Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №602/63/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/63/26Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.І.

Провадження № 33/817/210/26 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ст.122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

захисника — адвоката Кушки О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Кушки О.М. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду, 16 січня 2026 року о 12 годині 38 хвилин ОСОБА_1 в м. Ланівці по вул. Залізнична, 41 Кременецького району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом FIAT Scudo н. з. НОМЕР_1 здійснив дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем AUDI A 3 н. з. НОМЕР_2 та, не дочекавшись приїзду працівників поліції, залишив місце ДТП, чим порушив п. 2. 10 I?aaee ai?i?iuiai ?ooo.

В апеляційній скарзі захисник, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить оскаржувану постанову суду скасувати в частині накладеного стягнення та постановити нову, якою пом`якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення, визначивши його у вигляді штрафу.

Вказані вимоги мотивує тим, що при призначенні стягнення судом першої інстанції не було враховано відсутність обтяжуючих вину обставин, а ОСОБА_1 раніше до відповідальності не притягався, визнав вину і відшкодував завдану шкоду.

Зазначає, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами поставить його у скрутне матеріальне становище, адже він є підприємцем і використовує автомобіль у своїй роботі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, що підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами та правопорушником не оспорюється, а отже судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи ОСОБА_1 суворіше за видом та у розмірі стягнення, яке передбачене санкцією ст.122-4 КУпАП, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 33-35 КУпАП, своє рішення взагалі не мотивував.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з самого початку повністю визнавав свою винуватість у інкримінованому йому правопорушенні, вперше притягується до відповідальності, відсутні обтяжуючі вину обставин, а також він повністю відшкодував завдану шкоду потерпілій ОСОБА_2 і у неї немає до нього жодних претензій (а.с.20).

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, визнання ним своєї винуватості, вважаю, що стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є надто суворим, яке не відповідає вчиненому адміністративному правопорушенню та особі правопорушника, а тому його слід змінити.

З огляду на викладене вище та відповідно до ч.9 ст. 294 КУпАП при апеляційному перегляді постанови по справі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про підставність апеляційних вимог, у зв`язку із чим постанову місцевого суду слід змінити в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу та вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 стягнення в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах ст. 122-4 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35,36, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Кушки О.М. - задовольнити.

Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 — змінити в частині призначеного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя