Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №607/1653/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1653/26Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/817/160/26 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Рукавця О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Рукавця О.В. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Згідно даної постанови, 17 січня 2026 року о 16.50 год. на вул. Захисників України, 5 в м. Тернополі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos н.з. НОМЕР_1 будучи обмеженим та позбавленим права керування (терміном на 3 місяці) від 26.11.2025 р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

В апеляційній скарзі апелянти просять поновити строк апеляційного оскарження, а вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначають, що судом не з`ясовано усі обставини справи, а в матеріалах провадження відсутні належні докази його вини, оскільки справу розглянуто без його участі та захисника.

Вказують, що ОСОБА_1 не було відомо про постанову ДВС, а також про накладення стягнення за ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки на той момент він перебував на військовій службі, тому у нього не було умислу на вчинення правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо поважності причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, а тому колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин і його слід поновити.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пунктів 2.1(а) Правил дорожного руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.

Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, відображені у даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №569123 від 17 січня 2026 року; копією постанови серії ЕНА №6526513 від 17 січня 2026 року за ч.5 ст.121 КУпАП; рапортом старшого інспектора прес-служби УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Щупляк В.; копією постанови №75945353 від 29 січня 2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2025 року.

Так, ч.3 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Ч.5 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч.3 ст. 126 КУпАП), за яке протягом одного року її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 20.01.2026 року та копії постанови суду, на ОСОБА_1 постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.11.2025, за ч.3 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Вказаним доказам суд дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що на місці зупинки автомобіля ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП і він не бажав скористатись будь-яким із них.

При цьому не заслуговують на увагу доводи, що ОСОБА_1 не був ознайомлений із постановою за ч.3 ст.126 КУпАП і йому не було відомо про наявність виконавчого провадження, оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученого до матеріалів справи, вбачається, що в ході спілкування з поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 вказував про те, що він сплатив заборгованість по аліментах.

Як вже зазначалося вище, диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає настання відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, в даному випадку - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявні у справі докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою та доповнюють одні одних, належним чином доводять обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та спростовують твердження апелянта.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

Що стосується накладеного стягнення, то суд, відповідно до вимог ст.33-35 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи порушника, відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність, дійшов вірного висновку про призначення стягнення в межах санкції ч. 5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Рукавця О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження — задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 та його захиснику Рукавцю О.В. строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Рукавця О.В. — залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя