Вирок від 06 травня 2026 р. у справі №766/10518/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Колабораційна діяльність

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №766/10518/24

Суддя: Валігурська Л. В.

Справа №766/10518/24

н/п 1-кп/766/984/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 31.01.2024 під №22024230000000063 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 28 – ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_5 у невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, без примусу, добровільно погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого м. Херсона Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф та був призначений членом ДВК, яка діяла на території Суворовського району м. Херсона Херсонської області.

Так ОСОБА_5 у період часу з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з так званим головою ДВК та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняв участь в організації та проведенні незаконного референдуму як член «ДВК» у складі мобільної групи, яка діяла на території ринку «Таврійський», розташованого за адресою: вул. 49 Гвардійської дивізії, 10, м. Херсон, шляхом виконання покладених на нього обов`язків, а саме: здійснював прийом виборців, видавав виборцям бюлетені для голосування, перевіряв виборців відповідно до наявних списків мешканців м. Херсона.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України як участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.

ІI. Застосовані судом правові процедури.

Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 – ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.07.2024 було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 05.08.2024, 22.10.2024, 31.10.2024.

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_5 не скористався.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, в органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника для захисту інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 31.10.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22024230000000063 від 31.01.2024 висунуте щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Ухвалою суду від 06.02.2025 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 02.07.2024 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 06.05.2026, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

IV. Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор у ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити відповідне покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади, так і конфіскацію всього майна.

Захисник заперечила щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у пред`явленому йому обвинувачення, зауваживши про відсутність беззаперечних доказів того, що останній зайняв відповідну посаду. Показання свідків щодо цих обставин є сумнівними і можуть бути обумовлені вірогідним тиском на них, враховуючи непоодинокі випадки незаконного ув?язнення мешканців м. Херсона під час його окупації. Крім того вважає, що органом досудового розслідування не було перевірено чи не діяв ОСОБА_5 під примусом, що виключає його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину. З урахуванням викладеного просила суд виправдати ОСОБА_5 .

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.06.2024 (справа №490/4949/24; н/п №1-кс/490/2470/2024), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 03.12.2022 з додатком на диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «совет федерации федерального собрания российской федерации» за посиланням http://council.gov.ru/activity/documents/138930, де розміщено публікацію ради федерації федеральних зборів рф щодо ухвалення федерального конституційного закону «про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення у складі російської федерації нового суб`єкта – Херсонської області». До публікації прикріплено документ під назвою «о федеральном конституционном законе «о принятии в российскую федерацию Херсонской области и образовании в составе российской федерации нового субъекта – Херсонской области от 04.10.2022 №411-СФ»;

- протоколом огляду від 03.12.2022 з додатком на диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «совет федерации федерального собрания российской федерации» за посиланням http://council.gov.ru/activity/documents/139311, де розміщено публікацію ради федерації федеральних зборів рф щодо ухвалення указу президента російської федерації від 19.10.2022 №756 про введення військового стану на територіях донецької народної республіки, луганської народної республіки, Запорізької та Херсонської областей» від 19.10.2022 №462-СФ;

- протоколом огляду від 03.12.2022 з додатком на диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «президент россии» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , де розміщено публікацію президента рф, а саме: «указ про виконуючого обов`язки губернатора Херсонської області. Дата публікації 05.10.2022, підписант президент рф ОСОБА_6 », за змістом якого у зв`язку з прийняттям до складу рф та утворенням у складі рф нового суб`єкта Херсонської області, ОСОБА_7 призначено тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Херсонської області;

- протоколом огляду від 03.12.2022 з додатком на диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступна сторінка всесвітньої мережі Інтернет, а саме: інтернет ресурс «президент россии» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , де розміщено публікацію президента рф, а саме: «федеральний закон від 04.10.2022 №375-ФЗ про ратифікацію договору між рф та Херсонською областю про прийняття до складу рф Херсонської області та утворенні у складі рф нового суб`єкта»;

- протоколом огляду від 05.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено статтю щодо звернення голови адміністрації Херсонської області ОСОБА_8 до президента рф щодо необхідності включення Херсонської області до складу рф як нового суб`єкта федерації. Відповідне звернення було обумовлене результатами так званого референдуму за входження херсонської області до складу рф і за результатами якого більшість населення херсонської області висловилась за таку необхідність.

- протоколом огляду від 05.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто сторінку Всесвітньої мережі Інтернет, а саме: російського офіційного ресурсу «официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням http://publication.pravo.gov.ru/, де у загальному доступі розміщено публікацію Договору між рф та Херсонською областю про прийняття до російської федерації Херсонської області та утворення у складі рф нового суб`єкта від 30.09.2022. Текст вказаного договору, розміщений у публікації містить підписи президента рф ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та відомості про те, що відповідне рішення ухвалено на виконання результатів референдуму, проведеного 27.09.2022, під час якого населення Херсонської області висловило бажання про приєднання до рф;

- протоколом огляду від 05.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто сторінку Всесвітньої мережі Інтернет, а саме: «официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням http://publication.pravo.gov.ru/, де у загальному доступі розміщено публікацію постанови конституційного суду рф по справі щодо перевірки конституційності не вступившого в силу міжнародного договору між рф та Херсонською областю про прийняття до рф Херсонської області та утворення у складі рф нового суб`єкта. Постанова датована 02.10.2022 та має номер 39-П. За змістом вищезазначеної постанови договір визнано таким, що відповідає конституції рф.

- протоколом огляду від 05.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено публікацію виборчої комісії Херсонської області щодо рішення за результатами референдуму. Зі змісту публікації вбачається, що більше 87% мешканців висловились за входження у склад рф і тим самим визначила свою подальшу долю у складі рф. Розміщено документ під назвою «решение избирательной комиссии Херсонской области о результатах референдума Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины и о вхождении Херсонской области в состав рф та правах субъекта рф от 27.09.2022 №05/01»

- протоколом огляду від 17.02.2023 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто Інтернет-месенджер «Telegram» за посиланням http://t.me/SALDO_VGA, а саме: офіційну сторінку представника окупаційної влади рф в Херсонській області, голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області ОСОБА_7 . Дата публікації 20.09.2022. Так за повідомленням ОСОБА_7 прийнято рішення про проведення референдуму про входження Херсонської області до складу рф;

- протоколом огляду від 11.02.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто офіційний Інтернет ресурс Верховної Ради України, де опубліковано 21.09.2022 «Заяву щодо невизнання псевдореферендумів із закликом світу не визнавати їх так само;

- протоколом огляду від 22.04.2024 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема офіційний інтернет ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» за посиланням http://khogov.ru/, де розміщено указ №88у від 20.09.2022 голови ВЦА Херсонської області ОСОБА_8 «о назначении референдума Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины и о вхождении в состав рф на правах субъекта рф» та «положение о референдуме Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины т о вхождении Херсонской области в состав рф на правах субъекта рф»;

- протоколом огляду від 16.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема ресурс за посиланням http://www.gazeta.ru/politics/news/2022/09/26/18651307.shtml, де розміщено публікацію під назвою «глава ЦИК Херсонской области назвала референдум по вхождению в рф состоявшимся»;

- протоколом огляду від 19.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема ресурс за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , де наявний інформаційний вміст щодо проведення псевдо референдуму на території Херсонської області щодо включення її до складу рф;

- протоколом огляду від 16.12.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто загальнодоступну сторінку в мережі Інтернет, зокрема ресурс за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , де наявний відеозапис виступу ОСОБА_10 щодо проведення псевдореферендуму на території Херсонської області.

- протоколом огляду від 27.09.2022 з додатком у виді диску, за змістом якого оглянуто Інтернет-месенджер «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 де на телеграм каналі «Таврия. Новости Херсонской области» міститься публікація, яка датова 23.09.2022, за змістом якої голова ради міністрів – уряду Херсонської області ОСОБА_11 звернувся до мешканців Херсонської області в повідомленням про те, що 23.09.2022 на території Херсонської області розпочався референдум про входження Херсонської області до складу рф.

Так наведений обсяг доказів у своїй сукупності свідчить про те, що на території Херсонської області в період з 23.09.2022 по 25.09.2022 проводився псевдо референдум щодо приєднання Херсонської області до складу рф, який на переконання окупаційної влади підтвердив волевиявлення переважної більшості наведення Херсонської області та мав своїм наслідком включення до складу рф.

Про причетність саме ОСОБА_5 до організації та проведення референдуму, в тому числі і про те, що останній був організований та проведений за попередньою змовою з іншими особами, під час якого вирішувалось питання про приєднання Херсонської області до рф свідчить наступний обсяг досліджених судом доказів:

- протокол огляду від 06.05.2024 з додатком у виді диску, відповідно до якого оглянуто Інтернет-месенджер «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 де наявна публікація від 23.09.2022 з відеозаписом наступного змісту.

На відео міститься нарізка сюжетів, які висвітлюють роботу так званих дільничних та виборчих комісій під час проведення референдуму наприкінці вересня 2022 року.

Зокрема на 1 хв 03 сек камера фіксує так званого голову виборчої комісії ОСОБА_5 , який надає інтерв`ю, перебуваючи на пл. Нескорених в м. Херсоні «Три штики» (на розі пр. 200 річчя Херсону та 49 Гвардійської Дивізії), при цьому зазначає, 23 вересня з 08:00 ранку проводиться виїзне голосування. Перший етап референдум, другий етап вступ до рф. Всі бажаючі, які мають посвідчення особи – можуть проголосувати.

- висновком експерта від 04.06.2024 №СЕ-19/112-24/6492-ФП, відповідно до якого у відеофайлі під назвою: «video_2024-05-06_14-35-14», у період часу з 01:03, починаючи з 01 хв. 09 сек., та фотозображенні під назвою: «Чепигін В І (О), що містяться на DVD-R дисках для лазерних систем зчитування, ймовірно зображена одна й та сама особа.

- протокол огляду від 23.01.2024 з додатком у виді диску, відповідно до якого оглянуто Інтернет-месенджер «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 де наявна публікація з відеозаписом наступного змісту.

Кореспондент каналу з місця проведення голосування на пересувному пункті голосування під час проведення так званого референдуму, який розташовувався на Каховський площі («три штики») на ринку стихійної торгівлі в публічному місці. Зафіксовано двох членів комісії, один з яких в світлій куртці та сорочці в клітинку, які проводять голосування, про що свідчить обстановка на місці, а також спілкування з приводу безпосередньо самої процедури голосування. Все відбувається на території стихійного ринку. Дата публікації 23.09.2022.

- висновком експерта від 10.04.2024 №СЕ-19/112-24/4021-ФП, відповідно до якого на отриманому стоп-кадрі з відеозапису «Графчикова референдум.mp4» (приблизний вік 25-30 років в світлій куртці та сорочці в клітинку в період відеозапису з 00:55 до 01:18) (пакет №1 додаток до постанови про призначення судової експертизи) та на зображенні від назвою « ОСОБА_5 (пакет №2 додаток до постанови про призначення судової експертизи), ймовірно зображена одна й і та ж сама особа.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_12 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка на площі «Три штики» проводив так званий референдум, організований окупаційною владою м. Херсона;

Показаннями свідка ОСОБА_12 , який під час судового розгляду пояснив, що 22.09.2022 він та його дружина приїхали до м. Херсона з с. Копані Олешківського району Херсонської області на продовольчий ринок в районі «Трьох штиків» по пр. 200 річчя Херсону, де займалися продажом сільгосппродукції. Вже після 08:00 рану на площу, де був ринок, приїхала група людей, яка почала займатись організацією проведення референдуму. Вони оголосили, що всі хто мають документи можуть підійти і проголосувати. Серед тих хто проводив референдум був і обвинувачений, якого він не знав, проте у подальшому міг впізнати за пред`явленим йому фото.

Територія ринку охоронялась військовими, а тому залишити ринок не було можливим, поки вони не поїхали, що відбулось ближче до 14:00 години цього ж дня.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_13 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка на площі «Три штики» проводив так званий референдум, організований окупаційною владою м. Херсона;

Показаннями свідка ОСОБА_13 , який суду пояснив, що на момент окупації м. херсона залишився в місті та не виїжджав, працював поруч з ринком на площа «Три штики» по пр. 200 річчя Херсону. В один з днів проведення так званого референдуму, а саме: 22.09.2022, на площу приїхали люди у супроводі військових, які організували голосування, про що свідчило встановлення урн для голосування. Люди підходили до тих урн і кидали в них якісь паперці. Вони всіх запрошували голосувати. Серед організаторів був і обвинувачений, якого він не знав, проте зміг впізнати по фото, наданому слідчим.

Військові фактично оточили площу і значно обмежили пересування поряд з нею.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_14 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка на площі «Три штики» проводив так званий референдум, організований окупаційною владою м. Херсона;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_15 впізнав фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка на площі «Три штики» проводив так званий референдум, організований окупаційною владою м. Херсона;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_16 впізнала фото із зображенням ОСОБА_5 як особи, яка на площі «Три штики» проводив так званий референдум, організований окупаційною владою м. Херсона.

VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Протокол огляду від 03.12.2022 з додатками у вигляді скріншотів відповідних списків, а також диском з аналогічною інформацією в електронному вигляді , за змістом якого оглянуто публікацію на Інтернет сторінці «Центр національного супротиву», зокрема на останньому розміщено публікацію з назвою «ЦНС отримав списки членів «ДВК» з підготовки псевдореферендуму» наступного змісту: «Центр національного супротиву отримав у розпорядження списки так званих членів виборчих комісій №№301-307 для проведення незаконного референдуму на території Херсонської області…» суд до уваги не приймає, оскільки досліджений доказ містить відомості щодо виборчих комісій №№301-307, тоді як ОСОБА_5 інкриміновано участь в мобільній ДВК, яка діяла на території Суворовського району. Крім того досліджені судом списки не містять жодних відомостей про обвинуваченого.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Оцінюючи заперечення сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності дій ОСОБА_5 , суд враховує таке.

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу – рф. Зокрема досліджені судом відеозаписи свідчать про те, що ОСОБА_5 діяв добровільно за відсутності жодних ознак психологічного або фізичного тиску. Не заявляли і свідки про факти тиску на них піж час окупації м. Херсона в період часу з 01.03.2022 до 11.11.2022.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому їй обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення – тимчасово окупована територія України.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки обґрунтована стороною обвинувачення належним і достатнім обсягом доказів.

У той же час зайвою є посилання при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 111-1 КК України на ч. 2 ст. 28 КК України як позначення вчинення ОСОБА_5 протиправних дій за попередньою змовою з іншими особами, враховуючи таке.

Як зазначав Верховний Суд у своїй постанові від 21.10.2025 справа № 459/176/23 покликатися у формулі кваліфікації на форму співучасті, а саме на ст. 28 КК не потрібно і про це вже зазначалося у постанові від 10.12.2024 у справі справа № 163/2670/21.

Суд вже наголошував, що у формулі кримінально-правової кваліфікації вказуються, окрім інкримінованої особі статті Особливої частини кримінального закону, статті Загальної частини кримінального закону лише у випадках зазначення стадії вчинення кримінального правопорушення (готування або замах) або ж для вказівки на роль особи, крім ролі виконавця (організатор, підбурювач або пособник). Вказівка у формулі кримінально-правової кваліфікації на інші статті Загальної частини кримінального закону (у тому числі на форму співучасті) є зайвою.

У цьому провадженні (№ 459/176/23) засудженим інкриміновано вчинення злочину у складі організованої групи і такі дії у формулі кваліфікації відображені, в тому числі, з посиланням на ч. 3 ст. 28 КК. Однак, як вказано у попередньому абзаці, на форму співучасті у формулі кваліфікації покликатися не потрібно. Натомість якщо сторона обвинувачення вважає, що відповідне кримінально-каране діяння вчинене у співучасті, то вона може це врахувати, інкримінувавши особі кваліфікуючу ознаку, що стосується форми співучасті, якщо вона передбачена у статті Особливої частини кримінального закону.

У такому разі якщо кваліфікуюча ознака за відповідною формою співучасті не передбачена законодавцем, слід покликатися на найбільш наближену форму співучасті. Тобто якщо сторона обвинувачення вважає, що кримінальне правопорушення вчинено організованою групою осіб, однак серед кваліфікуючих ознак законодавцем передбачено менш згуртовану форму співучасті - «за попередньою змовою групо осіб», то саме вона й інкримінується особі.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідне посилання при кваліфікації дій ОСОБА_5 є зайвим, тоді як відповідна ознака (вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб) вірно зазначена у формулюванні обвинувачення, що є достатнім і таким, що в повній мірі характеризує та відображає дії обвинуваченого.

VIІ. Призначення покарання

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також судом враховується характер, мотиви, обставини вчиненого злочину та відсутність обставини, що пом`якшують, тоді як обставиною, обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченому, враховуючи його роль та характер вчинених протиправних дій, необхідно призначити основне покарання в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, з обов`язковим призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права зайняття ряду посад, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд враховує наступне.

Так органом досудового розслідування ОСОБА_5 не було інкриміновано вчинення протиправних дій з корисливого мотиву. Жоден із досліджених судом доказів не свідчить про те, що ОСОБА_5 приймав участь в організації та проведенні референдуму саме за наявності корисливого мотиву, на що могло б вказувати зокрема й отримання грошової винагороди, жодних відомостей про що у матеріалах кримінального провадження немає, а тому органом досудового розслідування не доведено, що вказаний злочин було вчинено за наявності саме корисливого мотиву, що є обов`язковим з розрізі практики Верховного Суду при вирішенні питання щодо призначення покарання у виді конфіскації майна, а також можливості альтернативного застосування або незастосування відповідного покарання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 07.10.2025 справа №953/694/23 зазначив, що Верховний Суд України у постанові від 04.04.2011 зазначав, що при призначенні покарання слід виходити не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК, а й із тих норм Загальної частини КК, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов`язані з призначенням покарання, здатні вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і міри, в тому числі й тих положень, що передбачені ч. 2 ст. 59 КК.

Такого правозастосування дотримується і Суд, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у разі відсутності у винного корисливого мотиву для вчинення злочину застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна є неправильним, навіть за умови, що воно передбачено санкцією статті як обов`язкове, а також, що підставою для застосування додаткового, передбаченого санкцією ч. 5 статті 111-1 КК України покарання у виді конфіскації майна, є корисливий мотив. (постанови від 04.03.2020 у справі №464/6797/18; від 07.11.2018 у справі №418/689/16-к; від 16.11.2021 у справі №149/2140/19; від 10.07.2024 у справі №202/1375/23)

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.

VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Арешт майна у даному кримінальному провадженні застосовано не було.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

З огляду на викладене з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 122-124, 297-1, 323, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та референдумом на строк 13 (тринадцять) років без конфіскації майна.

2. Строк відбування призначеного ОСОБА_5 основного покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

3. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та референдумом рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.

4. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.06.2024 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

5. Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6 815 гривень 52 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, а також право у разі перебування під вартою заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченого та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя: ОСОБА_17

Оригінал: reyestr.court.gov.ua