Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №606/229/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/229/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі: судді Мельник А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Василенко Н.В. звернувся до суду, з урахуванням заяви від 12.03.2026 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №R38117 від 27.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваною постановою №R38117 від 27.08.2025 на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Постанова мотивована тим, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження ВЛК), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач зазначає, що будь-яких повідомлень, викликів чи повісток про необхідність з`явитися для проходження ВЛК він не отримував, при цьому він в належний спосіб шляхом уточнення даних зареєстрував зміну свого місця проживання, оскільки з 2014 року проживає у Польській Республіці. Крім того, постанова була складена за відсутності позивача, про винесення оскаржуваної постанови він взагалі не повідомлявся. Ніяких заяв про визнання та не оспорення допущеного правопорушення пов`язаного з порушенням правил військового обліку, як про це зазначено у постанові, позивач ніколи не надсилав.

З оскаржуваною постановою позивач не погоджується, оскільки її було винесено із порушенням вимог законодавства без відома та за його відсутності, про її існування останній дізнався лише із виконавчого провадження у лютому 2026 року.

Вказане стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 19.02.2026 позовну заяву було залишено без руху, зазначено її недоліки та надано строк для їх усунення. Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02.03.2026 відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 12.03.2026 задоволено клопотання представника позивача, замінено первісного відповідача у справі ІНФОРМАЦІЯ_2 , належним відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

02.04.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що оскаржувана позивачем постанова є законною та обґрунтованою, винесеною із дотриманням вимог законодавства. Позивач не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим порушив вимоги п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист". У зв`язку з чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідальність за вчинене передбачено ч.3 ст.210 КУпАП. 27.08.2025 (дата накладення електронного підпису 08:15:30 год) через застосунок "Резерв+" позивач самостійно сформував заяву, у якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, у зв`язку з чим начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято рішення (у вигляді постанови) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.. Копію постанови позивач отримав через електронний кабінет "Резерв+" особисто. Отже, відповідачем дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У відзиві представник відповідача просить справу розглянути за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_4 та відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання учасники справи не з`явились.

Від представника позивача до суду 05.05.2026 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява, у якій вона просила справу розглядати без участі позивача та його представника, позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

27.08.2025 т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова №R38117 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, відповідно до якої на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Окрім цього, у протоколі зазначено про те, що 27.08.2025 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) та заява, у якій він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Не погоджуючись із винесеною постановою від 27.08.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

У позові позивач також клопотав про поновлення йому строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, позивач зазначає, що про існування оскаржуваної постанови дізнався лише із постанови про відкриття провадження №80210118 від 10.02.2026 про примусове виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 №R381171 від 27.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 . На підтвердження іншого дня ознайомлення позивача із оскаржуваною постановою, незважаючи на зазначення у відзиві про отримання позивачем постанови через застосунок "Резерв+", у матеріалах справи докази відсутні.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови з метою забезпечення йому доступу до правосуддя.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022 та №69/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно частини третьої статті 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX установлено, що «громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

В свою чергу, згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони № 3 від 01.01.2024, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, щодо особи, яка не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення, та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності (далі - заява про визнання правопорушення).

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів складання такого протоколу та вручення його копії позивачу. Разом з тим, надано роздруківку заяви ОСОБА_1 про повідомлення ним про допущення порушення правил військового обліку. А саме: не пройшов (відмовився проходити) ВЛК, відповідальність за що передбачена статтею 210 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. У заяві вказано дата та час накладення кваліфікованого електронного підпису 08:15:30 27.08.2025. При цьому, жодних відомостей про те, що заява подана саме ОСОБА_1 у застосунку "Резерв+" із поданої роздруківки встановити неможливо. Позивач заперечує подання ним такої заяви.

Крім того, суд зазначає, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 у справі 537/2088/17.

Згідно із пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони № 3 від 01.01.2024, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення

Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Диспозиція статті 210 КУпАП носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила (норми законодавства) про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Всупереч вимог статті 283 КУпАП, в постанові № R38117 від 27.08.2025 не викладено обставин, установлених під час розгляду справи.

Зокрема, у постанові вказано, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, порушив п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист", встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

При цьому, як вже зазначалось судом, п.2 розділу ІІ ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист" передбачає обов`язок громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби самостійно звернутись та пройти до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, а абзац сьомий частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язок з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі отримання повістки про виклик.

Тобто, зазначені у постанові норми, які ставляться у порушення позивачу носять взаємовиключний характер.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатними до військової служби до матеріалів справи не додано, як і не додано відомостей про надіслання та отримання позивачем повісток про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За вказаного формулювання у постанові не зазначено в силу яких обставин ОСОБА_1 зобов`язаний був проходити ВЛК відповідно до п. 2 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме - чи був він визнаний обмежено придатними до військової служби, не вказано в який період він був зобов`язаний пройти ВЛК та дату вчинення ним правопорушення. Відсутні відомості про направлення та отримання ним повісток про виклик.

Отже, у постанові не зазначено опис обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за вчинення якого позивача притягнено до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено (стаття 285 КУпАП).

Відомостей щодо своєчасного направлення і вручення ОСОБА_1 вищевказаної постанови № R38117 від 27.08.2025 матеріали справи також не містять.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та їх задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 72-77,90,241-246,255,268,286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №R38117 від 27.08.2025 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2026

Суддя А.В. Мельник