Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №603/241/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/241/26

Провадження № 3/603/92/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративноївідповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , який не працює,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.04.2026 року приблизно о 16:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , що виразилось в образах, погрозах та залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), суд вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх повній сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735724 від 15.04.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 15.04.2026 року приблизно о 16:00 год, перебуваючи за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , яке виражалось в нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякувані, внаслідок чого було заподіяно шкоду психологічному здоров`ю постраждалої;

- письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.04.2026 року, зі змісту яких відомо, що 15.04.2026 року за місцем спільного проживання, що в АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_1 вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, зокрема, ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, залякував, виганяв з приміщення житлового будинку;

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.04.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 15.04.2026 року приблизно о 16:00 год, перебуваючи в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , яку ображав нецензурними словами, погрожував їй фізичною розправою, залякував, виганяв з приміщення житлового будинку;

- термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 653457.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру (образи, погрози, залякування), а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

При обранні виду адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та вважає за доцільне обрати йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненим діянням, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Враховуючи обставини вчинення адмінправопорушення, дані про особу порушника, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, суд приходить висновку про недоцільність направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до ст. 39-1 КУпАП.

У силу ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. у дохід держави.

Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян