Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №320/18940/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року 10:30 Київ № 320/18940/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» Духоти Руслана Сергійовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду 05.05.2026 о 15.30 год. звернулося Головне управління ДПС у м. Києві із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» Духоти Руслана Сергійовича, в якому просило про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» (код ЄДРПОУ 45092704) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до повного погашення податкового боргу у сумі 10138624,12 грн.

Обґрунтовуючи подану заяву, Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЛС» обліковується податковий борг у сумі 10138624,12 грн. Керівником товариства є ОСОБА_1 . Податковий борг з дати вручення податкової вимоги не сплачений протягом 240 календарних днів. Позивач зазначає, що ним були вжиті заходи згідно із Податковим кодексом України щодо погашення боргу, однак вони не дали позитивного результату. Зазначені обставини, на думку податкового органу, є підставою для звернення до суду у порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з особливостями, визначеними статтею 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на заяву - до 16 год. 00 хв. 06.05.2026.

Позовна заява разом із додатками направлена податковим органом на адреси відповідачів, які зазначені в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в позовній заяві, засобами поштового зв`язку цінним листом із описом вкладення 04.05.2026.

Про відкриття провадження відповідачі повідомлені шляхом надсилання ТОВ «СТЛС» у підсистемі «Електронний суд» ухвали про відкриття провадження від 05.05.2026. Засобами телефонного зв`язку, які зазначені у позовній заяві, відповідачів повідомити не вдалось, оскільки абонент не відповів, про що складено акт.

Враховуючи викладене, судом вжито усіх можливих заходів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Суд вважає відповідачів належним чином повідомленими про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленими про судовий розгляд справи.

Відповідачами, на виконання статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду відзивів на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин їх ненадання. Також до суду не надходили клопотання про продовження строку для подання відзивів на позовну заяву.

За нормами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЛС», код ЄДРПОУ 45092704, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податків і зборів.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником вказаного товариства є Духота Руслан Сергійович (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЛС» на теперішній час в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 10138624,12 грн, який складається з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 10137604,12 грн, адміністративного штрафу та інших санкцій у сумі – 1020,00 грн .

З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України, у зв`язку із несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЛС» у встановлені строки нарахованих сум, грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

У відповідності до статті 59 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 29.07.2025 №0015857-1303-2615.

Податкова вимога, за заявою директора ТОВ «СТЛС» від 01.07.2025, доставлена до електронного кабінету ТОВ «СТЛС» 29.07.2025 згідно із квитанцією про доставку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 320/43465/25, яке набрало законної сили 12.09.2025, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» (ЄДРПОУ: 45092704; місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 4) кошти на суму податкового боргу у розмірі 10145730 (десять мільйонів сто сорок п`ять тисяч сімсот тридцять) гривень 00 копійок.

Як видно із довідки уповноваженої особи Головного управління ДПС у м. Києві у Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» наявні відкриті банківські рахунки.

Відповідно до журналу платіжних інструкцій на стягнення, позивач направляв платіжні інструкції до банківської установи, де у Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» відкриті рахунки, однак вони не виконані у зв`язку із відсутністю коштів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Приписами пункту 59.1. статті 59 ПК України унормовано, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Згідно із пунктом 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Пунктом 87.14 статті 87 ПК України передбачено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Наведені вище норми Податкового кодексу України та положення частини першої статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави стверджувати, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

Крім того, за приписами статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у разі несплати податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.03.2025 у справі №160/5655/22.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, за ТОВ «СТЛС» обліковується податковий борг на загальну суму 10138624,12 гривень.

У зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 29.07.2025 №0015857-1303-2615, яка доставлена до електронному кабінету відповідача ТОВ «СТЛС» за заявою керівника.

Доказів адміністративного чи судового оскарження вказаної вище вимоги матеріали справи не містять. Вказані обставини відповідачами не спростовані.

Водночас податковий борг ТОВ «СТЛС» не погашений.

Враховуючи встановлений факт наявності у ТОВ «СТЛС» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, який не погашений протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження у праві виїзду керівника вказаної юридичної особи ОСОБА_1 за межі території України до погашення суми податкового боргу.

При цьому обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до пункту 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з яким було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Оскільки, обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов`язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме - застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.

Отже, на підставі викладеного суд констатує, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Це узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.02.2026 у справі № 560/14595/25.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 283, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС», директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» Духоти Руслана Сергійовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛС» (код ЄДРПОУ: 45092704; місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 4,) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за межі України до повного погашення податкового боргу у сумі 10 138 624, 12 грн або настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 Податкового кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Скрипка І.М.