Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №686/2257/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №686/2257/26

Суддя: Карплюк О. І.

Справа № 686/2257/26

Провадження № 2-о/686/170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Войтович В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її спільного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті, посилаючись на відмову нотаріуса у заведенні та оформленні спадкової справи в зв`язку з пропуском строку для подання заяви про відкриття спадщини.

В судове засідання заявник не з`явилась без поважних причин, повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, направивши на адресу суду заяву про слухання даної справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явився без поважних причин, повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, направивши на адресу суду заяву про слухання даної справи за його відсутності, щодо вимог заяви не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 293 ч. ч. 1 та 2 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1268 ч. ч. 1-3 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, що підтверджується актом від 13 січня 2026 року.

Відповідно до вимог ст. 29 ч. 1 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 3 цього Закону свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 293 ч. ч. 1 та 2, 315 ЦПК України, ст. ст. 29 ч. 1, 1216, 1268 ч. ч. 1-3 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

вирішив:

Вимоги заяви задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

07.05.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua