Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №607/3616/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 Справа №607/3616/26 Провадження №3/607/1669/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №781289 від 16 лютого 2026 року зазначено: « ОСОБА_1 не виконує обов`язків, передбачених ст..150 СК України щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у тому, що з 03 жовтня 2025 року по 09 лютого 2026 року ОСОБА_2 не відвідував заняття у ПЗЗСО «Школа майбутнього» м.Тернопіль, за адресою: м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 9Б, без поважних причин». Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнала та пояснила, що 02 жовтня 2025 року до неї зателефонував син ОСОБА_2 та повідомив, що йому вибили зуб. Після цього вона зателефонувала до чоловіка та попросила поїхати його у школу до сина. Чоловік прихав у школу та виявив, що у сина вибито зуб. Після цього вона звернулася в поліцію. Наступного дня до неї написала директор школи ОСОБА_3 , яка повідомила про припинення співпраці та попросила шукати інший навчальний заклад. Вона попросила куратора ОСОБА_4 надати наказ про відрахування. Через декілька днів у неї зник диспут до камер відеоспостереження. У зв`язку з наведеним вона звернулася до освітнього омбудсмена, який звернув увагу, що договір про навчання укладено з ТОВ «Освіта для майбутнього», хоча дитина фактично навчалася у «Приватному закладі середньої освіти «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього». З 13 жовтня 2025 року по даний час її син ОСОБА_2 навчається у Приватній організації «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ». Керівництво ППЗСО «Школа майбутнього» добровільно не хоче повертати документи її сина ОСОБА_2 .

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Колодовський О.В. в судовому засіданні просить закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Просить врахувати, що договір про надання освітніх послуг укладений між Давиденко Ю.І. (яка діє в інтересах ОСОБА_2 ) та ТОВ «Освіта для майбутнього», а не ППЗСО «Школа майбутнього». Крім того, з 03 жовтня 2025 року по 13 жовтня 2025 року ОСОБА_2 перебував на лікарняному. 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (яка діє в інтересах ОСОБА_2 ) уклала договір про надання освітніх послуг з ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ». Із вказаного часу ОСОБА_2 навчається в ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ», про що свідчать квитанції про оплату за надання освітніх послуг.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 в суді пояснив, що 02 жовтня 2025 року він приїхав у школу та побачив сина. Син ОСОБА_2 йому повідомив, що у нього мав бути предметний урок, однак його з іншими учнями відвели у спортзал. У спортзалі син отримав травму зуба. Через деякий час один із вчителів завів учнів у клас. ОСОБА_2 повідомляв вчителю про те, що його болить зуб та тече кров, однак вчитель ніяк не реагував. На наступний день йому надіслали повідомлення із прохання шукати інший навчальний заклад.

Проаналізувавши зібрані по справі докази та заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника та свідка, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, до матеріалів справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №781289 від 16 лютого 2026 року; повідомлення директора ПП ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього» ОСОБА_3 №16 від 26 січня 2026 року;

- письмове пояснення ОСОБА_6 , від 03 лютого 2026 року, у якому вона зазначила, що з квітня 2025 року учень ОСОБА_2 не дотримувався правил поведінки у школі. З 03 жовтня 2025 року по 26 січня 2026 року ОСОБА_2 не відвідує заняття;

- повідомлення директора ПП ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього» ОСОБА_3 №26 від 09 лютого 2026 року у якому зазначено, що особову справу ОСОБА_2 не було забрано та вона знаходиться в ПЗЗСО «Школа майбутнього»;

- повідомлення директора ПП ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього» ОСОБА_3 №26 від 09 лютого 2026 року у якому зазначено, що ОСОБА_2 станом на 16 лютого 2026 року є учнем 8 класу ПЗЗСО «Школа майбутнього» та з навчального закладу не відрахований;

- копію наказу директора ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього» ОСОБА_7 №40-У від 17 жовтня 2024 року «Про зарахування до складу учнів 7 класу», відповідно до якого до складу учнів 7 класу зараховано ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ч.ч. 1, 6ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

ОСОБА_1 стверджує, що у зв`язку з конфліктом за участі її сина ОСОБА_2 , що мав місце 02-03 жовтня 2025 року, вона вирішила змінити заклад освіти, який надавав освітні послуги її сину ОСОБА_2 . Починаючи з 13 жовтня 2025 року та по даний час її син ОСОБА_2 навчається в ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ». На підтвердження зазначених доводів ОСОБА_1 надала суду копії квитанцій про оплату за надання освітніх послуг ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ», починаючи з 14 жовтня 2025 року по даний час.

Наявність конфлікту між керівництвом ПЗЗСО «Школа майбутнього» та батьками ОСОБА_2 підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , який зокрема підтвердив, що з 13 жовтня 2025 року його син ОСОБА_2 навчається в ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ». Окрім цього свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що 02 жовтня 2025 року він приїхав у школу та побачив сина. Син ОСОБА_2 йому повідомив, що у нього мав бути предметний урок, однак його з іншими учнями відвели у спортзал. У спортзалі син отримав травму зуба. Через деякий час один із вчителів завів учнів у клас. ОСОБА_2 повідомляв вчителю про те, що його болить зуб та тече кров, однак вчитель ніяк не реагував. На наступний день йому надіслали повідомлення із проханням шукати інший навчальний заклад.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2025 року між ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ» та ОСОБА_1 укладено договір №56872275 про надання освітніх послуг за дистанційною формою здобуття освіти. У п.2.3 договору зазначено, що Виконавець зобов`язаний надати освітні послуги рівня Державного стандарту загальної середньої освіти України.

Відповідно до довідки №01-02/112 від 24 квітня 2026 року, виданої директором ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ» ОСОБА_8 , ОСОБА_2 буде зарахований до 8 класу у 2025/2026 навчальному році до ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ». Таким чином судом встановлено, що з 13 жовтня 2026 року ОСОБА_2 навчається в ПО «Київський ліцей «ГОУ АЙТІНС СКУЛ», де здобуває загальну середню освіту.

Із долучених до клопотання про закриття провадження у справі фотокопій листування у месенджері Telegram вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до куратора ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього» ОСОБА_4 із проханням про отримання наказу щодо відрахування ОСОБА_2 із вказаного навчального закладу, однак документів не отримала. З цього приводу ОСОБА_1 зверталася до Департаменту освіти і науки Тернопільської ОВА та освітнього омбудсмена.

Згідно з ч.1 ст. 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Положеннями ст. 53 ЗУ «Про освіту» передбачено, що здобувачі освіти мають право на:індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо. Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб`єктів освітньої діяльності.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавством вставлено обов`язковість отримання середньої освіти, обов`язок забезпечення отримання дитиною освіти покладений саме на її батьків. При цьому, держава пропонує різні форми освіти, вибір яких залежить від здібностей та бажань дитини та її батьків.

Виходячи з вищенаведеного, реалізація матір`ю ОСОБА_2 в інтересах дитини ОСОБА_1 права на вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, не може свідчити про ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини. Доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини суду матеріали справи не містять.

При цьому суд враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано, ухилення від яких саме обов`язків допустила ОСОБА_1 , тобто не викладено суть правопорушення.

Крім того, суд вважає слушними посилання ОСОБА_1 та її захисника Колодовського О.В. на ту обставину, що договір про надання послуг у сфері освіти укладено 15 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 (в інтересах ОСОБА_2 ) та ТОВ «ОСВІТА ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО», а не ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього». Зі змісту витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «ОСВІТА ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО» та ПЗЗСО «Тернопільський ліцей «Школа майбутнього» є різними юридичними особами.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання про недоведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.ст. 156, 247, 268, 277, 287 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяТ. Я. Багрій