сертифікат про походження товару № V 0090486 від 16.08.2022 є документами про якісні характеристики товару та виробника, видані спеціалізованими організаціями, що відповідає п. 3 запиту митниці.

Крім того, до митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від №22160100EX00080817 від 16.08.2022, яка в розумінні п. 7 ч.3 ст. 53 МК України, є документом, що підтверджує заявлену митну вартість.

З цього приводу слід додатково заначити, що витребування банківських та/або бухгалтерських документів щодо вартості перевезення є безпідставним, оскільки за визначеними контрактом та інвойсом умовами поставки Інкотермс – СРТ Київ – витрати на перевезення покладено на продавця.

Банківські та/або бухгалтерські документи щодо вартості товарів, також не надавались, оскільки відповідно до п. 5.4 Контракту від 19.07.2022 № TR-3-19/07/22 товар має бути оплачений протягом 365 календарних днів з моменту оформлення ВМД, а передоплата за даною поставкою не здійснювалась.

Відтак, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також те, що пов`язаність продавця та позивача вплинула на рівень митної вартості спірного товару.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

В постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Судом встановлено, що відповідач у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів лише зазначив номер та дату митної декларації, використаної ним, як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому, відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил, не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Разом з тим, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 Верховний Суд зауважив на тому, що сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

З цих підстав оскаржуване рішення про коригування митної вартості не можна визнати обґрунтованим, оскільки саме лише посилання на митні декларації із зазначенням задекларованої митної вартості та опису товару не дозволяє пересвідчитись у тому, що цей товар був подібним товару, що імпортується позивачем, як і перевірити чи характеристики оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, могли бути порівнювані для цілей визначення митної вартості товару.

Доведення таких обставин покладено саме на митний орган, як і викладення пояснень щодо зроблених коригувань виходячи з порівняльного аналізу характеристик товарів, умов поставки, комерційних умов тощо (згідно з викладеними вище вимогами до оформлення рішення про коригування митної вартості товарів) для цілей дотримання встановлених митним законодавством вимог при здійсненні коригування заявленої митної вартості товарів.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосував шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтної митної декларації, зазначеної в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» (місцезнаходження: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 62Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 44672945) до Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359; місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248М) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359; місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248М) про коригування митної вартості товарів від 26.08.2022р. № UA408000/2022/000036/2.

3. Стягнути на користь ТОВ «КИЇВ ФУД КОМПАНІ» (місцезнаходження: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 62Б, офіс 5; код ЄДРПОУ 44672945) за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці (код ЄДРПОУ 43971359; місцезнаходження: 58023, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248М) судові витрати в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.