Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №681/1526/25 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1526/25

Провадження № 2/681/127/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі

головуючої судді Горгулько Н.А.,

за участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.,

позивачки - ОСОБА_1 , її представниці - адвокатки Козирської Г.Б. (в режимі відеоконференції),

представниці відповідача ОСОБА_2 - адвокатки Ковальчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонному за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи: орган опіки і піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, орган опіки і піклування виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2025 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 . В обгрунтування позовних вимог вказувала на те, що від шлюбу з відповідачем у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними було розірвано 07 серпня 2023 року. Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з нею.

22 жовтня 2024 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 . В цьому шлюбі в подружжя народилась донька- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі подружжя спільно проживає та виховує спільну доньку ОСОБА_7 та доньку ОСОБА_8 від попереднього шлюбу ОСОБА_9 . З моменту реєстрації розірвання шлюбу по сьогоднішній день ОСОБА_2 не спілкується зі своєю біологічною донькою ОСОБА_10 , не бере участі у її вихованні, не цікавиться її навчанням у дошкільному навчальному закладі, станом її здоров`я та не бере участі у її житті. Крім зазначеного він також фінансово не бере участі у забезпеченні своєї доньки, не сплачує аліменти та не вітає з днем народження або іншими святами.

У своєму відзиві відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним, надуманим та штучним. Вказує, що ОСОБА_1 веде неосілий спосіб життя, постійно переїжджає з місця на місце, адреси не повідомляє. До 30.07.2025 не мала в Україні зареєстрованого місця проживання, неодноразово була депортована з України, після чого знову в`їжджала під іншим прізвищем. Позивачка зареєстрована за місцем проживання 30.07.2025, однак без дитини ОСОБА_12 та інших дітей. Вона є матір`ю трьох доньок, однак про найстаршу доньку, народжену від іншого чоловіка, ще до шлюбу з відповідачем, жодної інформації в позові не зазначає. ОСОБА_1 є громадянкою Молдови та громадянства України не має. Прізвище ОСОБА_13 вона отримала після реєстрації шлюбу 22.10.2024 з ОСОБА_5 . Паспорт громадянина Республіки Молдови на її ім`я датовано 18.06.2025. Посвідка на тимчасове проживання в Україні їй видана 18.07.2025, дійсна до 17.07.2026. Вона зареєструвала місце проживання 30.07.2025, цього ж дня отримала відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Акт обстеження житлово-побутових умов за зареєстрованою адресою місця проживання позивачки зроблено депутатом 12.08.2025 - через 13 днів з дня реєстрації. Ідентифікаційний код отримано 31.07.2025. Довідка дошкільного навчального закладу датована 19.09.2025 та містить інформацію про те, що дитина відвідує заклад з серпня 2025. Інформація педіатра Полонської лікарні з яким була укладена декларація по 15.08.2025 датована 22.08.2025. Висновок психолога отримано 18.08.2025. Вказує, що жоден з цих доказів не доводить факт ухилення відповідача від спілкування з дитиною та від її виховання. Вважає, що зміст кожної наданої довідки слід оцінювати критично, враховуючи компетенцію та повноваження осіб, які їх видали, в проекції на інформацію, що в них зазначена без посилання на джерела такої інформації. крім того наголошує, що відповідач ОСОБА_2 з лютого 2022 року мобілізований до лав ЗСУ де служить по даний час. Перебування впродовж майже чотирьох років на нулі, є досить серйозною причиною, що перешкоджає належному спілкуванню його з дитиною, але перешкоди з боку матері дитини унеможливлюють його взагалі. При цьому вказує, що він безмежно любить доньку ОСОБА_4 , тяжко переносить розлуку з нею. З приводу ухилення від сплати аліментів зазначає, що доказів ухилення від сплати суду не надано. Про місце проживання позивачки ОСОБА_2 дізнався, отримавши позовну заяву, тому з дня отримання цих відомостей переказуватиме їй аліменти поштовим переказом, докази чого надасть до суду. ОСОБА_2 є батьком чотирьох дітей, чекає на народження п`ятої дитини. На дітей, з якими не проживає, сплачує аліменти, заборгованості зі сплати аліментів не має. Він не мав і не має наміру ухилятися від сплати аліментів на ОСОБА_9 , а навпаки, готовий їх сплачувати, однак до цієї пори не знав куди.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що її довірителю чиняться перешкоди у спілкуванні з дочкою. Позивач постійно змінює місце проживання, але йому цього не повідомляє. Оскільки не знав адреси він не мав змоги ні платити аліменти, ні надсилати подарунки для доньки. Однак з того часу, як йому стало відомо адресу відповідача, він надсилає для неї аліменти поштовим переказом та відправив подарунок для доньки. Просила відмовити у задоволенні позову. Представники органу опіки і піклування Броварської міської ради та органу опіки і піклування виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області в судове засіданні не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.16).

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Висновком органу опіки та піклування Броварської міської ради від 10.02.2026 року не встановлено наявності підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.221-231)

Не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків по утриманню дочки той факт, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів.

Про бажання відповідача виконувати свої батьківські обов`язки та про те, що він їх виконує свідчать надані до суду квитанції про сплату аліментів відповідачем.

Натомість суду не надано будь-яких інших доказів, в розумінні ст. 76 ЦПК України, того, що відповідач злісно ухиляється від виконання ним своїх батьківських обов`язків при можливості їх виконувати.

Відповідно до пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № З від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та потовщення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1988 p., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 p. № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів про самоусунення ОСОБА_2 від своїх батьківських обов`язків, або інших підстав для позбавлення останнього батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , тому в позові слід відмовити.

Керуючись наведеним, відповідно до ст.ст. 2, 81, 141, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи: орган опіки і піклування Броварської міської ради, орган опіки і піклування виконавчого комітету Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади Хмельницької області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: