Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №951/193/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/193/26

Провадження №2/951/184/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шостак Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2189071, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до пункту 9.2 договору договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2189071 від 24.03.2020, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

При цьому ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. У свою чергу відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим сума заборгованості відповідача станом на 11.03.2026 становить 39360,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 12000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 27360,00 грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2189071 від 24.03.2020 у сумі 39360,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою судді від 17.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 16.04.2026.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкладено судовий розгляд цивільної справи на 07.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позовної заяви позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглянути без його участі та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання. Однак поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 50-51, 62-63).

При цьому суд враховує, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Питання належного повідомлення учасників справи неодноразового досліджувалося Верховним Судом, згідно з висновками якого у разі якщо «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункти 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц, від 31.08.2022 у справі № 760/17314/17).

Крім того, виклик відповідача у судове засідання, призначене на 07.05.2026, здійснювався також у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 61). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням наведеного, відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Водночас відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань не подавав.

Ураховуючи викладене, ухвалою суду від 07.05.2026 визначено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у цивільній справі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.03.2020 ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором М898687 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2189071 (далі Договір №2189071 (а.с. 16 зворот-19).

За змістом пункту 1.1 Договору №2189071 укладення цього договору відбувалося за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток.

У пункті 1.2 Договору №2189071 передбачено, що на умовах, встановлених договором Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору №2189071 сума кредиту (загальний розмір) складає 12000,00 грн, тип кредиту – кредит. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно з пунктом 1.5 Договору №2189071 тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору. Знижена процентна ставка становить 1,81 % в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна ставка становить 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1- 4.6 цього договору, а також у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до пункту 2.1 Договору №2189071 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, визначеними у п. 2.1. договору (пункти 2.2, 2.4 Договору №2189071).

Окрім того, у пункті 4.1 Договору №2189071 сторони погодили, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктах 4.2 - 4.5 договору.

Зі змісту пунктів 4.2 - 4.5 договору вбачається, що споживач, у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом. Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування.

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4. 3 договору. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

До договору про надання споживчого кредиту №2189071 долучено копію графіка платежів (додаток № 1) (а.с. 19 зворот), а також копію паспорта споживчого кредиту (а.с. 15-16). Вказані документи разом із зазначеним вище договором підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М898687, що також підтверджується долученою до позовної заяви копією довідки про ідентифікацію (а.с. 20).

З вказаної довідки встановлено, що Договір №2189071 від 24.03.2020 ОСОБА_1 підписав електронним підписом, створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора М898687, який сформовано автоматично на вебсайті Товариства та направлено на його номер мобільного телефону (а.с. 20).

На підтвердження виконання ТОВ «Авентус Україна» умов кредитного договору та надання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 12000,00 грн до позовної заяви долучено копію інформаційного листа Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «Вей Фор Пей» (далі ТОВ ФК «Вей Фор Пей») № 6517-ВП від 16.12.2025 (а.с. 20 зворот), відповідно до змісту якого на виконання укладеного з ТОВ «Авентус Україна» договору на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.2017, 24.03.2020 ТОВ ФК «Вей Фор Пей» за дорученням ТОВ «Авентус Україна» перерахувало кошти на платіжну картку клієнта в сумі 12000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 .

З відповіді АТ КБ "ПриватБанк" від 30.03.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 24.03.2020 здійснено зарахування коштів на суму 12000,00 грн. (а.с. 54).

Згідно з розрахунком заборгованості (картка обліку договору), складеного ТОВ «Авентус Україна», станом на 29.10.2020 у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №2189071 від 24.03.2020 у розмірі 39360,00 грн, з яких: 12000,00 грн - основний борг, 27360,00 грн - проценти за стандартною ставкою (а.с. 21 зворот - 26).

30.10.2020 ТОВ «Авентус Україна» (кредитор) і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020 (а.с. 26 зворот - 30), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (пункт 1.2 договору №ККАУ-30102020).

Згідно з пунктом 6.2.3 цього договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Зі змісту платіжної інструкції №20049 від 30.10.2020 слідує, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Авентус Україна» 1107323,18 грн як компенсацію за придбання (відступлення) прав вимоги за договором №ККАУ-30102020 від 30.10.2020 (а.с. 32).

Також до позовної заяви долучено копію витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020 від 30.10.2020 (а.с. 30 зворот) та копію акта приймання-передачі реєстру боржників від 30.10.2020 (а.с. 31 зворот).

З наданого витягу з реєстру боржників встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2189071 від 24.03.2020 на загальну суму 39360,00 грн (а.с. 30 зворот).

На підтвердження надіслання ОСОБА_1 досудової вимоги №20042724 від 10.03.2026 про погашення кредитної заборгованості до позовної заяви долучено її копію (а.с. 31).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частиною другою статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абзацом 1 частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу частини третьої статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором М898687 24.03.2020 підписав Договір №2189071, Додаток №1 до Договору, Паспорт споживчого кредиту до Договору.

З кредитного договору №2189071 від 24.03.2020, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору шляхом використання електронних підписів сторін.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги за Договором №2189071 від 24.03.2020 відповідно до договору відступлення прав вимоги№ККАУ-30102020 від 30.10.2020.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Відповідно до правил частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», свої зобов`язання за Договором №2189071 від 24.03.2020 виконало у повному обсязі.

У свою чергу відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором №2189071 від 24.03.2020, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком становить 39360,00 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27360,00 грн - заборгованість за процентами.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12000,00 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 27360,00 грн, суд зазначає наступне.

Зі змісту кредитного договору №2189071 від 24.03.2020 вбачається, що сторони погодили строк дії кредиту протягом 30 днів та нарахування процентів на залишок суми кредиту протягом вказаного строку.

Тобто проценти на залишок суми кредиту позивачем мали нараховуватися протягом 30 днів, починаючи з 24.03.2020 до 22.04.2020. При цьому позивачем відповідно до розрахунку заборгованості проценти були нараховані до 22.07.2020, тобто понад 30 днів.

Водночас позивачем не надано до матеріалів справи доказів, що сторони досягли згоди у належній формі про пролонгацію строку кредитування.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №2189071 від 24.03.2020 заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за період з 24.03.2020 по 22.07.2020 становить 27360,00 грн. При цьому заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 24.03.2020 по 22.04.2020, тобто в межах строку кредитування, становить 6840,00 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Оскільки Договір №2189071 від 24.03.2020 укладено на 30 днів, строк дії договору закінчився 22.04.2020, тому нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору є безпідставним.

Відтак судом встановлено, що згідно з умовами кредитного договору розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6840,00 грн.

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором №2189071 від 24.03.2020 становить 18840,00 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6840,00 грн - заборгованість за процентами.

Ураховуючи викладене, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, застосувавши до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №2189071 від 24.03.2020 у розмірі 18840,00 грн.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 47,87% заявлених позовних вимог), в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1274,49 грн (2662,40/100х47,87%).

Що стосується вимог про стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача - адвокат Усенко М.І. просив стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 8000,00 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат адвокатом Усенком М.І. до позовної заяви надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» (а.с. 35);

- акт №223 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 щодо боржника ОСОБА_1 , сума наданих послуг складає 8000,00 грн (а.с. 35 зворот);

- детальний опис наданих послуг до акту №223 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 (а.с. 36);

- ордер серії ВС №1381377 від 02.07.2025 на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 6);

Слід зауважити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною шостою цієї ж статті ЦПКУкраїни обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, будь-яких заперечень щодо розумності та співмірності розміру судових витрат суду не надав.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на суму, що становить 47,87% заявлених позовних вимог), слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 3829,60 грн (8000/100%х47,87%).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2189071 від 24.03.2020 у розмірі 18840,00 грн (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1274,49 грн (одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 49 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3829,60 грн (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять гривень 60 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 07.05.2026.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк