Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №689/269/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/269/26

Провадження № 33/820/391/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

захисника Лужняка Ю.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лужняка Ю.Г. на постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 09.02.2026 р. об 11:13 год. по вул. Молодіжній, в с. Скаржинці, Розсошанської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області керував транспортним засобом ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 і за наявності ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя), відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Постановою судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисникЛужняк Ю.Г.просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає постанову суду необґрунтованою, оскільки неповно з`ясовано обставини справи, не надано відповідної правової оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи, а тому рішення суду винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального законодавства.

Посилається на відсутність доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , зокрема, доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом та факт його зупинки.

Вважає, що за таких обставин працівники поліції ОСОБА_1 безпідставно запропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник підтримала доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суддіЯрмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 рокута закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неприбуття не повідомив, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП.

Заслухавши позицію захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В апеляційній скарзі захисник Лужняк Ю.Г. оскаржує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а також зупинку автомобіля під його керуванням та на заперечує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1статті 130 КУпАП, вчиненеОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 09.02.2026 р. об 11:13 год. по вул. Молодіжній, в с. Скаржинці, Розсошанської ОТГ Хмельницького району Хмельницької області керував транспортним засобом ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 і за наявності ознак алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя), відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

При визнанні винним ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586842 від 09.02.2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого працівником поліції виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest він відмовився (а/с 2); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), а також, що водій відмовився від огляду (а/с 5); відеозаписи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водіяОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінняв установленому законом порядку (а/с 7).

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Таким чином доводи апеляційної скарги, що з долученого до матеріалів справи відеофайлу не вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 09.02.2026 року є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі.

Необхідно наголосити, що відповідно до статті 31 Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, серед яких фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння, які поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

З відеозапису з реєстратора автомобіля поліції, наданого правоохоронцями, на диску відео файлу «Петрук 130», зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 217030 реєстраційний номер НОМЕР_1 по дорозі назустріч службовому автомобілю поліції, після чого автомобіль поліції розвернувся та почав переслідування цього автомобіля. На даному файлі рух автомобіля ВАЗ 217030 зафіксовано об 11:14:16 год., переслідування розпочинається об 11:14:50 год. та об 11.15.34 автомобіль ВАЗ 217030 стоїть зупинений і від нього на незначній відстані ОСОБА_1 , який намагається бігти, автомобіль поліції під`їжджає до нього зупиняється.

Надалі, з відеозапису з бодікамер поліцейського (диск відео файлу «Білик 130 Петрук» вбачається, що починаючи з 11:20:18 год. на питання працівників поліції ОСОБА_1 визнав факт керування цим автомобілем, зазначивши, що їдучи на зустріч службовому автомобілю він з`їхав у бік щоб дати дорогу, керування автомобілем без використання ременя безпеки, хоча таким автомобіль обладнаний, а маневрування («закидання задньої частини автомобіля») на проїжджій частині пояснив поганою якістю засніженої дороги. Разом з тим, під час розмови із ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, після пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що він нікуди не їхав, працівники поліції його не зупиняли і категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_2 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з виявленими явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Аналіз судової практики свідчить, що доказування тих чи інших обставин правопорушення досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення правопорушення конкретною особою (постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19).

На підставі встановлених обставин справи як в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного розгляду, вважаю доведеним поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом при викладених у протоколі обставинах, жодної іншої версії події сторона захисту не зазначає, а посилання, що на відеозаписі з відео реєстратора автомобіля поліції не видно хто саме перебуває за кермом автомобіля ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що з відеозаписів не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, фактично поліцейські не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , не спростовує встановленого на підставі наявних допустимих та достовірних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на наведене, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП та у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лужняка Ю.Г. на постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Лужняка Ю.Г. залишити без задоволення.

Постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя