Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №583/807/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/807/26

2/583/702/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, завданих пошкодженням автомобіля,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Кутового Я.А. звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 , згідно з яким просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки в сумі 1693500,00 грн та моральну шкоду в розмірі 60000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що з 14.08.2008 вона є власником автомобіля CHEVROLET Aveo 1.6 і, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який вона придбала в автосалоні ВАТ «Автосалон-Чернігів».

18.03.2023 знайомий її доньки, відповідач ОСОБА_3 без відома та без дозволу власника автомобіля, тобто позивачки, взяв її власний автомобіль і поїхав на ньому у власних справах. В цей же день, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_2 , унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №535/982/23 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

Винними діями ОСОБА_3 ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди через пошкодження автомобіля CHEVROLET Aveo, державний номер НОМЕР_1 , яка відповідно до висновку судового експерта автотоварознавця складає 169350,00 грн.

ОСОБА_3 обіцяв відшкодувати шкоду, завдану автомобілю позивачки, в добровільному порядку, однак не відшкодував, через що позивачка вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права і просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 169 350, 00 грн та моральну шкоду, яку вона оцінює в 60000,00 грн, через переживання та душевні страждання, яких вона зазнала внаслідок пошкодження її майна.

У зв`язку з наведеним просить задовольнити позовні вимоги.

03.03.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєвої А.І. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Своїм правом на подачу відзиву не скористався, будь – яких заяв суду не надав.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля CHEVROLET Aveo 1.6 і, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 ( а.с. 12-13).

Судом встановлено, що постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 17.10.2023 у справі №535/982/23 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

У постанові вказано, що ОСОБА_3 18.082023 о 15.00 год. на автодорозі Т-1707Мала Рублівка – Полтава, керуючи транспортним засобом «CHEVROLET Aveo», державний номерний знак НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з авто «NISSAN QASHQAI», державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 14-16).

Як вбачається з копії письмового клопотання ОСОБА_1 , вона звернулася 23.11.2025 до ОСОБА_3 із запрошенням його 01.12.2025 на 10 год. на огляд пошкодженого автомобіля CHEVROLET Aveo, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою пров. Прелісний, №2. Це клопотання було направлено на адресу ОСОБА_3 поштою (а.с. 17-19).

Згідно з Висновком № 067 автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріального збитку від 20.12.2025, вартість матеріального збитку заподіяного власнику легкового автомобіля моделі CHEVROLET Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , в наслідку ДТП становить: 169350 гривень 00 копійок (а.с. 20-43).

Відповідно до частин 1,2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Факт завдання шкоди здоров`ю/майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала.

Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, частиною 5 статті 1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Факт скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 ч. 1 КУпАП, саме ОСОБА_3 , зафіксовано в постанові Котелевського районного суду Полтавської області від 17.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Досліджений судом Висновок №067 автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріального збитку від 20.12.2025, підтверджує завдання збитків позивачу, саме на суму 169350,00 грн.

Зазначений висновок містить обставини, що обґрунтовують вимоги позивача, зокрема в ньому зазначений розмір збитків, завданих, в результаті пошкодження автомобіля, визначений з урахуванням зносу автомобіля CHEVROLET Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 60000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктами 3 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р. передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому, суд відзначає, що в рішенні ЄСПЛ від 28 травня 1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Отже, суд звертає увагу, що обставинами, які безумовно вплинули на заподіяння позивачці моральної шкоди, є понесення нею моральних (душевних) страждань, яких вона зазнала пошкодження її майна, а саме пошкодження автомобіля трапилося тоді, коли він їй був потрібен, однак тепер вона не має можливості ним користуватися та задовольняти потреби власного існування, втратила дорого вартісну річ, через що змушена змінити свій спосіб життя та докладати максимум зусиль для поновлення свого порушеного права в результаті неправомірних дій відповідача.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України (а.с. 10-11) і автомобіль був її єдиним транспортним засобом, на якому вона пересувалася.

Враховуючи те, що судом встановлено наявність спричиненої позивачці моральної (немайнової) шкоди, однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених їй моральних страждань, які полягали саме у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв`язку із неправомірними діями відповідача та пошкодження її майна, що призвело до порушення її звичного способу життя, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд визначає розмір такої шкоди в сумі 15000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Так положеннями ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що за визначення експертом автотоварознавцем ОСОБА_4 матеріального збитку, завданого власнику автомобіля CHEVROLET Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , позивачкою було сплачено 4000,00 грн, що підтверджується розрахунковою квитанцією від 20.12.2025 (а.с. 44).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про неспівмірність заявленого позивачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг, те, що провадження було відкрито без повідомлення учасників справи і справа була вирішення за наявними у справі матеріалами, керуючись принципами справедливості і розумності, обґрунтованими та пропорційними витратами позивача на професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 5000,00 грн.

Однак, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума позовних вимог складає 229350,00 грн, задоволенню підлягають позовні вимоги на суму 184350,00 грн (169350,00 грн матеріальна шкода + 15000,00 грн моральної шкоди), що складає 80,38%.

Таким чином, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог (80,38%) на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 7228,80 грн ((5000,00 грн (професійна правнича допомога допомога) + 4000,00 грн (витрати на залучення експерта автотоварознавця) х 80,38%).

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 при подачі позовної заяви була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір за вимогу про стягнення матеріальної шкоди на користь держави становить 1693,50 грн, судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди. становить 1331,20 грн. Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог (80,38%), з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2431,25 грн ((1693,50 грн + 1331,20 грн) х 80,38%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274 -279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, завданих пошкодженням автомобіля – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 169350,00 грн (сто шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Відмовити в іншій частині позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7228,80 грн (сім тисяч двісті двадцять вісім гривень80 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2431,25 грн (дві тисячі чотириста тридцять одну гривню 25 копійок)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя А.І.Савєльєва