Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №686/29850/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/29850/25

Провадження № 22-ц/820/856/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

ОСОБА_1 зазначила, що з 2 вересня 2007 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 ухиляється від утримання дитини та надання їй матеріальної допомоги.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на дочку ОСОБА_2 у розмірі частини від усіх доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до повноліття дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів та не менше 50% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 15 жовтня 2025 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1 211 грн 20 коп. судового збору.

Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Суд керувався тим, що ОСОБА_2 не надає дочці ОСОБА_2 належної матеріальної допомоги, хоча за своїм матеріальним станом він спроможний сплачувати ОСОБА_1 аліменти на дитину у заявленому розмірі. Такий розмір аліментів буде необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд розглянув справу за відсутності відповідача, якого не було повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання, внаслідок чого він був позбавлений можливості надати обґрунтовані заперечення проти позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 не подала відзив на апеляційну скаргу.

Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності відповідача та його представника

Відповідно до статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

Ухвалою від 3 березня 2026 року справа була призначена до судового розгляду в суді апеляційної інстанції на 5 травня 2026 року о 10 годині.

Відповідач ОСОБА_2 бере участь у справі через свого представника - адвоката Шевчука В.В.

8 березня 2026 року адвокат Шевчук В.В. одержав судову повістку про виклик у судове засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 77).

Водночас направлена на зазначену у справі адресу відповідача ОСОБА_2 судова повістка повернулася до суду з відміткою у поштовому повідомленні про відсутність адресата за місцем проживання (а.с. 79), тобто відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді.

Адвокат Шевчук В.В. звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи посилаючись на свою хворобу та тимчасову непрацездатність. Водночас відповідач ОСОБА_2 та адвокат Шевчук В.В. не з'явилися в судове засідання.

Оскільки поважність причини неявки відповідача ОСОБА_2 не підтверджена, відповідач ОСОБА_2 та адвокат Шевчук В.В. реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, то апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відкладення розгляду справи призведе до порушення розумного строку розгляду апеляційної скарги.

2 Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.

Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд першої інстанції не застосував норми статей 12, 43, 128, 130, 211, 223 ЦПК України.

У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

З 2 вересня 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2016 року.

Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою.

ОСОБА_2 є військовослужбовцем, хворіє на ряд захворювань.

Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

В силу частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду справи встановлений статтями 128-130 ЦПК України.

Згідно з частинами третьою, п`ятою, шостою, восьмою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Із положень частин першої - четвертої статті 130 ЦПК України слідує, що у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Частиною другою статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

За змістом указаних норм права повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду, натомість, неналежне повідомлення судом учасників справи про дату, час і місце судового засідання є порушенням їх права на справедливий суд.

Суд викликає учасника справи у судове засідання судовою повісткою про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена учаснику справи завчасно, тобто з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

За наявності в учасника справи електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» судова повістка надсилається судом до цього електронного кабінету, а за його відсутності - на зазначену у справі адресу.

Судова повістка, адресована фізичній особі, вручається їй або повнолітнім членам її сім`ї під розписку за місцем їх проживання. За відсутності учасника справи або членів його сім`ї судова повістка негайно повертається до суду з поміткою про причини невручення.

Неявка в судове засідання відповідача, якого не було належним чином повідомлено про судовий розгляд, є підставою для відкладення судового засідання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру від 17 жовтня 2025 року (а.с. 11) та довідки Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 21 жовтня 2025 року (а.с. 14) місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас ОСОБА_2 не має електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» (а.с. 58).

Ухвалою від 20 жовтня 2025 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі та вирішив питання про її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Справа призначалася до судового розгляду на 24 листопада 2025 року, 18 грудня 2025 року та 5 січня 2026 року.

Суд надіслав судову повістку про виклик ОСОБА_2 у судове засідання на 5 січня 2026 року в застосунок «Viber» на номер телефону ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34). Відомості про вручення ОСОБА_2 або повнолітнім членам його сім`ї судової повістки під розписку за місцем їх проживання відсутні.

Отже всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

В силу пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

б) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як передбачено частиною першою статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені з батька або матері дитини у частці від їх доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом із яким проживає дитина. При цьому розмір аліментів має забезпечувати гармонійний розвиток дитини та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, визначених статтею 182 СК України.

Встановивши, що ОСОБА_2 не надає позивачці належної матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 аліментів на дитину.

ОСОБА_2 не оспорює висновок суду про стягнення аліментів.

При визначенні розміру аліментів судом враховано стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, а також можливість надання утримання дитині її матір`ю ОСОБА_1 .

Також суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі та отримує регулярний дохід, не має інших утриманців.

Суд з`ясував усі обставини справи та визначив правильно правові норми, які регулюють спірні правовідносини, а встановлений ним розмір аліментів є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Всупереч вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.

Оскільки ОСОБА_2 не утримує свою неповнолітню дочку ОСОБА_2 , то позов ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на дитину підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2025 року та до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь держави (одержувач: Головне Управління Казначейства у місті Хмельницькому/Хмельницький МТГ (22030101), код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, рахунок UA608999980313181206080022775, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 1 211 гривень 20 копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 6 травня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Хараджа Н.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 50